КрасаКрем, ботокс, заборона на посмішки. Як старіння перетворилося на катастрофу для жінок?
Зупинити природний процес усіма способами
Багато людей бояться старіння, адже це часто про меншу активність, частіші захворювання, нижчі доходи та наближення до смерті. Цей страх навіть має назву – геронтофобія.
Проте жінки бояться день народжень набагато більше. Вони часто засмучуються, коли в них не питають паспорт під час купівлі алкоголю, звертаються на ви або ж жартують, що побачили їхню першу зморшку або сиву волосину. Тому ж вважається, що запитувати про вік жінки – це невиховано.
І страх природного процесу значно помолодшав: раніше жінки починали використовувати антивікові продукти в 47 років, зараз про це думають уже з 18. «Зморшки залишаються найбільш стигматизованою частиною людського тіла», – зазначає видання Vox.
Розбираємося, чому жінки бояться старішати і як індустрія краси та розваг лише підсилює цей страх.
текст: Анастасія Микитенко
Ми створили цей матеріал за підтримки наших читачів
Тисячолітня боротьба зі зморшками
Якщо в міфології та казках чоловіки шукали безсмертя, щоб вічно мати владу, винаходити речі та вивчати, як змінюються часи й люди, то жінки шукали еліксир молодості. Так з’явилися відьми, які крадуть і вбивають дітей, знущаються з худоби та продають душу дияволу, щоб тільки повернути собі обличчя без зморщок і волосся без сивини. Водночас жінки часто конкурували між собою за звання тієї, хто наймолодша, і, відповідно, найгарніша, тому влаштовували одна одній проблеми або ж намагалися фізично забрати молодість у суперниці – наприклад, як це робила королева в Білосніжці.
Перші немагічні способи втримати молодість були необґрунтовані наукою, а засновувалися на методі спроб і помилок. Насамперед використовували кислоти, які поліпшували стан шкіри: Клеопатра купалася в кислому молоці, давні греки робили маски з меду, молока та йогурту, а француженки вмивалися вином, щоб омолодитися. Жінки також намагалися не потрапляти під пряме сонце, щоб вберегтися і від зморщок, і від засмаги, адже стандартом краси була біленька гладенька шкіра. Проте існували й жахливіші засоби зберегти молодість – маски з радієм, поїдання плаценти тощо.
Пізніше почали з’являтися й креми, але індустрія антивікових засобів повністю змінилася лише після появи ботоксу й ін’єкцій. Перші розслабляють м’язи обличчя та борються з динамічними зморшками біля очей і на лобі, а другі – зі статичними. Вони стали обіцянкою, що старість можна точно та швидко відтермінувати, достатньо лише обрати клініку та мати багато грошей.
Відтак ін’єкції стали популярною процедурою: у 2021 ринок ботуліну досяг 5,8 мільярда доларів. Зараз усе частіше говорять про превентивний ботокс, який рекомендують робити з 20 років.
Є й інші, бюджетніші способи сповільнити старіння. Наприклад, є інфлюенсери, які вчать, як перестати використовувати м’язи обличчя та показувати емоції, щоб уникнути зморщок на лобі та навколо очей. Також у TikTok радять не використовувати трубочки, щоб не збирались зморшки навколо рота. Популярними залишаються антивікові креми, LED-маски, уникання сонячних променів, масажі обличчя, тейпінг тощо. Індустрія антивікових засобів активно експлуатує страх жінок щодо старішання, постійно створюючи нові продукти та практики, і так заробила на цьому 62,6 мільярда доларів у 2021 році.
Узагалі, велика частина індустрії догляду за шкірою неопосередковано пов’язана із запобіганням зморшкам. SPF, креми, тоніки й очищувальні засоби, – усі вони допомагають шкірі залишатися пружною довше, якщо їх правильно підібрати та наносити.
Старішання як кінець усього
Кажуть, що чоловіки старішають, як вино. З віком вони стають досвідченішими, їх поважають більше, адже вони підкріплюють теоретичні знання життєвим досвідом. Вони навіть вважаються сексуальнішими, тому що знають, чого хоче жінка та де розташований її клітор.
Жінки ж старіють, як молоко. Бути старшою асоціюється зі страхом стати нецікавою, нерелевантною, непомітною. Це пов’язано зокрема з тим, що століттями краса та здатність народжувати вважалися єдиним, що цінувалося в жінках. Вони не могли похвалитися здобутками в кар’єрі, бо ринок праці був для них закритим, як і державне управління, освіта, зв’язки з важливими людьми, вплив на громадську думку та мистецтво.
Отож старіння означало повну втрату капіталу для жінок: вони не могли народжувати після менопаузи та вважалися непривабними, оскільки в багатьох культурах краса тісно пов’язана з молодістю – гладенька рум’яна шкіра, блискучі очі, пишне довге волосся. Якщо чоловіки могли ще довго працювати й бути корисними, то суспільна роль жінок завершувалася з повноліттям їхніх дітей і першими зморшками.
