Партнерки«Ми за те, щоб речі жили, а не висіли й запилювалися»: український бренд Lake Studio

Перша спільна колекція й експерименти

Олеся: На момент знайомства з Настею Lake Studio був досить відомим брендом, проте ми з Наташею Каменською обидві дуже творчі, і нам було важко на початку все прораховувати: витрати, прибутки – і часто було так, що насилу виходили в нуль. Потім ми почали розвивати команду, до нас прийшла Іра Павлик, вона трохи нас структурувала, намагалася дещо заспокоїти в плані креативу й направити в більш комерційне русло, щоб ми хоча б не виходили за межі бюджету. Потім прийшла Женя Скибіна, яка зараз у Public Kitchen, вона вміла красиво розповісти про бренд. Це теж дуже важлива складова. Маша Гаврилюк була артдиректоркою бренда й розробляла для нас принти.

На момент початку співпраці з Настею ми з нею вже були шість років знайомі, вона була клієнткою бренда, ми разом створювали для неї речі, обговорювали деталі крою та тканин.

Настя: Пам’ятаю, коли я вперше побачила сукні Lake Studio, прийшла до дівчат і сказала: «Хочу цю сукню». Вона була з неопрену, а я була на якійсь стадії вагітності, і в нас відразу відбувся метч. Я приходила зі своїми ескізами, ми підбирали тканини. Окрім цього, я шила одяг і в інших дизайнерів за своїми ескізами. Мене всі запитували: «Коли вже зробиш свій бренд?» – бо це кардинально відрізнялося від того, що можна було купити. Я тільки сміялась і відповідала, що, якби й створила свій бренд, то хотіла би таку команду, як у Lake. І в якийсь момент дівчата запропонували зробити спільну колекцію. Ми зробили її з усіх моїх попередніх розроблень, які доповнили й адаптували, а показ був на передостанньому поверсі тоді ще недобудованого ЦУМу. Колекція вийшла дуже успішною, ми отримали одразу дві Best Fashion Awards. Так я плавно перейшла з архітектури в моду. І вирішила стати партнеркою Лесі й займатися брендом.

Олеся: Наталя, моя партнерка, з якою ми створили бренд, на той момент вирішила переключитися на іншу діяльність, не пов’язану з одягом, і те, що з’явилася Настя, було дуже органічним. Під час роботи з Настею як із клієнткою ми разом створювали для неї речі, розробляли ескізи. Дуже імпонував її стиль, а речі, до яких вона вносила корективи, дуже подобалися. Ми розуміли, що Настя може внести щось нове в бренд і дати йому свіжий подих та напрям розвитку.

Настя: Тут якраз знадобилися мої знання в економіці, бо я завжди кажу, що створення колекції – це 10% креативу й 90% математики. Ти вираховуєш кількість тканини, фінальну вартість у магазині та розумієш, чи варте воно того. Звісно, у кожній колекції, окрім базових речей, є кілька важливих signature pieces, які не продадуться, але вони зазвичай використовуються для преси, для знаменитостей, і це якраз ті 10%. У нас вийшов такий симбіоз: Леся креативила, а я прийшла зі сторони клієнта й почала говорити: «Це не будуть носити, це незручно, це занадто сміливо, це занадто скромно». Але ми все це вирішували мирно, й обходилося без конфліктів. Мені не хотілося змінювати все докорінно, але, наприклад, до архітектурного крою, який був завжди в Lake, додалося більше жіночності. Мені було важливо знайти нашу ідентичність, яка відрізняла би бренд від інших. Для мене було важливо, щоб людина йшла вулицею й було одразу видно, що це Lake.

Олеся: Для мене ці нові експерименти були дуже цікаві, я сама люблю щось нове. Не скажу, що щось змінилося кардинально, але стало більше різних кольорів, принтів, фактур, тканин, більше експериментів.

Про колаборації з художниками й вишивку

Настя: Я дружу з багатьма художниками й люблю українське мистецтво. Один з моїх улюблених – Артем Волокітін. Ми часто використовуємо роботи українських художників у принтах, проте це некомерційна історія. Далеко не всім клієнтам це зрозуміло. Найуспішніша колаборація в нас була з Дімою Молдовановим: у нього роботи в життєрадісному ключі. Тоді я вже цілком прийшла в команду і якось побачила роботу Діми Молдованова «Повернення до Едему», де було багато тварин: тигрів, оленів. Я якраз шукала щось подібне для ідеї. Це була моя перша повноцінна колекція, її демонстрували в Національному художньому музеї.
Олеся: Вишивка сприймається краще. Ми намагаємося небанально підходити до вишивки, використовуємо й етнічну українську техніку, і техніку інших культур, кілька років тому ми впровадили вишиті японські гравюри в одяг.

