Кар'єраЯ працюю SMM-менеджеркою. Думаєш, легко?

У рубриці «Думаєш, легко?» ми спілкуємося з представницями різних професій, аби дізнатися про зворотний бік їхньої роботи.

Наша нова героїня Анна Смірнова – Project Digital Manager магазину goodwine, яка вже 7 років працює в SMM.

Про перші кроки в професії

Працювати я почала 2013 року. Історія досить прозаїчна: тоді багато тусувалася в «Зеленому театрі» (літньому клубі в Києві, де проходили вечірки й концерти просто неба – ред.) і вирішила, що цю любов до тусовок треба перетворити на роботу. Вирішила допомагати «Зеленці» із соціальними мережами, відповідала на запитання підписників, робила фан-арт.

За рік таких аматорських спроб мені запропонували стати SMM-ницею «Зеленого театру», а згодом і клубу Atlas. Цікаво, що тоді ми навіть не оперували таким поняттям, як SMM-менеджер. Звісно, у бізнесах були люди, які займалися модерацією чи кидали пости на рекламу, але про SMM як такий в Україні майже не говорили.

На той момент не думали про стратегію, контент-плани й інші штуки, без яких зараз складно уявити SMM, і постили ситуативно. Іноді ставили по 6 публікацій на день, до того ж якимось способом я примудрялася робити це з 4-го айфона, на EDGE. [сміється]

Паралельно навчалася на другому курсі юридичного факультету. Усі сподівалися, що буду юристкою, але не так сталося, як гадалося. [усміхається] Я й сама не думала, що це може стати моєю професію, але SMM мене затягнув.

Коли я стартувала, на ринку було мало спеціалістів, тож мені почали надходити різні робочі пропозиції. Були й такі проєкти, якими не пишаюся, але це нормально, адже я ще не мала досвіду й знань і робила все, як уміла.

Здобути профільну освіту з SMM тоді було ніде. Це вже потім з’явився Bazilik та інші школи й курси. Але, коли я відчула потребу в додаткових знаннях, то пройшла курс із копірайтингу в КАМА. А вже пізніше повернулася туди на новий воркшоп із SMM.

За роки роботи в SMM я переконалася в тому, що головне в цій професії дуже багато дивитися. З успішних кейсів і класних референсів можна дізнатися більше, ніж з історії успіху окремої людини. Адже кожен проєкт по-своєму унікальний.

Про улюблені проєкти

Звісно, перший проєкт – як перший хлопець: найбільш пам’ятний і близький до душі. [усміхається] Але за два роки після відкриття клубу Atlas я зрозуміла, що виросла та мушу шукати щось нове.

Оскільки завдяки Atlas у мене вже був досвід спілкування з артистами та написання пресрелізів, я залишилася в музичній сфері та влаштувалася до концертної агенції HMG. Коли ти працюєш із концертами, то зазвичай уже маєш готовий візуальний матеріал від артистів, тож розвивалася я переважно в написанні текстів. Хоча фото зі сцени деколи теж робила. Навіть чула від деяких фотографів, що знімаю краще за них. [усміхається]

Потім тривалий час працювала в барі «Бездельники». Писала, фотографувала, брифувала фотографів і навіть робила афіші. Це великий шматок мого життя, яким я пишаюся та який згадую з вдячністю.

Про роботу в goodwine і нові обов’язки

Від початку цього року я працюю Project Digital Manager в goodwine. Побачила вакансію, пройшла 4 етапи співбесіди і отримала роботу своєї мрії.

Основний пласт моєї роботи так само становлять соціальні мережі, але тепер я працюю з плануванням, тобто отримую задачу, збираю інформацію, працюю над реалізацією з підрядниками (фотограф, дизайнер, оператор, копірайтер) і випускаю фінальний пост у світ.

Особисту сторінку можна вести ситуативно, а в бізнесі треба продумувати та планувати все заздалегідь, тож велику частину моєї роботи становить планування. Я навіть власний графік на тиждень складаю наперед, у неділю ввечері, розбиваю глобальні задачі на менші та прописую, коли треба виконати кожну з них.

Основні платформи роботи: інстаграм, фейсбук і сайт. Це стандартний набір, але з огляду на великий потік інформації обсяг роботи досить значний. Якщо в маленькому проєкті ти можеш обмежитися 4 постами на тиждень, то на сторінках великих бізнесів публікації мають виходити значно частіше. У маленьких проєктах усе у твоїх руках: ти сам зняв, сам написав, сам запостив, а тут, щоб згенерувати й випустити 4 одиниці контенту на день, треба скоординувати роботу цілої команди.

