Книги8 книг, які допомагають знайти сили жити далі

Віктор Франкл

«Людина в пошуках справжнього сенсу»

«Клуб Сімейного Дозвілля»

Не варто сумувати за минулим. Його в нас вже точно ніхто не відбере, тому це радше привід для радості, а не для смутку. Про це у своїй книзі «Людина у пошуках справжнього сенсу» пише Віктор Франкл. У ній він також доводить, що людина здатна здолати майже будь-які випробування, якщо усвідомить сенс свого існування. Однак лікування сенсом не лише сфера його професійного захоплення, адже доктор Франкл – всесвітньо відомий психіатр, психотерапевт і філософ. Цього усвідомлення він дійшов внаслідок екстремального досвіду, який йому довелося пережити. Він єврей і в 1942 році його разом із дружиною та батьками депортували до концтабору.

Віктору Франклу вдалося уникнути газових камер. Однак на тих, хто вижив, чекали нелюдські умови, сповнені приниження та страху. Багато ув’язнених не витримували й здавалися. Лікар спостерігав за тими, хто вижив, і на основі цього виробив власну теорію психотерапії – логотерапія. Її найголовніше завдання – допомогти людині набути суть її життя, адже «саме тому людина готова навіть страждати, переконавшись, що її страждання мають сенс».

Еріх Фромм

«Втеча від свободи»

«Клуб Сімейного Дозвілля»

Усе своє свідоме життя соціальний психолог Еріх Фромм приділив дослідженню свободи. Вона цікавить його насамперед у контексті тоталітарного суспільства, у якому йому довелося жити. Чи існує зв’язок між авторитарними режимами та втечею від свободи? Чому деякі люди добровільно відмовляються від незалежності, віддаючи перевагу рабству й обираючи конформізм? Чи може свобода стати тягарем, від якого людина прагне втекти?

Досліджуючи ці питання, Еріх Фромм дійшов висновку, що є два види свободи: свобода для (позитивна) та свобода від (негативна). Остання, на думку автора, є джерелом нацизму, а перша – найвищою цінністю, за яку потрібно боротися та захищати. «Ми нічого так не соромимося, як відмови від себе, а найвищу гордість, найбільше щастя відчуваємо тоді, коли думаємо, говоримо й відчуваємо справді самостійно», – ідеться в його книзі «Втеча від свободи».

Спенсер Джонсон

«Хто взяв мій Сир? Дивовижний спосіб упоратися зі змінами»

«Наш Формат»

«Хто взяв мій Сир?» – це історія про чотирьох героїв-мишей, які живуть у лабіринті та шукать сир. Вони вірять, що, якщо вони ним наситяться, то стануть абсолютно щасливими. На перший погляд, книга здається легкою та навіть кумедною. Але як і кожна притча вона несе в собі глибокі істини, а весь сюжет сповнений різноманітних метафор та алегорій. Наші життєві поривання – це сир, за яким ми, як ті миші, усе життя женемося. Лабіринт, зі свого боку, місце, яке може привести нас до бажаного, але також шлях, де ми можемо спіткнутися об різні мінливі життєві обставини.

Паперове видання має всього 78 сторінок, тому її легко можна прочитати за раз. У вільному доступі є також короткий однойменний мультфільм.

Тетяна Стрижевська

«Лінія термінатора»

«Видавництво Cтарого Лева»

Болісний досвід легше переживати, коли є розуміння, що ви не самі. Що в когось щось подібне вже траплялося і є вихід із цієї ситуації. З цим гарно справляються художні книги. Вони дозволяють приміряти чужу історію на себе, подумати, а як би я поводився в тій чи тій ситуації? Та, можливо, знайти відповіді.

Через війну на сході України головний герой роману «Лінія термінатора» Борис Макаров опиняється в Києві. Просто однієї ночі батьки розбудили підлітка та сказали «едем», навіть не запитуючи, чи він цього хоче. В одну мить він утратив свій дім, друзів, кохану дівчину та розкіше життя в рідному місті. Тепер Борису потрібно вчитися жити спочатку. А ще дорослішати, справлятися з новими перешкодами та змінювати світогляд. Ця книга вчить жити. І, попри всі втрати, любити життя навіть тоді, коли здається, що воно просто виповзає з-під ніг.

