КнигиНовий роман авторки «Нормальні люди» вже в топах. Що треба знати про письменницю
«Вона стала однією з найрідкісніших створінь серед письменників: брендом»
Саллі Руні – 30-річна ірландська письменниця, відома за бестселлерами «Розмови з друзями» та «Нормальні люди». Її книги отримують успішні екранізації від Hulu, входять у лонгліст Букерівської премії, викликають захоплення в Барака Обами та Ліни Данем.
У вересні вийшла нова робота письменниці – «Прекрасний світ там, де ти». Критики вже називають його найкращим романом письменниці, поки він займає книжковій топи Великої Британії.
Розповідаємо, хто така Саллі Руні, про що вона пише та що чекати від її нової книги.
Хто така Саллі Руні
Руні виросла в маленькому місті Каслбар на заході Ірландії. Її мама працювала в артцентрі, тому вони з братом були знайомі з мистецтвом: часто відвідували виставки чи вистави. Вже в 15 років Саллі написала свій перший роман, хоч зараз вважає його «нікудишнім». Вона виграла стипендію на навчання в Триніті-коледжі в Дубліні, де, до речі, навчаються й герої її книжок «Нормальні люди» та «Розмови з друзями». Там вона стала переможницею європейських турнірів із дебатів.
Починаючи з 2014 року Руні практично весь час писала. Її оповідання Mr Salary потрапило в шортліст премії від видання Sunday Times. Вона розповідає, що писала 100 000 слів «Розмов з друзями» за три місяці, паралельно вкладаючись у дедлайни для її магістерської роботи з американської літератури.
Авторка казала, що бути такою продуктивною їй дозволив період перед тим, коли вона кілька років нічого не писала, лише «отримувала досвіди і думала про них». Під «досвідами» вона мала на увазі, наприклад, просто пити каву з друзями. Саме це, на її думку, дозволило писати по 16 чи 18 годин на день. «Я інтроверт, і можу по кілька днів не виходити з дому чи розмовляти лише з моїм партнером», – розповідає Руні. Втім, визнає, що саме розмови з друзями – про фемінізм, гендер, політику допомогли написати перший роман.
За право на публікацію її дебюту боролися аж шість видавництв, а після його виходу редакторка Руні назвала її «Селінджером для покоління Snapchat». В інтерв’ю Vogue Саллі згадує: «Я пам’ятаю, як у той момент думала: що таке Snapchat узагалі?». Хоч ЗМІ теж називали «першою великою письменницею-міленіалкою», сама вона не вважає свої романи «міленіальними» чи «жіночими».
У самої авторки немає сторінки, втім, в Instagram її книжки стали особливо популярними серед блогерів і зірок. Наприклад, про неї розповідали акторка і письменниця Ліна Данем, співачка Тейлор Свіфт, модель Емілі Рататковскі. У 2019 році «Нормальні люди» потрапили у список улюблених книжок Барака Обами. На зустріч із нею в бруклінському книжковому магазині прийшло стільки людей, що подію довелося перенести в сусідню церкву, аби вмістити всіх охочих.
Якщо ви читаєте Саллі Руні, то здається, що ви розумні, але також веселі – й ви також достатньо круті, щоб ставити під сумнів «розумне» та «веселе» як загальні поняття
«Зараз усі хочуть бути тією людиною, яка прочитала Саллі Руні. Вона є ознакою певного літературного шику. Якщо ви читаєте Саллі Руні, то здається, що ви розумні, але також веселі – й ви також достатньо круті, щоб ставити під сумнів «розумне» та «веселе» як загальні поняття», – пише американське видання Vox.
Книжка «Нормальні люди» не тільки отримала успішну екранізацію від Hulu, а й потрапила до лонгліста Букерівської премії, Жіночої літературної премії та у список 100 найкращих книжок 21 століття від The Guardian. Лише у Великій Британії продали б понад мільйон копій цього роману. Зараз Hulu готує серіал і за дебютним романом «Розмови з друзями» із зірковим складом: у ньому зіграють Джемайма Кьорк («Дівчата»), Джо Елвін («Фаворитка») та Саша Лейн («Американський мед»).
Саллі Руні стала однією з найрідкісніших створінь серед письменників: брендом
«Саллі Руні стала однією з найрідкісніших створінь серед письменників: брендом», – пише Vox. І справді: до виходу нової книги «Прекрасний світ там, де ти» є ексклюзивний набір мерчу та власний поп-ап магазин: там продають не лише романи Руні, а й ті, які вона рекомендує прочитати.
Про що вона пише
Обидві книги – «Розмови з друзями» та «Нормальні люди» – розповідають нам історії молодих ірландців, які навчаються в Триніті-коледжі та мають складні романтичні стосунки.
У випадку «Розмов з друзями» – це «любовний чотирикутник» із двома найкращими подругами та студентками Френсіс і Боббі, які раніше зустрічалися, та дорослим подружжям Меліси та Ніка. Френсіс – юна поетка, Боббі – ексцентрична інтелектуалка. Вони знайомляться з парою на поетичному вечорі, попри різницю у віці та статусі, вони багато спілкуються і проводять час разом. Між Боббі та Мелісою виникає особливий емоційний зв’язок, а Френсіс тягне до Ніка.
Утім, у центрі сюжету – радше не лише стосунки, а розмови, які їх супроводжують. З часом вони стають напруженішими, але й відвертішими. Все це підкреслюється й одним із прийомів Руні: пряма мова в її книжках навмисне не виділена тире чи лапками. Так діалог героїв стає ще ближчим до читача. На запитання про такий прийом Руні відповіла: «Якщо це роман, написаний від першої особи, чи не все це цитата?».
