НовиниРежисерки закликали Американську кіноакадемію номінувати «сміливі й різноманітні» фільми на «Оскар»

Міжнародні режисерки закликали Американську кіноакадемію номінувати на «Оскар» фільми, які є «сміливими й різноманітними». Про це пише Variety.

Цю думку підтримала естонська режисерка Анна Гінц. Вона каже, що багато видатних фільмів залишаються поза увагою людей, й Американська кіноакадемія може допомогти виправити ситуацію. А режисерка Уна Гунджак наголосила, що члени академії «будуть здивовані коштовностями, які вони зможуть знайти» серед фільмів, знятих жінками.

Італійська сценаристка й режисерка Тіцца Кові зауважила: «Найбезпечніший вибір не завжди є найкращим. Той факт, що більше жінок мають змогу реалізовувати свої фільми, робить кіно багатшим. Ніколи не бракувало жіночого таланту, просто бракувало можливостей».

Франко-сенегальська режисерка й сценаристка Рамата-Тулай Сі зазначила, що молоді режисерки дедалі частіше знаходять своє місце в кінематографі, однак до повної рівності «ще далеко».

«Довіра до жінок, які очолюють значущі проєкти, зростає. Різноманітність у кіно дуже важлива, і фільми з усього світу, а не лише зі США і Європи, заслуговують на визнання», – підкреслила Рамата-Тулай Сі.

Режисерка Валентина Маурель розкритикувала рішення Франції висунути на «Оскар» фільм The Taste of Things французького режисера вʼєтнамського походження Чан Ань Хунга, а не стрічку Жюстін Тріє «Анатомія падіння», яка отримала низку нагород.

«Хоча я вважаю, що зараз гарний час для молодих режисерок, ми досі далекі від справедливого представництва на «Оскарі». Дивний вибір, який зробила Франція, є яскравим прикладом цього. Дехто каже, що це було зроблено з політичних міркувань, але зрештою це рішення кінопрофесіоналів, які вважали більш стратегічним і менш ризикованим обрати фільм, знятий чоловіком, ніж фільм, знятий жінкою, незважаючи на те, що він отримав «Золоту пальмову гілку». І це багато про що говорить», – підмітила Маурель.

Вона додала: «Було б чудово, якби «Оскар» був не просто трампліном для однотипних фільмів, а репрезентативним відображенням того, як змінюється суспільство».

Грузинська режисерка й продюсерка Тінатін Каджрішвілі, а також канадська режисерка Зейне Акйол підтримали твердження про те, що комітети багатьох країн обирають «безпечний варіант» і подають на «Оскар» фільми, зняті чоловіками.

Малазійська режисерка Аманда Нелл Еу, яка зняла горор Tiger Stripes, сподівається, що академія «навчиться приймати гостріші або жанрові пропозиції».

«Фільми, які раніше вважалися надто божевільними чи дикими, щоб навіть потрапити до шортліста, тепер перемагають у номінації «Найкращий фільм». Однак я помічаю, що в категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм» більший відсоток режисерів-чоловіків», – сказала Еу.

Також естонська режисерка Анна Гінц згадала випадок зі своєї кар’єри: коли вона подавала документи до кіношколи у 2010 році, у неї запитали, як вона збирається поєднувати материнство й режисуру. 

«У той час дехто все ще з підозрою ставився до «ірраціональних й емоційних» жінок у ролях режисерок», – поділилася Гінц.

Режисерка фільму «Грім» Кармен Жак’є зазначила: «Я можу зрозуміти, чому люди обирають більш спокійні фільми. Однак я вірю в кіно як у простір для роздумів, запитань й іноді навіть дискомфорту. Жінки-режисерки зараз «у моді», але ми повинні переконатися, що це не просто миттєва тенденція».