Розмова про грошіІнвестувати в себе та монетизувати знання. Як заощаджує артдиректорка та дизайнерка
Орнелла Остапенко про те, чому найкраще, що можна зробити для себе в межах фемінізму, – заробляти гроші
У РУБРИЦІ «ІНВЕСТИЦІЇ» розпитуємо героїнь про те, як вони заощаджують гроші. Героїня нового матеріалу – артдиректорка Орнелла Остапенко. Вона розповіла, чому вважає себе меркантильною дизайнеркою, як подушка безпеки допомогла на початку пандемії та як після цього змінилися фінансові цілі.
Орнелла Остапенко
артдиректорка, дизайнерка, власниця агенції Ornella Agencу, співзасновниця видавництва Creative Women Publishing
Найкраще, що можна зробити для себе в межах фемінізму, – заробляти гроші
Я ще зі школи починала вигадувати способи отримувати додаткові гроші, і в мене була дивна мотивація. Батьки сказали, що я можу робити будь-які зміни зовнішності, але за свої гроші. Це мене дуже стимулювало: майже весь пірсинг і татуювання зробила до 18 років. Узагалі моя особистість – дуже «Круелла», я маю потребу створювати образи й арт навколо себе, а це потребує фінансування. Тож я почала його здобувати.
Ще один момент. Я не розумію звідки, але в мене було відчуття того, що в мене в родині нездорові уявлення про гроші й фінанси. Я відчувала себе в протистоянні, ніколи не любила фрази «краще – ворог хорошого» або «були бідними, нащо щось змінювати?» Я планувала бути дизайнеркою, а це означає художні курси й великі витрати, пов’язані з постійним прагненням втілювати своє бажання у віжуалі. Тому я якось сама прийшла до того, що треба заробляти й учитися продавати.
Ще в 19 років мене налякала фраза: «If you’re so smart, show me your money» («Якщо ти така розумна, покажи мені свої гроші»). Я – меркантильна дизайнерка. Майже всі проєкти, які здавала протягом навчання, не були безкоштовними. Під кожен я намагалася знайти замовника заздалегідь. Я мала домашнє завдання й думала, кому можу написати та запітчити свою ідею. Або вже просто знаходила клієнтів під конкретні проєкти. Навіть дипломна робота в академії – це конкретне замовлення – вистава, до якої я готувала всі візуальні матеріали.
Знайти нові способи заробляти та заощаджувати
Коли я почала жити окремо від батьків, гроші на місяць просто зникали за перші 2 тижні. Усе через те, що в мене не було розуміння, скільки реально коштує жити самій. Я не думала, що, крім їжі, оренди та комунальних, є побутові покупки, дрібні ремонти, непередбачувані витрати.
У мене було кілька днів паніки. Далі я почала думати, яким чином можу продавати свої навички якісніше. Почала читати про ціноутворення послуг, прораховувати бюджет глибше. Я виписала, скільки маю заробити за рік. У мене був план, я зазначала його виконання, могла проаналізувати, як виконую, чи потрібно щось виправити. Також у цій таблиці прописала, які ще свої послуги можу продавати, на чому заощаджувати.
Наприклад, як виявилося, профільна книжка з дизайну буде коштувати 300 гривень, а курс – 500 доларів. Я вирішила вчитися за книжками та запитувати окремі консультації про те, чого не розумію в практиці. Ходила на професійні події, знайомилася з усіма, ставила питання під час лекцій і після. Мені це дало набагато більше, аніж платні курси.
Крім використання отриманих знань у роботі, можна їх також викладати іншим, проводити платні консультації. По суті, читати книжку, а потім пояснювати її суть й отримувати за це гроші. Наприклад, у мене є глибокі знання з історії та політології, хоча мій фах – дизайнерка. Наразі я провожу платні лекції в цих напрямах та отримую гроші за свої знання, вони монетизуються. Навіть якщо це безкоштовні лекції, то часто після них приходять клієнти. Це також допомагає створити репутацію як експертки, а інколи це продає краще, ніж портфоліо, оскільки створює довіру.
Як виявилося, профільна книжка з дизайну буде коштувати 300 гривень, а курс – 500 доларів. Я вирішила вчитися за книжками
Депозит, страхування та «вільні» гроші
У мене є своя агенція, а також я співзасновниця видавництва. Одне з головних правил для мене – навчитися гроші бізнесу повністю відділити від особистих. Тому я виплачую собі зарплатню, як й іншим працівникам.
Свої витрати я фіксую в застосунку MoneyFlow. Подобається, що там є теги й декілька валют. На моїх картах є відрахування на різні рахунки. Одне з них – 10% усього, що заходить на карту, одразу на депозит. Дуже важливо відкладати зразу, як отримуєш гроші, мозку так простіше. Не чекайте, чи щось залишиться наприкінці місяця, щоб поповнити заощадження.
Я виплачую собі зарплатню, як й іншим працівникам
У мене є карта, яка є моїм страхуванням на здоров’я. Також десь 10% з надходжень я переводжу на фінансову подушку. Так мені спокійніше, я відчуваю себе в безпеці. Плюс є карта для «вільних» грошей. За кілька місяців вони накопичуються, і я можу вкласти їй у самопросування в соцмережах, у бізнес чи іншу ціль. Інколи я просто переводжу ці гроші на депозит.
У мене як в митця є схильність просто кидатися грошима й робити красиво, тому я намагаюся зменшувати витрати до того рівня, на якому мені комфортно жити. Коли розкидую гроші на ці три рахунки, мені простіше не перейти за певну межу витрат. Наприклад, якщо я хочу купити собі щось дуже помпезне й це не збільшить мій прибуток, то треба десь заробити на це, а не виходити в мінус.
