Книги«Це не тільки про чоловіків». 6 книжок про жінок на війні

Марта Гавришко

«Долаючи тишу. Жіночі історії війни»

Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

Українська історикиня Марта Гавришко займається підвищенням видимості жінок у війнах. Вона розповідає, з якими специфічними проблемами стикаються жінки, як вони змінюють хід збройних конфліктів, які беруть на себе ролі.

У книжці «Долаючи тишу. Жіночі історії війни» вона зібрала історії 27 жінок, які вступили до лав націоналістичного підпілля й Української повстанської армії. У своїх монологах жінки розповідають про мотивацію долучитися до боротьби за незалежну Україну, діляться спогадами про вишколи, партизанську діяльність і життя в повоєнний час. Деякі розповідають і про ГУЛАГ.

Це не завжди героїчні історії, іноді вони з домішками чорного – де сексуальне насильство, знущання, використання їх для небезпечних завдань, бо жінок начебто менше перевіряють. Багато чого залишається і поміж рядків, бо героїням незручно або соромно говорити про деякі події. Марта Гавришко показує історії такими, якими вони були, а не забирає все погане, щоб створити образ натхненних подвигів.

Гвен Штраус

«Дев’ять: правдива історія жінок, які пережили найгірше у нацистській Німеччині»

У цій книжці Гвен Штраус висвітлює історію своєї двоюрідної бабусі та її вісьмох подруг. Вони були представницями руху опору різних країн під час Другої світової війни: перевозили зброю, налагоджували зв’язок між різними групами, переховували єврейських дітей. А потім усі потрапили до Равенсбрюку – концентраційного табору в Німеччині, де розміщували лише жінок. Завдяки їхній тісній дружбі, яка зав’язалася вже в таборі, вони переживають тортури та вириваються на волю під час маршу смерті.

Книга охоплює їхню історію до, під час і після табору, а також висвітлює долю жінок після закінчення війни – як вони проживали цю травму та як вона змінила покоління після них. Авторка також приділяє особливу увагу тому, як часто жінки стикалися не тільки з фізичним насильством, а й зі згвалтуваннями від солдат багатьох армій.

Наукова редакція Гелінади Грінченко, Катерини Кобченко та Оксани Кісь

«Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: Гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства»

Фонд ім. Гайнріха Бьолля

Як зазначають редакторки, Радянський Союз створив лише три ролі для жінки під час Другої світової війни – це героїня фронту та тилу, жертва німецької армії або зрадниця. Усі, чия історія до цього штампу не належала, залишилися без голосу та осмислення тих подій.

Збірка наукових праць і має на меті зробити той, інший досвід видимим. Можна знайти матеріали про жінок-військових, військовополонених і партизанок, а також прочитати про їхнє виживання під час окупації та на примусових роботах у Німеччині. Окремий розділ присвячено й сексуальному насильству під час війни.

Євгенія Подобна

«Дівчата зрізають коси»

Український інститут національної пам’яті

Книжка «Дівчата зрізають коси» розповідає вже про сучасну війну в Україні. Це збірка спогадів 25 жінок, серед яких стрілки, кулеметниці, медикині, мінометниці, снайперки. Вони освоїли ці професії з нуля, адже раніше жили звичайним цивільним життям. Деякі з них поїхали на схід прямо з Майдану, для когось це стало продовженням волонтерства, а для інших – спосіб помститися за вбитих коханих людей.

Вони розповідають про свої перші постріли, найстрашніші та найважчі моменти на війні, боротьбу за право бути на рівні з чоловіками та про переживання втрат. У збірці також можна знайти історію Тайри, яка зараз перебуває в полоні.

Валерія Бурлакова

«Життя P.S.»

Темпора

Валерія Бурлакова поїхала на війну спочатку як журналістка, а потім і як бійчиня добровольчого підрозділу. «Життя P.S.» – це збірка її листів до свого нареченого, який загинув на війні. Як вона зізнається, вона їх писала, щоб просто не зійти з розуму від втрати.

У листах вона розповідає, як дізналася про смерть нареченого, згадує теплі моменти разом, описує дні на фронті та розмірковує про війну. А також згадує про другий фронт, який мусять бороти жінки в армії. Це складна історія, від якої постійно сльози, проте книга дуже необхідна. Щоб пам’ятати, що люди – це не просто цифри-втрати у вечірніх новинах.

Анна Шила

«Жінка війни»

Фоліо

Анна Шила згадує те, як кажуть, начебто у війни не жіноче обличчя. І перекреслює це твердження 25-ма історіями жінок, які з 2014 воювали за вільну Україну на сході. Це парамедикині, волонтерки, журналістки та військовослужбовиці. Зокрема, авторка зібрала історії Яни Зінкевич, засновниці «Госпітальєрів», української чеченки Аміни Акуєвої та журналістки Ірини Баглай.

У кожному оповіданні описується не тільки їхня життєва історія, а й порушується тема того, як по-іншому сприймають війну саме жінки. Авторка дізнається, як вони потрапили на поле бою, чи заважають їм гендерні стереотипи та чи важче їм отримати військовий чин. Усі ці історії Анна Шила подає не як документальні, а як художньо-публіцистичні – вона додає до фактів власні спостереження та враження, створюючи символічні образи багатьох жінок на передовій.