Марк Лівін, Ілля Полудьонний

«Простими словами. Як розібратися у своїй поведінці»

«Наш Формат»

Часом, потрапляючи у якусь нестандартну ситуацію, ми відкриваємо себе з іншого боку. Це може бути як неочікувано круто, так і, навпаки, трохи розчарувати. Я думав, що буду зібраним, а виявився справжнім панікером. Або ж я не очікувала від себе такої рішучості. Але чому так відбувається? Чому на одну й ту саму обставину люди реагують по-різному? Чому хтось сміється, а хтось плаче? Одним легше, а іншим важче?

Марк та Ілля, автори книги «Простими словами. Як розібратися у своїй поведінці», вважають, що таким способом ми намагаємося «захиститися» від обставин. Є декілька основних механізмів, які наша психіка використовує, щоб «уберегти» нас від нового досвіду, серед них є заперечення, проєкція, ідеалізація, контроль, відсторонення тощо. Простими словами, за допомогою прикладів та ілюстрацій Марк та Ілля пропонують розібратися в кожному з них, почати трохи краще розуміти себе й учитися передбачати свою поведінку.

Аніта Мурджані

«Сила емпатів. Переваги чутливості в цьому жорстокому світі»

Yakaboo Publishing

Іноді важко справлятися із власними емоціями, то що вже говорити про емоції інших людей. Емпати – люди з надмірною чутливістю. Вони не лише співчувають, коли в цьому є потреба, але також відчувають настрій, емоції ближнього та здатні йому співпереживати практично у всьому. Бути емпатичним не просто, особливо, коли емоції інших людей складні та болісні. Однак, попри труднощі, емпати мають свої переваги: вони сприймають все глибше, і в них краще розвинута інтуїція.

Книга Аніти Мурджані – це набір інструментів і рекомендацій, які допомагають впоратися з вашою чутливістю та водночас не заперечувати її. У ній немає порад, як будувати непорушні кордони та бар’єри в стосунках з іншими, але вона здатна навчити відкрито висловлюватися, поважати інших і любити себе. Емпатичність – це ваша особливість, а не недолік, тому її варто використовувати, а не ігнорувати.

Matt Haig

The Comfort Book

Canongate Books

«Комфортної книги» Мета Хейга ще немає в перекладі українською, але вона варта вашої уваги. Ці замітки автор писав, коли перебував у глибокій депресії й саме вони допомогли йому вийти з цього стану. Це може бути коротка нотатка про сніданок чи спогад з дитинства, який приніс автору важливий урок. Вони різні та кумедні, глибокі та водночас прості.

У книзі ви не знайдете зарозумілих пояснень, як працює людська свідомість, натомість отримаєте авторську добірку пісень Мета Хейга, які допомагають йому почуватися краще, чи рецепт улюбленого хумусу, адже приготування їжі теж може бути терапевтичним. Глибокі й водночас безтурботні нотатки вселяють надію, зворушують і стимулюють пізнавати себе.

Джуліан Барнз

«Відчуття закінчення»

«Темпора»

«Коли я не можу бути певним справжніх подій, то можу бодай бути чесним у враженнях, які ці події залишили», – так починається детективний роман «Відчуття закінчення» Джуліана Барнса. У ньому автор намагається окреслити способи, які допомагають нам визначити наше життя. Для цього Барнс береться осмислювати вічні питання про пам’ять та забуття, відносність часу, наше життя і його цінність, історію, зокрема, її різницю між «приватною» та «публічною». За розміром роман не великий та, як влучно зауважив літературний критик Євген Стасіневич, містить таку кількість смислів, якими незавжди можуть похвалитися навіть товсті романи.

Книга складається з двох частин: події першої є спогадами з юності, а в другій головний герой береться за їх осмислення. За законами жанру та в стилі Джуліана Барнса однозначних відповідей у романі годі знайти. Але всі роздуми персонажа зводяться до одного чіткого висновку: щось таки має надавати життю сенсу. Як вдало зауважує Юлія Желєзная в рецензії до роману: «Це наче сучасна історія, що відбувається «в нас під носом», має бути найбільш зрозумілою, а натомість є найбільш розмитою».