«Нормальні люди» ж читач сприймає з обох точок зору головних героїв: розділи позмінно звучать то від Коннелла, то від Маріанни. Вони навчаються в одній школі: він – популярний хлопець, вона – самотня дівчина, з якої часто насміхаються. Між ними виникає зв’язок, але вони вирішують тримати його в таємниці.
Коли обоє героїв потрапляють на навчання в Триніті-коледж, ситуація змінюється: тепер уже Маріанна вписується в товариство, а Коннелл шукає в ньому своє місце. Вони то зближуються, то віддаляються, проживають різні періоди життя із саморуйнуванням, депресією, втратами. І намагаються зрозуміти, як далеко можуть зайти у прагненні бути просто нормальними людьми.
Важливий елемент книжок Руні – сексуальні сцени, написані без надмірної еротичності. Режисер екранізації «Нормальних людей» Ленні Абрахамсон каже, що вона передала всю емоційність та інколи незграбність інтимних сцен. Це вдалося перенести й в екранізацію, і це сподобалося глядачам. У одному експерименті саме сцену сексу з «Нормальних людей» назвали найсексуальнішою. Учасникам експерименту сподобалася її реалістичність: наприклад, момент, коли Маріанна не могла зняти бра.
Мене постійно тягне до того, щоб писати про інтимність, як ми створюємо уявлення одне про одного
«Мене постійно тягне до того, щоб писати про інтимність, як ми створюємо уявлення одне про одного», – каже письменниця. Герої її книжок аналізують свої емоції, водночас часто не можуть описати їх чи пояснити, що з ними відбувається. У роботах Руні простежуються й соціальні теми: домашнього насильства, ментальних розладів, селфхарму, нерівності.
Новий роман
У вересні 2021 року вийшов новий роман Руні – «Прекрасний світ там, де ти». Але три роки тому вона думала, що їй більше не було, що писати. В інтерв’ю вона розповідає, що тоді була непевна, чи буде продовжувати кар’єру письменниці.
Утім, очікувана книжка «Прекрасний світ там, де ти» вже у книжкових топах у Великій Британії та займає першу позицію із продажів серед художніх книг на Amazon. А попередні копії новинки до її офіційного релізу продавали онлайн за 200 доларів. Критики вже називають цю книжку найкращим романом письменниці.
«Прекрасний світ там, де ти» розповідає історію двох подруг, Ейлін та Аліси, які живуть далеко одна від одної та спілкуються в електронних листах. У житті Аліси з’являється Фелікс і разом вони хочуть переїхати з Дубліна до Рима. А Ейлін після невдалих стосунків починає спілкуватись із другом дитинства, Саймоном, із яким виявляє багато чого спільного.
Вони займаються сексом, переймаються сексом, дружбою та світом, у якому живуть
На відміну від попередніх романів, у цьому головним героям Руні приблизно 30 років. «Вони хочуть одне одного, обманюють одне одного, збираються разом, розходяться. Вони займаються сексом, переймаються сексом, дружбою та світом, у якому живуть», – ідеться в описі книги. Водночас вони в тій чи тій мірі загублені, пише The Guardian. Занадто успішні, недостатньо успішні, вони мають різні травми з дитинства та, незважаючи на те, що постійно аналізують власні реакції, не можуть зрозуміти, чого ж хочуть.
Одна з головних героїнь – авторка Аліса, яка не любить увагу, яку приніс їй успіх. Руні відмічає, що це не її автобіографічна героїня. Але саме через неї проговорює тему, яка особисто її дуже хвилює – надмірна увага, яку принесла їй популярність. Письменниця й раніше ділилася: її непокоїть, що такий процес відбувається без згоди.
«Деякі люди стають популярними дуже швидко, з невеликою підготовкою або без неї, стаючи об’єктами широких публічних обговорень, дебатів і критики. Вони просто певним чином достатньо кваліфіковані й обдаровані, але галузі, орієнтовані на прибуток, мають інтерес перетворити обдаровану людину на своєрідний товар», – сказала Руні.
За словами письменниці, людям доводиться миритися з «отруйною системою» та «пеклом», аби продовжувати займатися улюбленою справою, або ж залишати свої таланти при собі. «Саме тому я повинна була написати цю книжку. Бо в моєму житті домінував успіх попередніх двох», – розповіла вона в інтерв’ю NYT.
«Не можу повірити, що я повинна терпіти ці речі: що про мене пишуть статті, що я можу побачити своє фото в інтернеті, читати коментарі про себе», – каже (ні, не Саллі Руні) героїня Аліса з «Прекрасний світ там, де ти». «Коли я так кажу, то думаю: і що з того? Але хоч й нічого особливого, це робить мене нещасною і я не хочу жити таке життя».
У центрі сюжету – дружба між Ейлін та Алісою, які спілкуються в довгих електронних листах, де обговорюють історію, філософію, політику, а також стосунки. «Мене цікавить, як їхні ідеї впливають на їхні стосунки і як особливості їхньої динаміки впливають на формування їхніх ідей», – каже Руні. У книзі вона намагається дослідити взаємодію між їхнім інтелектуальним життям і дружбою. Така інтелектуальна жіноча дружба – незвичний фокус для художньої літератури і причина популярності серед молодих жінок, відмічають в інтерв’ю з письменницею The Guardian. «Героїні Руні, безумовно, завжди найрозумніші люди в кімнаті».
В українському перекладі можна прочитати книжки Саллі Руні «Розмови з друзями» та «Нормальні люди».
ТЕКСТ: Софія Пилипюк
Обкладинка: flickr / photographer: Chris Boland
Коментарі
Підписатись