Олеся: Як правило, ми спочатку придумуємо колірну гаму, яка відчувається в моменті роботи над колекцією. Потім, коли їдемо вибирати тканини, відштовхуємося від цієї палітри й думаємо про форму.

Настя: Але частіше відбувається так: я приходжу й кажу: «Лесю, я придумала. Наша наступна колекція буде називатися так-то».

Ми часто подорожуємо, я буваю в Лондоні, ходжу виставками, музеями. Це дуже надихає насправді, дає можливість заглибитися в якусь певну історію й викликає бажання розповісти цю історію в речах Lake Studio. Природа дуже надихає, наш бренд пов’язаний із ботанікою, ми любимо втілювати зображення квітів, рослин за допомогою вишивки або принтів.

Про прикраси

Олеся: Нам із Настею завжди подобалися перлини. Під час зйомок часто хотілося додати щось до образу. Часто клієнтки приходять до шоуруму міряти речі, і так хочеться довершити їхні образи прикрасами. Тому ми вирішили спробувати зробити свої й почали з перлів.

Настя: До створення ювелірних колекцій ми пробували випускати аксесуари в колабораціях, наприклад у колекції з артишоками за 2016 рік із дизайнеркою з Праги. Потім ми знайшли ювелірку у Львові та співпрацювали з нею. Вийшло теж дуже успішно. А потім трапилася пандемія, і я подумала, що тут такого складного? І за кілька місяців навчилася робити прикраси сама. Багато хто зараз приходить і купує прикраси в подарунок. Матеріали ми купуємо по всьому світу. Наприклад, у Кореї дуже хороша фурнітура, а перли в нас китайські, американські й турецькі, в останніх, до речі, дуже цікаві форми. Працюємо ми й з малахітом, і з місячним каменем. Останню колекцію робили в колаборації з лондонською художницею. Для першої частини колекції збирали в Лондоні квіти, висушували, занурювали в спеціальну рідку формулу фарфору, розроблену художницею Ксенією Бусаловою, і випікали в промислових печах. Покривали 3 видами глазурі й золотом. Друга частина рукотворна. Художниця виготовляла окремо пелюсточки, збирала їх і створювала прекрасні флористичні прикраси у вигляді артишоків.

Про зміну формату показів і географію продажів

Настя: Останні роки ми перейшли на формат презентації. Презентація – більш душевний формат, коли ти збираєш невелику кількість людей. Бо, як правило, на звичайний показ приходить 300 людей, із них 80% – це ті, що просто проходили повз, яких ти навіть не знаєш. Для мене важливо транслювати свою емоцію близьким по духу людям. Ми перейшли на формат закритих презентацій, куди запрошуємо обмежену кількість людей, розбиваємо івент на пресу та клієнтів. Коли презентуєш свою колекцію в приємній обстановці, зі свічками, квітами, музикою, є можливість спілкуватися, ти можеш підійти до кожного й розповісти про колекцію, показати кожну річ. Людина може взяти її в руки, роздивитися вишивку зблизька, якісь цікаві деталі. Цього не зробиш у межах звичайного показу.

Зараз люди не купують речі, вони купують емоції, картинки та спілкування. Світ змінюється. Ще цікаво те, що зараз великий попит на ошатний одяг. Мені здається, що мода наразі на переломному моменті. Коли щось має відбутися, відчуття, ніби затишшя перед грозою. Думаю, усе буде йти в бік ошатності, надмірності, на межі з кітчем.

Олеся: Через пандемію в нас змінилася географія продажів. Раніше ми продавалися в нішевих бутиках, але через пандемію багато з них не вижили, швейцарський, італійський магазини закрилися. Проте виріс попит з боку Азії, ОАЕ. Зараз добре працюємо з Китаєм. Дивно, бо раніше думали, що Китай – це інший світ. Ми свідомо туди не йшли, бо треба було все перебудовувати, для них треба закладати інші пропорції.

Про ставлення до розпродажів

Олеся: Ми за те, щоб речі жили, а не висіли й запилювалися. Наприклад, ми двічі на рік беремо участь у Harper's Bazaar Weekend і виставляємо там все на розпродаж.
Настя: Нам важливо бачити радість в очах, коли людина купує ту чи ту річ. Буває, роблю додаткову знижку й кажу: «Щоб найщасливіші моменти у вашому житті були пов’язані з нашими речами».