ПромоХронічний стрес впливає на шкіру: як розрізнити корисний і руйнівний стрес – пояснює науковиця
Дослідження Medical Data Management й INSTYTUTUM
Нові дані свідчать, що 76% українок стикаються з проблемами зі шкірою, спричиненими хронічним стресом. Війна, тривога за майбутнє, недосипання й психологічне виснаження – усе це має не лише емоційні, а й фізичні наслідки. Однак не кожен стрес шкодить – деякі його форми можуть навіть приносити користь.
Про те, як навчитися розпізнавати різні види стресу й захищати себе, розповіла кандидатка медичних наук і засновниця швейцарського бренду INSTYTUTUM Наталія Бобок у YouTube-проєкті «Говорить шкіра».
За результатами дослідження, яке провела компанія Medical Data Management за допомогою AI інструменту діагностики шкіри від INSTYTUTUM наприкінці 2024 року, кожна п’ята українка має запалення на шкірі на тлі стресу, кожна друга – підвищену чутливість, а кожна третя – ознаки пігментації або вікових змін, починаючи з 25 років. У дослідженні взяли участь понад 12 тисяч жінок різного віку.
Науковиця пояснює: існує два основні типи стресу – еустрес, який стимулює й мобілізує, і дистрес, що виснажує організм. Перший супроводжує позитивні виклики: закоханість, творчість, спорт, – тимчасом як другий виникає під час травмувальних ситуацій, як-от війна, конфлікти або хронічне перевантаження.
Також важливо розрізняти стрес, на який ми можемо впливати, і той, що поза нашим контролем. У першому випадку – токсичні стосунки, неприємна робота – зміни можливі. У другому – повітряні тривоги, хвороби, війна – важливо знайти способи адаптації.
З погляду нейрофізіології, стрес активує бета-хвилі мозку, пов’язані з тривогою й напруженням. Щоб відновити баланс, необхідно активувати альфа-стан – стан глибокого спокою.
Для цього Наталія Бобок радить дві практики: трансцендентальну медитацію й техніку «4 точки». Перша передбачає 20-хвилинну ментальну практику двічі на день, що дозволяє мозку «перезавантажитися». Друга допомагає повернутись у момент «тут і тепер» через концентрацію на чотирьох точках тіла; ідеально підходить для заспокоєння перед сном. Науковиця наголошує: попри обставини, ми можемо навчитися підтримувати внутрішню рівновагу. І хоча зовнішні виклики не завжди піддаються контролю, наше ставлення до них у наших руках.
Більш детально про методики заспокоєння ви можете дізнатись у відео.