КнигиЗнайти себе. Уривок із книжки «Жіноча компанія. Поради і натхнення від 100 мисткинь і підприємиць»
Приклади з життя, які мотивують
У Видавництві ArtHuss вийшла книжка «Жіноча компанія. Поради і натхнення від 100 мисткинь і підприємиць».
Авторка книги Грейс Бонні пояснює свою вибірку так: «Я хотіла представити мотивуючі й переконливі приклади з життя різних жінок, які займаються бізнесом. Аби інші жінки могли розгорнути книгу на будь-якій сторінці та знайти там своє відбиття».
Подорожуючи Америкою, Грейс Бонні разом із фотографкою Сашою Ісраель, створили портрети відомих жінок і початківців. Музикантки Керрі Браунштейн і Ніко Кейс, шеф-куховарка Карла Голл, режисерка Мері Ламберт, письменниця Роксан Гей і ще 100 імен, будь-якого віку, раси та рівня досвіду. Героїні книги відповідають на низку питань, які розкривають специфіку ведення бізнесу. Вони підкреслюють важливість навчання в інших діячів і встановлення міцних зв’язків із колежанками, на прикладі сестринства.
Видання книги здійснене за підтримки проєкту «Всі. Свої» та Львівської бізнес-школи.
Обираючи уривок із книжки, ми зупинилися на постаті Дезіре Акгаван. Дезіре – сценаристка, режисерка й актриса незалежного кіно іранського походження. Вона вивчала театр і кіно в коледжі, де провела більшу частину часу на самоті. Зараз Акгаван відкрито говорить про свою бісексуальну орієнтацію, а перша її робота – вебсеріал «The Slope» – якраз зосереджений на лесбійських стосунках. Разом із колегою з шоу, Акгаван потрапила в список перспективних молодих інді-режисерів за версією журналу Filmmaker.
Публікуємо уривок із книжки «Жіноча компанія. Поради і натхнення від 100 мисткинь і підприємиць», де Дезіре Акгаван дає коротке інтерв’ю.
Мій розум завжди прагне віднайти гумористичну складову будь-якої ситуації
Дезіре Акгаван
Письменниця, акторка, операторка, продюсерка, режисерка
Лондон, Англія
Ким ви мріяли стати в дитинстві?
Я знала, що хочу розповідати історії, почала писати гуморески та п’єси десь років із дев'яти. Із іншого боку, я докладала всіх можливих зусиль, навчаючись і намагаючись стати нормальною, працездатною, «освіченою» людиною з постійним місцем роботи. Проте моя посередність у таких намаганнях мене саму вражала. Я не здатна до такого життя. Тому я була найгіршою у світі адміністраторкою, продавчинею, нянею й лаборанткою.
Що вас найбільше захоплює в інших жінках із креативної індустрії?
Усі креативні люди, яких я знаю, - фанати й обожнюють відкривати для себе велике мистецтво (у музиці, телебаченні, фільмах, образотворчому мистецтві, лялькових виставах – справді, у будь-чому).
Що для вас означає успіх?
Здатність утримувати себе своєю роботою, не поступаючись баченням або цінностями.
Я зняла фільм тому, що люди навколо казали: саме це й роблять «серйозні кінематографісти», – і змарнувала гроші, яких у мене практично не було
Чи доводилося вам коли-небудь навчатися на помилках, щоб досягти успіху?
Свої перші короткометражки я знімала з думкою про всіх, окрім себе. Намагалася спрогнозувати, які фільми візьме у свою програму Sundance або що сподобається фахівцям у тій програмі фільмів, куди я прагнула потрапити. Кожен крок, кожен вибір диктувався підсвідомим питанням «Чи вподобають таке люди?». У результаті за рік я зняла один короткометражний фільм, якому бракувало того гумору й ризику, що роблять мене мною – тому він виявився ніяким. Я зняла фільм тому, що люди навколо казали: саме це й роблять «серйозні кінематографісти», – і змарнувала гроші, яких у мене практично не було. Я надіслала цей фільм на тридцять кінофестивалів – і ніде його не прийняли.
Після всього того я взялася за спільний проєкт зі створення веб-серіалу The Slope – без оплати, абсолютно не зважаючи на думку інших або на можливий заданий взірець, оскільки веб-серіалів на той час практично не було й порівнюватися не було з чим. Тож усе оберталося виключно навколо мого смаку та інтуїції, і про результати я мало турбувалася. Серіал виявився успішним і підніс мене на новий кар’єрний рівень.
Якими рисами характеру ви найбільше пишаєтеся?
Мій розум за усталеними налаштуваннями завжди прагне віднайти гумористичну складову будь-якої ситуації.
Що допомагає триматися на плаву в миті невпевненості в собі або за несприятливих обставин?
Мені подобається читати інтерв’ю, де кінематографісти відверто розповідають про свої провали. Є така неймовірна книга – я читала її, мабуть, разів із десять, – називається My First Movie («Мій перший фільм»), там кінематографісти описують щиро й відверто процес зйомок свого першого фільму. І практично кожен зазнає поразки – а тільки потім здобуває перемогу. Мабуть, лише якісь нереальні люди можуть крокувати життям, ніколи не відчуваючи себе невдахами та / або самозванцями.
Мені подобається читати інтерв’ю, де кінематографісти відверто розповідають про свої провали
Чого світ потребує більшою мірою? Чого меншою мірою?
Більше ризикованих рішень, менше егоїзму.
Що б ви хотіли знати десять-двадцять років тому з того, що знаєте тепер?
Що все буде добре. Що я талановита й достатньо приваблива. І для кохання, і для успіху. І не повинна хитрістю змушувати когось вірити в мене. Довіра прийде, але знадобиться терпіння, оскільки чвалає вона лиху купу часу.
Текст:
Анна Хаєцька
редакторка Wonderzine Україна
Коментарі
Підписатись