Власний досвідМаріуполь на обкладинці The Guardian і робота з Reporters. Ілюстраторка Маша Фоя
Ілюстрації під час війни – можливість висловлюватися про сучасну реальність
Під час війни кожен допомагає країні тим, що йому вдається найкраще: хтось воює в лавах ЗСУ чи територіальної оборони, хтось волонтерить, хтось продовжує журналістську діяльність, а хтось працює на поліпшення економіки країни.
Українські художники-ілюстратори також допомагають світові дізнатися про війну, яку розв’язала росія проти України. Нещодавно Нью-Йоркський музей сучасного мистецтва відкрив виставку робіт українців, а зараз в Україні шукають митців для створення найбільшого у світі колажу про війну.
Наприкінці березня українська ілюстраторка Маша Фоя з Києва створила обкладинку для квітневого номера The Guardian Weekly. Випуск видали під назвою «Жах Маріуполя». На обкладинці зображена матір, що пригортає свою дитину на тлі вогняного неба.
Крім The Guardian Weekly, Маша працювала з українськими видавництвами «Книголав», «Наш Формат», Vivat, «Видавництво Старого Лева», медіа Reporters, Suspilne:UA, закордонними виданнями The Republik, розробниками Yomi Studio, компаніями Go Global, Crocus, Kangaro й іншими.
Ми поговорили з Машею Фоєю про її проєкти і як їй удається розповідати про війну за допомогою власної творчості.
Текст: Ольга Дуденко
Мій шлях в ілюстрації почався в далекому 2014-му, після закінчення Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ «КПІ». Там я навчалася на кафедрі графіки й образотворчого мистецтва. Десь на останніх курсах почала отримувати замовлення від українських журналів і видавництв. Потім почала втягуватись у цю професію.
Звичайно, на початку були й емоційні труднощі, і суто професійні. Крім того, що ти дуже не впевнений у собі, так ще й те, що ти малюєш, досить часто виглядає непереконливо, просто тому що в тебе мало досвіду й рука, композиційне око, кольористика ще не напрацьовані. Однак цей період треба пережити й працювати над собою. Упевненість і вміння з роками прийдуть. Звісно, зараз цих страхів менше, але вони однаково є.
Не малювати на тему війни зараз я просто не можу
Про власний стиль
Не впевнена, що в мене є власний стиль. Можливо, є прийоми у виразності, якими я частіше користуюсь у роботах. Стиль змінюється з професійними роками. Можу сказати, що я користуюся магічним реалізмом і в деяких роботах йду дорогою сюрреалізму. Ці методи імпонують мені найбільше. У своїх роботах я намагаюся транслювати любов до світу, до природи та до звичайного, але такого особливого, денного світла. Завжди роблю акцент на деталях, як на мене, у них уся сила.
Співпраця з The Guardian
Мені написав артдиректор The Guardian Andrew Stocks і запропонував намалювати обкладинку для квітневого номеру. Він одразу озвучив тему для обкладинки, що це буде історія про Маріуполь. Якраз тоді ми почали дізнаватися все більше жахливих фактів та історій очевидців, від яких холонула кров у жилах. Звичайно, мені все це сильно зрезонувало.
Мати та дитина символізують кожного жителя міста, що зіткнувся з цим жахом
Ідей було декілька. Як зазвичай, у роботі я роблю декілька ескізів, замовник вибирає найбільш влучну ідею. Було досить багато довіри, тому співпраця (як би це зараз жахливо не звучало, враховуючи тему обкладинки) пройшла успішно. Мені хотілося зробити акцент на тому, що зруйновані будинки переплітаються зі зруйнованими життями людей. Вибрала максимально похмуру кольорову гаму, тому що у всіх історіях, які я читала про врятованих маріупольців, бачила тільки відчай, сльози, біль і вогонь. Стільки людей втратили все: свої життя, роботу, друзів, мрії. Стільки людей померли. Мати та дитина символізують кожного жителя міста, що зіткнувся з цим жахом. Я не розумію, я завжди вірила в певну справедливість, можливо, навіть карму. Зло має бути покарано. То коли ж воно вже отримає по заслугах?
З початком війни на мене підписується дуже багато людей, зокрема іноземців. Залишають багато коментарів чи пишуть повідомлення. Зазвичай усі кажуть, що мої роботи їх дуже вражають. Тож у візуальному просторі мої роботи виконують необхідну функцію.
Робота під час війни
Перехід від радісних ілюстрацій у книжках до воєнних мотивів – це болісний перехід, як і все, що відбувається зараз з нашою країною. Але не малювати на тему війни зараз я просто не можу. Щось дивне відбувається в голові й серці. Після закінчення ще однієї ілюстрації, я думаю про себе: «Усе, це надто болісно. Зроблю перерву». Але проходить день-два, й образи мене захоплюють, мені необхідно це візуалізувати в роботі. Я вірю, що після нашої перемоги спокійно повернусь у своїх ілюстраціях до ніжності кольорів заходу сонця, таємничості всесвіту, любові до природи та пошуках магічного в буденності.
Я також беру участь у багатьох українських проєктах, малюю для них ілюстрації, плакати. Наприклад, клуб ілюстраторів Pictoric зараз роблять неймовірне. Завдяки їм по всьому світу проводяться виставки на підтримку України, з нашими плакатами, ілюстраціями. Усе більше й більше людей дізнаються правду про те, що роблять російські окупанти на нашій землі, просто зараз, у цю секунду.
Також намалювала ілюстрації для журналу Reporters про Маріуполь, на днях вийшла публікація. Брала участь у проєкті Never again. Ідея полягала в тому, щоб українські ілюстратори переосмислили плакати часів Другої світової війни та намалювали їх у реаліях сучасної війни росії проти України.
Я створила постер про легендарного пілота – «Привида Києва». Ще є декілька завдань для українських проєктів, над якими зараз працюю.
Я вже робила декілька замовлень для іноземних ресурсів. Десь три тижні тому намалювала ілюстрацію до статті для швейцарського онлайн-журналу Republik. Скоро має вийти друкована версія номера з тією ж ілюстрацією на обкладинці, що я малювала для статті в Republik. Тема статті стосувалася війни в Україні, тому мені запропонували намалювати своє бачення російського вторгнення в наш дім.
Мрій багато, але є основна: відкрити свій артмагазинчик, де можна буде придбати мою творчість на постерах, текстилі й килимах
Зараз я паралельно працюю для гри Art Story: Color Jigsaw Novels, яку розробляє компанія Yomi Studiо, малюю ілюстрації-пазли на тему давньогрецьких міфів.
Надалі я свою творчість і роботу хочу також пов’язати з оформленням магазинів та інших просторів. Ще мрію розробити ілюстрації для дизайну парфумів. Узагалі могла б цим займатися постійно, мені здається. [усміхається]. Мрій багато, але є одна основна: відкрити свій артмагазинчик, де можна буде придбати мою творчість на постерах, текстилі й килимах.
Коментарі
Підписатись