SMM – це коли навколо все горить, а ти маєш вдавати, що все окей. Одна з найважливіших навичок, яку випрацювала за роки роботи, – це вміння вирішувати проблеми. Звісно, мене може охопити кількасекундна паніка, але я швидко беру себе в руки, розкладаю проблему на структурні блоки та вирішую її.

У цій професії ти маєш завжди бути готовим до того, чого, можливо, навіть не трапиться. Скажімо, фотограф зателефонує напередодні важливої зйомки та скаже, що летить на Балі. Що ти будеш робити? Викручуватися. Зйомок у нас багато, тому я навіть купила собі об’єктиви на айфон, щоб у разі чого закрити це питання самостійно.

До моїх обов’язків входить постинг контенту, і я б не хотіла делегувати це завдання комусь іншому. Коли готую пост, то можу в останній момент побачити певний провтик і за секунду його виправити. А ще одразу зрозуміти, яке залучення має публікація, і спрогнозувати, що з нею трапиться через годину та за добу. Мені спокійніше на власні очі побачити, що пост добре зайшов і «пливе», ніж переживати, чи спрацював автопостинг і чи не несеться під постом якийсь хейт.

Водночас я розумію, що контролювати всі процеси самотужки не правильно: є ризик втратити глузд і стати контрол-фріком. До речі, перш ніж взяти новий проєкт, я завжди намагаюся оцінити, чи є в його працівників життя поза роботою. Якщо так, усе гаразд. А якщо ні, то це щонайменше не здорово. Скільки там того життя?

Зараз я сфокусована на одному проєкті, але були етапи, колись вела 6–8 одночасно – і це було максимально неефективно. Мені завжди вдавалося знайти спільну мову з керівниками, але часом це було дуже складно. Коли всі 8 клієнтів хочуть від тебе щось в один момент, ти ж не скажеш: «Вибачте, у мене тут на іншому проєкті є важливіше завдання».

Порада SMM-початківцям, які набирають по 10 проєктів одразу: оцінюйте свої сили та контролюйте якість роботи. Краще мати портфоліо з одним-двома справді класними кейсами, ніж вести 10 хрінових проєктів заради 10 непотрібних пунктів у резюме.

Про розвиток і перспективи

Деякі SMM-менеджери ображаються, коли їх називають SMM-никами. Для мене це дикий нонсенс: як можна ображатися на те, що робиш? Ти ж реально займаєшся соціальними мережами.

Та, з іншого боку, я розумію, чому так відбувається. Нашу роботу часто знецінюють, і багатьох людей це демотивує. Класні фахівці бояться, що не матимуть кар’єрного зростання, тому починають називати себе PR-менеджерами чи рекламниками, хоча займаються, по суті, тим самим.

Як на мене, помилково вважати, що в SMM не може бути професійного зростання. Ніхто не заважає тобі розвиватися та переходити від формату «картинка-текст» до вибудови стратегії та нових зон відповідальності.

Навряд соцмережі помруть (хіба що набриднуть і набудуть іншої форми). Тож, якщо ти SMM-ник, то зможеш легко адаптуватися до цих змін і завжди знайдеш собі роботу.

Мінуси

Знецінення

Так, ми не розвантажуємо вагони, тобто наша робота не найскладніша. Але ми однаково робимо важливу справу – пропонуємо бізнесу те, без чого складно обійтися у 21 столітті.

Думаю, що знецінення вкорінює те, що зараз кожна третя людина з телефоном може стати SMM-ником. І стає – от тільки потім, коли стикаєшся з такими підрядниками в роботі, у тебе просто лізуть очі на лоб. На ринку чимало SMM-ників, які не вміють писати, слухати й працювати над помилками, та водночас вважають, що їм мають платити по 15 тисяч гривень. Але це так не працює.

Робота в режимі нон-стоп

Коли ти працюєш SMM-ником, то не можеш спинитися ні на секунду та не знаєш, що таке повноцінна відпустка чи вихідний. Я зараз не скаржуся – просто констатую. Хтось може взяти відпустку й тиждень нічого не робити, а SMM-ник – ні, адже в такому разі зупиняться всі зав’язані на ньому процеси. Бізнес – це живий організм, і день без постів вважається втраченим. Тож роботу треба організовувати так, щоб, коли ти поїдеш у відпустки, ніхто навіть не помітив твоєї відсутності.

Інформаційне перенавантаження

Якщо ти багато працюєш з інформацією, то під вечір справді дуже втомлюєшся. Коли щодня в голові мільйон цифр, текстів і людей, складно не втратити концентрацію та не вигоріти. Якщо відчуваєш, що голова зараз вибухне, краще просто посидіти кілька годин у тиші, ніж остаточно себе загнати та потім тиждень відлежуватися.

