КультураКруті жіночі стендап-шоу, які вийшли 2020 року

Як добре, що ми вже дорослі й замість новорічних «блакитних вогників» можемо дивитися все, що завгодно. Зібрали 7 концертів від жінок-стендаперок, які можна переглянути онлайн – у новорічну ніч або будь-який вільний вечір.

Назви спешлів публікуємо в оригіналі, але більшість шоу доступні до перегляду із субтитрами.

«Я – досяжна версія Бейонсе для держслужбовців», – жартує Мішель Б'юто. Welcome to Buteaupia – її нове шоу про сім’ю, кар’єру та знайомство із Дженніфер Лопес. Харизматична стендап-комікеса іронізує із власної зовнішності та звичок, розповідає про досвід сурогатного материнства й жартома роздає аудиторії мотиваційні поради на тему стосунків. А ще наголошує на тому, що всім, навіть мамам-супергероїням, деколи потрібна допомога.

Окремий сегмент спешлу відведений класичним «труднощам перекладу»: чоловік Мішель – нідерландець, вона – американка з ямайсько-гаїтянським корінням, тож культурних розбіжностей у них досхочу.

Ханна Ґедсбі – авторка спешлу Nanette, який свого часу породив дискусії про те, чи має стендап бути смішним. У цьому шоу Ханна, відкрита лесбійка, розповіла про пережитий досвід насильства на ґрунті ненависті.

У травні в австралійської комікеси вийшов другий Netflix-спешл, у якому вона знову говорить про те, що їй болить. Цього разу в центрі уваги Ґедсбі, крім гомофобії та сексизму, опинився її діагноз: чотири роки тому Ханні діагностували аутизм.

Douglas – більш лайтовий сет, у якому знайшлося місце як пронизливим історіям, так і жартам про «Черепашок-ніндзя» та кпинам у бік американців. Докладніше про Ханну та її спешли ми розповідали у великому матеріалі.

Івонн Орджі «прийшла до успіху»: 2016 року американка нігерійського походження потрапила в каст серіалу Ісси Рей Insecure на HBO – і відтоді все просто «несеться». Що Орджі вважає мірилом успіху? Можливо, маєтки чи дорогі автівки? Ні, напівжартує Івонн, головне – те, що тепер вона може собі дозволити ввімкнути функцію регулярних автоматичних платежів за квартиру та комуналку – і не йти в нуль після таких транзакцій.

Momma, I Made It! – перший комедійний спешл Орджі для HBO – це своєрідна подяка батькам, які не завжди її розуміли (бо сподівалися, що донька обере «нормальну» професію), але однаково підтримували. Виступ стендаперки перебивають документальні вставки з її подорожі в Нігерію, які ніби верифікують жарти Івонн про кумедні манери нігерійців і стосунки із сім’єю.

Попри локальний контекст (наприклад, розбіжності між темношкірими американцями й вихідцями з Африки), гумор Орджі буде зрозумілий усім. Зрештою, бажанням швидше видати доньку заміж славляться не тільки нігерійські мами, а й українські.

Дорослішання в маленькому побожному містечку – це вже готова нива для жартів. А якщо ти ще й повненька, а якщо ще й томбой («так раніше називали майбутніх лесбійок», жартує Форчун), то матеріалу вистачить на цілий Netflix-спешл.

У Sweet & Salty Файмстер жартує про те, як намагалася відповідати очікуванням мами: та хотіла виховати з неї успішну плавчиню (ця місія із тріском провалилася) та справжню леді (ця – і поготів) й навіть переконала доньку взяти участь у балу дебютанток. Розповідає про те, що ідентифікувати себе як лесбійка почала вже в дорослому віці, після перегляду попсового фільму на кабельному телеканалі. Згадує також про першу роботу в Голлівуді («я брала інтерв’ю у Вілла Сміта у велюровому спортивному костюмі з капкейком на спині») та стосунки зі своєю дружиною.

Форчун вправляється в самопринижувальному гуморі, але робить це в максимально легкій манері. У її жартах про пубертатний період, прийняття себе та пристрасть до їжі багато з нас упізнають себе.

«Занадто стара для вечірок, занадто молода, щоби стати розсудливою», – стендаперка Тейлор Томлінсон присвятила свій спешл «кризі чверті життя», з якою стикнулася у 26 років. Тейлор пригадує свої невдалі стосунки, фантазує на тему можливого весілля й жартує про те, як зростала в сім’ї вірян. Зокрема розповідає, як у старших класах обходила батьківську заборону на секс до шлюбу: «Я не займалася сексом, але займалася всім іншим. Тож поки мої друзі мали секс, я була єдиною, хто мала оргазми».

Зараз про депресію та тривожність говорять чимало коміків, та однією з тих, хто проклав їм дорогу, була Марія Бемфорд. Тема ментального здоров’я фігурує чи не в усіх її концертах і шоу, зокрема в серіалі Lady Dynamite для Netflix, де Марія зіграла саму себе – комедіантку з біполярним розладом.

У новому спешлі стендаперка, яка приймає антипсихотичні препарати й «більше не здатна хвилюватися», побіжно зачіпає теми тривожності та спроб суїциду. Але основну частину «ефірного часу» присвячує побутовим речам, як-от гроші та життя у шлюбі. А ще іронізує з уроків, які винесла з Біблії, у форматі батлу зі своєю мамою – «правильною» християнкою.

Манеру викладу Бемфорд складно описати словами: вона майстерно перебирає різні голоси й тональності (різко змінює тремтливий фальцет на глибокий бас, а вереск на хрип), незграбно пританцьовує та тримає гіпнотичний зоровий контакт із глядачем. Відвести погляд від цього дійства просто неможливо, тому будьте готові, що всі побутові справи («прання чи що там вам ще треба зробити», як жартує сама авторка) доведеться поставити на паузу.

Перефразовуючи слова режисера Пон Джун Хо: щойно ви переступите двосантиметровий бар’єр субтитрів, вам відкриється море крутого контенту. Наприклад, шоу швейцарсько-німецької комікеси Хейзел Брюггер.

Tropical – перший спешл Брюггер для Netflix. З огляду на карантинні обмеження, концерт проводили на відкритому майданчику – на пляжі із краєвидом на Кельнський собор.

Протягом сету Хейзел ділиться болями дорослого життя (кредити, податки, нерухомість) і розігрує сценки про незручні ситуації на кшталт візиту до гінеколога та здачі аналізів. Особливо уважно радимо прислухатися (чи то пак вчитатися) до жартів про Джеймса Бонда та протизаплідну спіраль.