КнигиЯк виникло штучне запліднення. Уривок із книжки «Плідна праця» Ольги Малюти

Що робити, якщо ви таки захотіли стати батьками? Готуватись!

Жінки все життя живуть з усіма закладеними попередниками яйцеклітин. Клітини-попередники активно діляться мітозом під час внутрішньоутробного розвитку жіночого організму. І до завершення періоду гестації виходять на фінішну пряму своєї клітинної долі. Як пристойні попередники статевих клітин вони мають розпочати свій останній поділ на цьому шляху — мейоз. Його задача — зменшити кількість хромосом і підготувати клітину до можливого запліднення. Так от, у певний короткий момент після народження дівчинки кількість закладених на майбутнє попередників, які ми називаємо ооцити, є визначеною і складає від одного до двох мільйонів. Ооцити, лишень увійшовши в початковий етап мейозу, відразу зупиняються на цьому моменті. Такий «арешт», існування в підвішеному стані триватиме до початку періоду статевого дозрівання. Потім у них є лишень два варіанти для розвитку: або дозріти остаточно, або вмерти, навічно піти зі сцени еволюції. Хтось чекатиме на шанс лише 10‒14 років, а хтось — і всі 40‒45.

За все життя дозріває до стадії, на якій можливе запліднення, лишень, може, 250‒350 ооцитів. І то все залежить від віку, в якому почнеться період статевого дозрівання жінки і в якому те все закінчиться. А також — чи будуть якісь травми яєчників, чи запальні процеси, що можуть передчасно виснажити яєчники. Та й спосіб життя впливає на запас клітин (бо, наприклад, тютюн може занапастити все завиграшки). А ще ж не всі менструальні цикли є овуляторними.

У процесі розмноження все контролюється гормонами. Зокрема фолікулостимулюючим гормоном, що його виділяє залоза в мозку — гіпофіз. З назви гормону зрозуміло, що він має стимулювати фолікули до росту, а отже — і яйцеклітини, які в них містяться. З початком статевого дозрівання, коли ооцитів багато, потрібні дуже невеликі дози ФСГ для рекрутингу фолікулів, які підуть у ріст. А кількість «новобранців» буде чітко контролюватися рівнем Антимюллерового гормону. В молодшому віці в ріст запускається досить багато фолікулів — на ультразвуковому дослідженні видно мультифолікулярні яєчники з багатьма пухирцями. Хоча до овуляції дійдуть лише одиниці. Насправді ооциту треба певний час, щоб підрости, дозріти і стати-таки найбільшою клітиною жіночого організму. Так от, ФСГ рекрутує ті ооцити, які буде кинуто «на передову» через три місяці підготовки! В ооцитів є лише три місяці (приблизно три менструальні цикли), щоб підготуватись.

Вони «тренуються в качалках», нарощують масу, їдять «протеїнові коктейлі» та роблять усе, що їм кажуть клітини-няньки в фолікулі. А ще вони накопичують мітохондрії — органели для забезпечення клітини енергією. До моменту рекрутингу в кожного з ооцитів налічується якихось нещасних 100 мітохондрій. У момент овуляції їх буде вже понад 200 тисяч. Це важливо, бо ембріон у перші дні житиме виключно на енергії, яку вироблятимуть ці мітохондрії. І якщо їх мало, то буде біда, адже в перші 5‒6 днів кількість мітохондрій в ембріоні не збільшується взагалі.

Отже, потрібно хоча би три місяці, щоб підготувати свої ооцити. Не пити, не курити, не вживати «сміттєвої» їжі. Бо ооцити таки краще ростуть на листках салату та рибі, ніж на чипсах і «Макдональдсі». І якщо з курінням у мене проблем не було, то відмова від хорошого к’янті та крафтового пива в компанії друзів для мене була просто-таки болючою.

Про чоловіків ніхто тут теж не забув. У них попередники сперматозоїдів можуть розмножуватись усе життя — це, звісно, плюс, — але фінальні етапи сперматогенезу (мейоз та формування правильних сперматозоїдів) тривають 65‒72 дні. Тому абсолютно всі рекомендації зі здорового способу життя й відмови від поганих звичок мінімум за три місяці до настання запланованої вагітності актуальні і для них.

Пройти огляд — просто щоб упевнитись, що все добре і ваші шанси зачати здорову дитину будуть початково високі. Чоловікам — таки здати спермограму. В контексті відповідального ставлення до свого здоров’я, сподіваюся, що раз у рік ви проходите тестування на гепатити В і С, вірус імунодефіциту людини та трипонему, а також тестуєтеся на виявлення інших збудників хвороб, що передаються статевим шляхом.

