Догляд10 міфів про захист від сонця: спростовує лікарка

Літо в розпалі, у стрічці знову з’являються фото з Туреччини, а в Google стає все більше запитів на тему захисту від сонця.

Ми зібрали найпопулярніші міфи про засмагу й сонцезахисні креми та попросили лікарку-дерматовенеролога їх розвінчати.

Міф № 1

Санскрін треба наносити тільки на пляжі – у місті можна обійтися без нього

Щоби зрозуміти, чому це не так, треба знати, як саме ультрафіолет впливає на шкіру й у чому полягає відмінність між різними видами UV-випромінювання.

У нашій шкірі є клітини-меланоцити, які виробляють пігмент меланін. Власне, меланін і захищає наш організм від ультрафіолету: завдяки йому шкіра виконує захисну функцію й оберігає від UV-випромінювання.

Що менше меланіну в шкірі, то більше шкоди їй чинитиме ультрафіолет, тому найбільш вразливими до сонця є люди першого, другого й третього фототипу шкіри: зі світлою шкірою, волоссям та очима; часто з ластовинням. Представники цих фототипів переважно мешкають у країнах Західної, Північної та Східної Європи, тобто в місцях, де сонячного світла менше.

Розрізняють три види ультрафіолетових сонячних променів: UVA-, UVB- та UVC. UVC-промені затримуються озоновим шаром і не доходять до поверхні земної кулі. UVA та UVB доходять і чинять вплив на нашу шкіру.

UVB-випромінювання – світло, відповідальне за засмагу та сонячні опіки. Промені групи B впливають на ДНК меланоцитів й інших клітин шкіри, можуть викликати доброякісні новоутворення на шкірі та спричиняти ракові зміни. UVB-світло можна призупинити фізичним впливом: воно не проникає через бар’єри на кшталт стін і щільних парасольок. Найбільш активним таке світло є в літній період, особливо з 10 до 16 години.

UVA-промені не спричиняють сонячних опіків, але також можуть провокувати розвиток раку. Вони стимулюють фотостаріння шкіри – процес, який відзначається руйнацією колагену й утворенням фотопігментації. UVA-промені є активними впродовж усього року та можуть проникати навіть крізь скло, тому сховатися від них складніше.

Щоб уберегти шкіру від ультрафіолету, треба обов’язково наносити сонцезахисний засіб і в місті також. Адже, навіть якщо ви просто працюєте в офісі біля вікна, то не можете повністю сховатися від сонця.

Міф № 2

У хмарний день захист не потрібен

UV-промені здатні проходити крізь хмари, тому захищатися треба й у таку погоду, особливо людям, які належать до груп ризику розвитку раку шкіри, мають мелазму й інші види гіперпігментації.

Для зручності можете стежити за UV-індексом у додатках із прогнозом погоди. Якщо говорити суто про ризик опіків, який можуть спричиняти UVB-промені, то за умови показнику від 1 до 3 можна обійтися без захисту. Та якщо для вас важливо захистити шкіру від фотостаріння, участь у якому беруть UVA-промені, і зменшити ризик розвитку раку шкіри, то захист треба наносити постійно.

Міф № 3

Макіяж захищає обличчя від сонця

Сам собою макіяж не є бар’єром для сонячних променів. Але мейкап, виконаний декоративною косметикою із сонцезахисним фактором, може певною мірою захищати шкіру від впливу ультрафіолету.

Утім повністю покладатися на пудру чи тон з SPF не варто: найімовірніше, тієї кількості засобу, яку ви нанесете на обличчя, для повноцінного захисту буде недостатньо.

Щоб будь-який сонцезахисний засіб працював належним способом, його треба наносити за правилом чайної ложки. Одна чайна ложка вміщує майже 5 мл крему – стільки, скільки й потрібно для обличчя та шиї. Звісно, ви можете нанести тональну основу товстим шаром, але надійніше буде нанести під мейкап спеціальний сонцезахисний засіб.

Якщо ви не хочете нашаровувати стільки продуктів, обирайте засоби для макіяжу з високим SPF (30 чи 50) і наносьте їх у достатній кількості. Для зони обличчя (без шиї) норма становить близько 3 мл.

