КосметичкаРедакторка соцмереж Wonderzine Україна Катя Янченко про право на вибір та улюблену косметику

У рубриці «КОСМЕТИЧКА» ми вивчаємо склад б’юті-кейсів, туалетних столиків і косметичок цікавих нам героїв і показуємо все це вам. Із нагоди річниці Wonderzine Україна говоримо з нашою редакторкою соцмереж Катею Янченко.

Про прийняття себе

Я ніколи не мала комплексів щодо власної зовнішності. Були питання до тіла чи проблемні взаємини з їжею. Але щоб до зовнішності, то ні. Люблю своє волосся, яке жодного разу не фарбувала, і шкіру, якої не торкнувся перехідний вік. Бувають тільки поодинокі прищі перед початком циклу або ж почервоніння від того, що я «підчистила» чорні крапки, бо мені здавалося, що вони дуже помітні. Але це більше про прискіпування до себе, а не фізіологічні проблеми.

Раніше я могла гніватися на мімічну зморшку між бровами чи жартувати про ніс із горбинкою. Та й брови в мене короткі та світлі, тому завжди доводиться їх підмальовувати. Але, по суті, це вирішується п’яти хвилинами біля дзеркала або візитом до бровистки, яка постійно хвалить мою форму, і тоді мене попускає. Але господи, як я малювала їх у класі 8–9, краще не бачити.

Мені пощастило з оточенням. Я ніколи не стикалася з булінгом, у мене був хороший колектив у школі. А в інституті повага та рівність є базовими для спілкування. Ми з друзями багато говоримо про любов до себе, прийняття тіла та зовнішності. Може, це мильна бульбашка, але мені здається, що моє покоління вчиться саморефлексії та все більше дозволяє собі жити.

Про улюблені ритуали та рутину на карантині

На карантині мій мейкап закінчується на етапі «вмивання». [сміється] І це єдиний плюс локдауну. Шкіра відпочиває від косметики, та й економія нормальна. Як студентка я знаю, про що кажу.

До початку дистанційного життя я наносила легкий макіяж майже щодня. Зараз фарбуюся рідко, здебільшого, коли зустрічаюся з друзями. Але я так звикла до себе без макіяжу й сприймаю себе будь-якою. Можу легко вийти не нафарбованою й водночас почуватися впевнено.

Іноді буває, що дивлюся в дзеркало й хочеться нафарбуватися, бо не пам`ятаю, коли робила це востаннє. Потім розумію, що я ще нічого така, молодість не загубила за роботою за ноутбуком.

Манікюр я почала стабільно робити з 10 класу. Від природи маю слабкі нігті, які часто ламаються та розшаровуються. Тому мені комфортніше, коли я ходжу до майстрині, з якою ми за кілька років стали як подружки. Обмінюємося останніми новинами, говоримо про вподобання та тригери, радимо одна одній якісь круті штуки. Коротше, до психолога можна не йти. [сміється]

На карантині я зробила більший акцент на догляді за шкірою. Роблю маски, після яких у мене виникає відчуття миттєвого ефекту, користуюся гелями, наношу креми. Люблю набирати ванну, кидати запашну бомбочку, лежати й читати книжку. Це стається не дуже часто, але точно момент «для себе». Мені подобається наносити парфуми, вони поліпшують мій настрій. Із дивних ритуалів з ними: я пшикаю аромат у повітря та проходжу крізь нього. Так парфуми залишаються і на волоссі, і на одязі.

Про мейкап-уподобання

Зазвичай мій макіяж повсякденний, нюдовий. Однак люблю робити яскраві акценти за допомогою помади винного кольору чи стрілок, які малюю золотими тінями. Вони не завжди помітні, але на сонці гарно переливаються. А ще мені подобається, коли мене професійно фарбують. Особливо, коли цей макіяж дозволяє мені подивитися на себе по-іншому й відчути принцескою.

Кілька років тому я навіть проходила невеликий курс макіяжу для себе. Там мені взагалі пояснили, що таке база під макіяж і тіні, що пензлик може бути не один, і допомогли підібрати якісну косметику. А ще тоді я зрозуміла, що малювання стрілок точно не моє, тому краще просити подругу зробити їх або ж ходити без них.

Про підхід до б’юті-шопінгу та пошуки натхнення

Я прискіпливо ставлюся до покупки косметики. Мені треба перечитати відгуки на різних сайтах, запитати в подруг, дізнатися, що про цей засіб пишуть б’юті-блогерки.

Багато чого замовляю онлайн, але в магазини також ходжу. Там може статися спонтанна покупка на касі на кшталт маски (не захисної, раптом що), ватних дисків чи ще якоїсь дрібнички.

Люблю читати матеріали про догляд за шкірою та «Косметички» на Wonderzine Україна. Дещо зберігаю собі, а потім купую. З останнього був гель для брів, який радила наша читачка.

Стежу за сторінками візажисток в інстаграмі, дізнаюся від них про б’юті-лайфхаки, засоби чи просто надихаюся їхніми роботами. Рубрики «До/Після» на таких сторінках дуже класні. Мені подобається, коли після мейкапу дівчину можна впізнати, але косметика тільки підкреслила її переваги.

Узагалі я часто кажу компліменти іншим дівчатам. Це щиро й, на мою думку, дуже важливо. У світі так багато хейту та нав’язаних стандартів, тому класно вносити в чиєсь життя щось хороше.

Про право на вибір

Міф про те, що феміністки не фарбуються, мене смішить. Ось я феміністка, я фарбуюся, коли хочу, видаляю волосся на тілі й навіть не ненавиджу чоловіків. Але це не робить мене якось «іншою феміністкою» або відмінною від дівчини, яка відмовилася від косметики чи бритви. Фемінізм – це про рівні права й дозвіл жити іншим людям так, як вони того хочуть. Нікого не мають хвилювати ваші рішення. Spread love not war.