Плюси

Творча реалізація

Якщо ти творча людина (але не настільки творча, щоб знімати рекламні ролики, де сандвіч летить у космос), ця робота для тебе. Тут завжди можна придумати щось класне, знайти собі в пару крутого дизайнера чи фотографа, а потім тішитися тому, як круто ви реалізували цю ідею.

Насправді креатив мені дається досить складно: я сильніша в організаційних процесах. Але, коли до мене приходить класна ідея (а вона може прийти!), то можу легко втілити її в життя.

Комунікація з людьми

Постійне спілкування – це непросто, та можливість учитися новому в кожної людини надзвичайно цінна й корисна. До того ж, коли ти працюєш із підрядниками, то оточуєш себе творчими людьми та формуєш круту базу контактів, яка може стати в пригоді на наступних проєктах.

Дохід і бонуси

Мене завжди влаштовував мій дохід, просто раніше для бажаної суми треба було вести кілька проєктів, а зараз вистачає одного великого. Думаю, щоб отримувати хороший прибуток у цій сфері, важливо правильно себе позиціонувати: не просити нечуваних сум, але й не знецінювати своїх зусиль. Візьміть за правило працювати з надійними клієнтами, які не зникнуть на два тижні, не заплативши вам. А якщо побачите, що не платять, одразу біжіть.

Бонуси, які може отримувати SMM-ник, залежать від його місця роботи. Наприклад, якщо ви працюєте в ресторані, вас будуть постійно годувати. [усміхається]

Можливість працювати дистанційно

Зворотний бік того, що ти завжди на зв’язку, полягає в можливості працювати з будь-якої точки світу. У 2020 році це справді жирний плюс.

Раніше я вела дистанційно всі проєкти, тому що в клієнтів не було потреби тримати мене в офісі (а часом й офісу як такого не було). У goodwine я вперше за багато років дистанційної роботи почала ходити в офіс, але за потреби можу виконувати завдання з дому.

Підводні камені

Фізична втома

SMM-ники майже цілодобово прикуті до телефонів і комп’ютерів, тож, якщо вам складно постійно дивитися в екран (наприклад, ви страждаєте на мігрені), за цю роботу краще не братися.

Ще одна проблема – біль у спині, який виникає через постійні зйомки та транспортування важкого реквізиту. Якщо я раніше намагалася геройствувати й тягала все на собі, то зараз шукаю людину, яка може мені допомогти.

Необхідність контролювати емоції

SMM-ник має тримати себе в руках. Якщо хтось написав «ваш пост гівно», а ти йому відповіси «ви теж гівно», з цього нічого не вийде. Людина, яка споживає контент у соцмережах, не повинна знати, хто й у якому настрої стоїть за цими публікаціями. Щоразу, коли я хворію чи переживаю непростий період, то завжди дивлюся на сторінку проєкту й думаю: «Чи може людина, яка читатиме цей пост, здогадатися, що з його автором трапилося щось погане?»

Робота з негативним фідбеком

Коли ти йдеш у цю професію, то маєш бути готовим до негативу. Можеш запостити щось, що вважаєш класним, а потім отримати негативний комент від людини, яка дивиться на цю публікацію зовсім під іншим, незрозумілим тобі кутом. Але це може бути навіть корисно: наступного разу вже врахуєш цей фідбек і не скоїш тих самих помилок.

Стереотипи про SMM-ників

SMM-ники нічого не роблять, тільки постять красиві картинки

 Мені справді болісно, що люди не сприймають SMM-ників усерйоз і вважають, ніби вони тупі та нічого не роблять. Усі сидять у соціальних мережах, але мало хто цінує роботу людей, які генерують увесь цей контент. А втім, ми працюємо цілими днями та виконуємо водночас по кількадесят завда

SMM-ник повинен уміти все

Є багато бізнесів, які вважають, що SMM-менеджер має писати, фотографувати, налаштовувати рекламу, займатися сайтом, знімати відео та робити моушн-дизайн. А ще для повного щастя бути продажником.

Мій заклик до SMM-ників і власників бізнесу, які це читатимуть: це не правильно. Ти можеш займатися всім, але, найімовірніше, робитимеш це погано. Адже людина, яка справді класно пише та знімає, не може так само класно налаштовувати рекламу. Це банально різний склад розуму: якщо ти творчий, то не можеш займатися організаційними питаннями, і навпаки.

Можливо, на початковому етапі варто спробувати все (у мене теж були такі моменти), але потім однаково доведеться визначити, що в тебе виходить найкраще, і зосередитися на цих процесах.