Інвестиція в здоров’я
Я вкладаю гроші й дбаю про своє здоров’я. Щорічні чекапи, здача аналізів, правильне харчування – усе це коштує грошей. Але це інвестиція, тому що завдяки тому, що сьогодні піклуюся про своє здоров‘я, у майбутньому я витрачаю менше.
У мене є багато друзів, які в студентські часи заощаджували тим, що їли «Мівіну» й різні чіпси, снеки. Я теж прагнула витрачати менше, але мій підхід був купити капусту, моркву, буряк, гречку, багато яєць, нут. По ціні мої друзі витрачали більше, плюс постійно «доганялися» кавою. А в мене було здорове харчування, що давало мені більшу енергію та продуктивність. Та ж історія зі сном, багато хто у моїй сфері думає: от ми ніч попрацюємо та досягнемо кращих результатів.
Тому більшість тих, з ким ми починалися вчитися й будувати кар’єру, уже мають певні проблеми зі здоров’ям, бо заощаджували не в той бік. Вони не думали про перспективу, а зараз вимушені витрачати більше грошей, залучати більше ресурсів свого організму, щоб виконувати ту саму роботу.
Хороший настрій і розуміння того, що живеш яскравим життям, а не виживаєш, дає велику внутрішню силу
Як подушка безпеки допомогла на початку пандемії
Подушка безпеки – неймовірно важлива річ. До пандемії COVID-19 у мене був план на півтора року із завантаженості моєї команди. Було неймовірне зростання, європейські клієнти. Я думала: якщо все складеться, куплю квартиру в Києві. Нарешті все, що я робила, мало дати ті плоди, на які чекала.
Буквально за два тижні наш основний клієнт помер від COVID-19. Частину грошей з авансу мені доводиться повертати. Почали валитися всі проєкти: вони були пов’язані з виставками, фестивалями, концертами. Залишилося 2–3 проєкти. Тоді в мене вистачало фінансів агентства на те, щоб виплатити всім зарплату, виїхати з офісу й максимально зменшити витрати. Було дуже страшно. Я теж захворіла, у нас запускалося видавництво Creative Women Publishing. А ті місця, з яких ми планували брати кошти та вкладати в нього, відпали.
На щастя, у мене були відкладені кошти. Це дало мені можливість три місяці ходити до психотерапевта, розвивати гнучкість у плані фінансів і знову переходити до активної діяльності. У цей момент дуже хотілося заощаджувати. Але щоб вийти з паніки, я почала купувати собі речі, які раніше не дозволяла собі. Наприклад, вирішила почати дегустувати та розбиратися в ігристому з провінції Шампань.
Я зрозуміла, що хороший настрій і розуміння того, що живеш яскравим життям, а не виживаєш, дає велику внутрішню силу. Це допомогло мені відновитися та знову завести внутрішньо-креативний механізм, щоб думати над тим, як знову заробляти у світі, який змінюється, придумувати, які ще можуть бути форми заробітку, і читати про пасивні доходи.
Хочу заглибитись у фондові ринки, зрозуміти, як з цим працювати, розібратися в криптовалютах
Зміна довгострокових цілей
Після карантину в мене змінився погляд на те, чи потрібна мені нерухомість. Я зрозуміла, що, беручи ту саму суму та вкладаючи її як інвестиції, можу мати щомісяця значно більший прибуток, ніж з тих грошей, які б вкладала у квартиру одним платежем. Я можу і квартиру знімати, і мати додаткову суму для інвестицій. Зараз досліджую ринок інвестицій. Хочу заглибитись у фондові ринки, зрозуміти, як з цим працювати, розібратися в криптовалютах. Наразі в мене саме післяковідне переосмислення, коли мені менше хочеться мати якесь майно й більше вкладатися в просування свого бренда, видавництва, подорожі й нові емоції.
Мені б хотілося з часом, десь після 35 років, працювати просто для свого задоволення. Ця філософія знайти способи пасивного, додаткового заробітку, мати свої інвестиції мені дуже імпонує, адже закриває мою потребу в безпеці й дає можливість більше творити. У момент, коли я вирішила питання з менеджментом фінансів, це дало мені багато креативної енергії, бо нарешті закрилося питання внутрішньої безпеки, яке для мене дуже важливе.
Гроші та фемінізм
Ресурс – це основа, через яку жінки отримали права. До промислової революції особливо прав не мав ніхто. Тільки аристократи, яких було мізерно мало у співвідношенні з усім населенням (1,5 % у Російській імперії станом на 1867 рік за переписом). Про права жінки почали говорити масово в період Промислової революції та на хвилі Великої французької революції.
Що змінилося? Прийшов небачений доти ресурс завдяки здобуткам з нового Світу, буржуазія отримала широкий доступ до освіти. Навіть робітники мусили вміти читати, щоб розуміти інструкції. Що більше жінки ставали потрібними економіці, то більше прав вони отримували.
Більшість жінок, які страждали від патріархату, не мали власних фінансів. І в школі, і в академії, де я навчалася, дівчатам постійно говорили: «Навіщо вам вчитися, працювати, ви однаково вийдете заміж». Тому я вважаю, що найкраще, що можна зробити для себе в межах фемінізму, – це не сперечатися із чоловіками, які з тобою не згодні, а заробляти гроші. Якщо в тебе достатньо великий ресурс і росте твій вплив, комусь доводити немає сенсу.
Текст: Софія Пилипюк
Фото: Надія Іщенко
Розшифровка: Анастасія Микитенко
Коментарі
Підписатись