Хоча зараз жінки й отримали право не тільки на зовнішній вигляд, а й на характер, суспільство змінюється повільним і досі приділяє забагато уваги жіночій красі: «Нещодавно під час обіду з друзями розмова зайшла про знайому, яка, як вважалося, «некрасиво» постарішала. Її волосся було сивим, вона не носила макіяжу, одягалася просто. Про неї як про людину нічого не говорили, значення мало лише те, як вона постарішала. «Колись вона була така гарненька», – казали вони, наче вона в чомусь помилилася», – згадує перекладачка Еллісон Доулінг.
Окрім знецінення від суспільства, жінки також бояться, що партнер може від них піти до когось, хто молодше, стрункіше й активніше. І цей страх не є безпідставним: дослідження, опубліковане в Journal of Family Research виявило: що старшим є чоловік, то молодші жінки йому подобаються. У середньому чоловіки шукають жінку на 10 років молодше.
Синдром невидимої жінки
Ігнорування жінок партнерами та суспільством загалом породило феномен, який називається «синдром невидимої жінки». Жінки після 40 начебто зникають із публічного простору: з робочих місць, барів і ресторанів, літаків і потягів, із фільмів і книжок.
Старші жінки мають проблеми з працевлаштуванням: їм частіше відмовляють у роботі, аніж старшим чоловікам. Це пов’язано з тим, що вони мають прогалини в досвіді через догляд за дітьми, але іноді це трапляється й через те, що їх не вважають красивими та показними, особливо коли йдеться про роботу в продажах. У 2016 році, наприклад, жінки подали до суду, через те що їх звільнили з посади офіціанток. Причиною звільнення стало те, що вони «не такі привабливі», як молодші колежанки.
Одна з десяти жінок також вимушена звільнятися через менопаузу: їхні симптоми висміюють колеги, у них падає продуктивність та мотивація, а бізнеси не прикладають достатньо зусиль, щоб підтримати жінок у цей період.
Найбільше відсутність старших жінок помітна в кіно. Згідно з дослідженням Університету Сан-Дієго, жінки після 40 зникають із телебачення: з 30 до 39 жінки стають головними персонажками в 42% кінострічок і шоу, а після 40 – лише в 15%. Для чоловіків ця цифра – 35% і 25% відповідно. Та навіть якщо старші жінки з’являються на екранах, їхній вік намагаються приховати. Так акторка Кейт Вінслет мусила вимагати, щоб її зморшки не прибирали фотошопом на постерах фільмів і в рекламі: «Мене бентежить те, що хтось може не думати, що жінки стають красивішими, коли вони старіють, – каже Вінслет. – Упевненість приходить із віком, а виглядати красиво – це про впевненість, яку людина має всередині себе».
Реклама також ігнорує старших жінок або ж висвітлює лише стереотипи про них. У промоматеріалах частіше показують молодих жінок, чоловіки ж у середньому мають вік від 30 до 35 років. 74% жінок вважають, що їхнє життя після менопаузи зображають нечутливо, а 32% реклам поширюють стереотип про те, що жінки після 40 не існують поза межами материнства та старомодно одягаються.
Світ моди виключає старших жінок і зі створення трендів: чоловіки можуть залишатися на подіумі до 40 років, а для жінок «модельна пенсія» настає набагато раніше, до 30.
Коли людина не отримує репрезентацію в популярній культурі, вона може думати, що її життя нецікаве або що з нею щось не так, а тому треба щось змінювати. Тому жінки вимушені створювати ілюзію, начебто вони не старіють, показувати, що вони «не розпускають себе». На приховання природних процесів іде багато зусиль і часу, а також грошей, оскільки ін’єкції та п'ятиступеневий догляд за шкірою вранці та ввечері коштують досить дорого.
Водночас є згода, що ці старання мають бути непомітними, адже якщо ботокс стає очевидним, то жінку висміюють за те, що вона не може показувати емоцій або що тепер вона виглядає, як кожна інша інфлюенсерка. Меган Фокс, наприклад, мусила показувати те, як вона хмурить лоба та підіймає брови, щоб люди перестали обговорювати те, що вона робить собі ін‘єкції, і висміювати її за це. Жінці потрібно завжди балансувати між тим, щоби виглядати бездоганно, але не так, наче вона для цього доклала багато зусиль, не так, щоби чогось було забагато.
Проте деякі зірки починають говорити про те, що старіти – це природний процес, а індустрія краси і її антивікові засоби – оманливі. Наприклад, Джулія Фокс сказала, що старіти – це модно: «Якщо я побачу ще хоч один антивіковий продукт, я подам до суду. Тому що я постарішаю, незалежно від того, чи я намажу обличчя сироваткою за $500, чи ні. Ви всі це знаєте, і ми це знаємо, тому досить брехати. Старішати – це сексуально».
Дійсно, старіння – це невіддільний процес життя, який не має жахати. «Гусячі лапки» в кутиках очей – це нагадування про всі щасливі моменти, які змусили нас посміхатися, а сріблясте волосся тісно пов‘язане з пригодами, які залишають свій слід у пам‘яті й на тілі. Жіночі досвіди й історії не гірші за чоловічі, вони прикрашають нас так само. І так само вони варті того, щоб їх побачили, а не ховали та боялися.
Коментарі
Підписатись