Міф № 4

Якщо маститися санскріном, засмаги не буде

Значну роль у цьому питанні відіграє те, як часто та в якій кількості ви наноситиме сонцезахисний крем. Є теорія, що, якщо помножити SPF, указаний на банці, на 4, то отримаєте час, протягом якого можна безпечно перебувати на сонці (наприклад, з SPF 50 можна провести на сонці 200 хвилин). Але це не правда, оскільки більшість виробників сонцезахисних кремів відповідають лише за перші дві години з моменту нанесення засобу на шкіру.

На стійкість продукту впливає багато фізичних факторів: ми пітніємо, плаваємо, витираємося рушником, лежимо на шезлонзі. Засіб потроху змивається зі шкіри, тому поновлювати його треба що дві години чи навіть частіше, наприклад, після кожного купання.

Якщо дуже ретельно дотримуватися цих правил, можливо, шкіра справді не засмагне. Але судячи з того, як більшість людей використовують сонцезахисний крем (наносять тонким шаром, не поновлюють що дві години), до кінця літа ви однаково матимете певну засмагу.

Міф № 5

Якщо ви вже засмагли, то захист можна не використовувати

Засмагла шкіра – відмерла шкіра, тож природно, що з часом цей потемнілий верхній шар відлущується, а ороговілі клітини змінюють нові. Ігноруючи сонцезахисні креми після засмаги, ви ризикуєте заробити опік, адже «молода» шкіра, якщо її не захищати, буде вразливою до впливу ультрафіолету.

Міф № 6

Після автозасмаги чи солярію сонцезахисний крем уже не потрібен

Засоби автозасмаги не містять фактору захисту від ультрафіолету та не запобігають агресивному впливу сонячних променів. Після них, як і після солярію, однаково потрібно користуватися сонцезахисним кремом.

До речі, дерматологи взагалі не рекомендують відвідувати солярій, адже ультрафіолетові лампи, які там використовують, дають виражене фотопошкодження шкіри. За статистикою, люди, які в молодості відвідували солярій, мають суттєво вищий ризик розвитку онкологічних захворювань шкіри.

Міф № 7

Якщо на санскріні є маркування water resistant, із ним можна купатися весь день

Це не зовсім так. Засоби цієї категорії справді виявляють більшу стійкість на шкірі (зокрема не так швидко змиваються потом), але після купання в морі чи басейні шар захисту однаково варто поновити.

Міф № 8

Сонцезахисний засіб можна використовувати доти, доки не закінчиться пляшечка

На кожному косметичному засобі є маркування, яке вказує на термін придатності. Це баночка, на якій вказано цифру з буквою М. Наприклад, маркування 12M означає, що використовувати засіб можна впродовж 12 місяців після відкриття.

Зазвичай сонцезахисні креми придатні до використання лише один сезон – після відкриття ми можемо використовувати їх 6 місяців. Хімічні фільтри в сонцезахисних засобах є нестабільними, плюс одразу після відкриття баночки відбувається контамінація бактеріями. Це означає, що на наступний сезон сонцезахисний крем із такими фільтрами буде неефективним або навіть небезпечним. Він може працювати проти вас і під впливом сонця спричиняти розвиток алергічних і контактних дерматитів.

Якщо ж ваш минулорічний сонцезахисний крем містить тільки фізичні фільтри (диоксид титану чи оксид цинку), а ви не можете дозволити собі новий санскрін, краще помаститися хоча б ним, ніж узагалі відмовитися від захисту.

Міф № 9

Не можна ховатися від сонця: буде дефіцит вітаміну D

Вітамін D – єдиний вітамін, який синтезується під впливом ультрафіолету. Щоб отримувати достатню його кількість, треба щодня проводити під відкритим сонцем 15–20 хвилин. Утім навіть така експозиція може негативно вплинути на нашу шкіру, викликаючи сонячні опіки та спричиняючи дерматологічні або онкологічні захворювання. Тому правильним буде захищати шкіру від ультрафіолету (використовувати санскріни на відкритих ділянках, не перебувати на сонці з 10 до 16 години), а вітамін D за умови дефіциту вживати у вигляді добавок за рекомендаціями лікаря.

Міф № 10

Немає сенсу панікувати щодо раку шкіри: це не так страшно

Існує кілька різновидів раку шкіри. Є базальноклітинний і плоскоклітинний рак, і є меланома – рак шкіри з високим рівнем смертності. Щоб уберегти себе від таких ускладнень, треба відповідально ставитися до захисту від сонця й не забувати про своєчасні огляди в дерматолога.