У контексті відповідального батьківства лікар відправить вас на діагностику «торчів». Так ми сленгово називаємо TORCH-інфекції, які мають вертикальну передачу від матері до дитини під час вагітності. Це абревіатура англійських назв таких інфекційних хвороб, як: токсоплазма, краснуха, цитомегаловірусна інфекція, хвороба, спричинена вірусом простого герпесу. Літера «О» відповідає за «інші» інфекції, такі як ВІЛ та гепатити. Згодом додали ще декілька збудників (наприклад, вірус Зіка — для регіонів, де він поширений). Загострення будь-якої інфекції зі списку може призвести до аномалій розвитку плода чи навіть його загибелі. Вважають, що 3‒5% усіх вроджених аномалій плода у світі спричинені цими інфекціями. Перед плануванням вагітності рекомендовано провести ревакцинацію до збудника краснухи, особливо якщо антитіл до неї не виявлено в крові; бажано провести вакцинацію проти гепатиту В, якщо не робили її раніше.

Також бажано пройти тестування на носійство найпоширеніших спадкових хвороб. У рекомендований список входять: муковісцидоз, спінальна м’язова атрофія, міодистрофія Дюшена, туговухість, фенілкетонурія, синдром ламкої Х-хромосоми. Детально про генетичне тестування поговоримо в розділі 9 «Піу-піу лазерними бластерами. Генетика ембріона».

Якщо все добре, то можна братися до найприємнішого й у своє задоволення займатися регулярним не перерваним вагінальним сексом без презервативів та інших контрацептивів. Не повірите, але таке детальне уточнення потрібно робити. Під регулярним статевим життям репродуктологи розуміють два-три статевих акти на тиждень, що забезпечує найшвидше настання бажаної вагітності. Якщо в когось із партнерів постійні відрядження або завали на роботі, коли взагалі нічого не хочеться, то є імовірність, що зачаття доведеться чекати навіть більше року.

Є такий медичний термін «fecundability», точного аналога українською немає, гугл-перекладач видає «плідність». Це ймовірність жінки завагітніти протягом певного періоду часу, найчастіше — одного менструального циклу. Залежно від віку цей показник коливається від 20 до 25 %, і це набагато нижчі результати, порівняно з іншими тваринами.

У вересні 2020 року в журналі «Human Reproduction» вийшла стаття з цікавим заголовком — «Використання мобільних додатків відслідковування менструального циклу збільшує до 20% показник плідності».

Дослідження, проведене на онлайн-платформі «The Pregnancy Study Online» (PRESTO). Аналізували анкети, які заповнювали 8363 жінки віком 21‒45 років, що мали статеве життя без контрацепції та намагалися завагітніти.

В анкетах потрібно було вказати вік, індекс маси тіла, расу/етнос, освіту, додаток, яким користувалась, вік партнера і його освіту, рівень доходів, чи курить жінка і скільки алкоголю та кофеїну вживає, тип останніх контрацептивів (гормональні чи бар’єрні), години сну, частоту статевих актів з пенетрацією та еякуляцією, статус (чи заміжня), тривалість менструального циклу, які вітаміни приймає, наявність попередніх вагітностей, чи є історія субфертильності (ненастання вагітності впродовж 6 місяців статевого життя без контрацепції). Ну, і чи настала вагітність, і якщо так — коли саме. У цих науковців завжди так багато запитань! Не помічали?

Результати показали, що 6077 (72%) жінок користувались-таки мобільними додатками, їх нарахували аж 122.

Якщо це були жінки з історією субфертильності, то показник зростав трохи менше — на 12‒20%. Від типу додатку ефект не залежав. Трошки більше впливало, якщо паралельно слідкувати за овуляцією, міряючи базальну температуру тіла (яка трішки зростає), роблячи тест на овуляцію по сечі чи слідкуючи за слизом шийки матки, який змінюється у фертильний період, щоб сперматозоїдам було легше пробігти.

Ну, звучить як дослідження «британських учених», правда? І їжаку зрозуміло, що коли відслідковувати фертильні фази й овуляцію та обирати правильні дні для статевого акту, то вагітності мають наставати краще. Але дещо цікаве тут таки є — дивує аж такий великий вплив. Самі автори не беруться узагальнювати ці дані й екстраполювати на абсолютно всіх, адже більшість жінок у дослідженні мала освіту рівня коледжу або вище, а це вже нерепрезентативно. Вибірка неповна і через те, що 80% жінок були білошкірими. А ще автори статті зазначили, що додатки не дозволили скористатись їхніми даними щодо цих користувачок, тому дослідники не знають, як часто і повно жінки вносили дані про менструації в ці додатки.

Тому якщо вам актуально збільшити свій показник плідності або ви просто хочете дізнатися щось цікаве про свій організм чи організм партнерки, то раджу один з українських додатків для відслідковування менструального циклу — «Solomia Today». Фішка цього додатка в тому, що він дає поради щодо активностей, харчування, спорту, сексу, залежно від дня циклу і того, як та які гормони впливають на організм жінки. Це моя особиста ніким не проплачена рекомендація.