Кіно6 документальних фільмів про Україну, знятих під час повномасштабної війни
Злочини росіян, задокументовані в українських містах
Зйомки художнього кіно в Україні зараз поставлені на паузу. Натомість простір для втілення документальних стрічок значно розширився: це не лише потреба створювати нове, а ще й потреба зафіксувати воєнний час, злочини російських окупантів, написати історію по гарячих слідах.
Переглядаючи ці фільми, ми допомагаємо пам’ятати й передавати розповіді про важливих людей нашого часу. Зібрали 6 документальних стрічок, які показують життя українських міст протягом повномасштабної війни, діяльність військових і волонтерів, а також опір українців на тимчасово окупованих територіях.
Текст: Ольга Дуденко
Ми створили цей матеріал за підтримки наших читачів
Херсон. Тихий терор. Хроніки пекла
Поки російська пропаганда поширює наративи про «мирне життя» на півдні України, херсонці з перших днів повномасштабної війни живуть в окупації. Їхні документи перевіряють, їм не можна носити український прапор чи набивати патріотичні татуювання. Їх обкрадають, катують і викрадають із власних квартир.
Однак це не завадило херсонцям виходити на мітинги, відстоювати свою позицію, розвозити гуманітарну допомогу в небезпечні райони, закуповувати ліки з інших міст України для людей, хворих на онкологію. У фільмі переплітаються безліч свідчень: і волонтерки, яка через утому перестає боятися зброї окупанта, і чоловіка, що допомагає розбирати завали спалених будинків на Київщині, і адвокатки, яка згадувала про катування мешканців у місцевому парку.
Сценаристкою та режисеркою проєкту стала Єлизавета Татарінова. Створюючи цю стрічку, вона прагнула висвітлити проблему «тихої окупації» в Херсоні: «Про Херсон що в Україні, що за кордоном ми здебільшого згадуємо, коли відкривається черговий рахунок Чорнобаївки або вибухає Антонівський міст. Власне, ця війна не така гучна, не така видовищна. Нам важливо було це показати, бо такі події тривають уже п’ять місяців поспіль».
Фортеця Маріуполь. Останній день на Азовсталі
Кадри до цієї стрічки зафільмував голова пресслужби полку «Азов», Дмитро Козацький (позивний «Орест»), який провів на Азовсталі 84 дні. Вони були зроблена за день до того, як Дмитро потрапив у полон. Після цього чоловік передав матеріали документалістам з об'єднання BABYLON'13, що змонтували й опублікували відео.
Автор показує нам переважно статичні кадри загального плану, що дозволяє побачити масштаби руїн заводу. Крізь розбиті стіни глядачі спостерігають небо і військових, що сідають відпочити.
Я звертаюся до нього за іменем
«Я звертаюся до нього за іменем» – документальний фільм про Бучу, знятий BBC. У ньому зафіксовані розповіді тих, хто пережив російську окупацію в місті.
Британські журналісти фокусуються на фактах про вісьмох розстріляних чоловіків із тероборони. Їхні рідні згадують, як вони зустріли перший день повномасштабної війни, облаштовували укриття під час постійних обстрілів, проводжали близьких до війська. У стрічці використані відео, де переміщується техніка окупантів, а також свідчення їхніх тортур над місцевими.
Над фільмом працювали журналіст BBC Фергал Кін та продюсерка Еліс Доярд, яка 2021 року отримала «Оскар» за кращий короткометражний документальний фільм. Однією з локальних продюсерок стала випускниця Українського католицького університету Софія Кочмар-Тимошенко: «Ми хотіли розповісти історії воєнних злочинів. Але не так, щоб зібрати усі ці злочини в один фільм, а розповісти про те, що було найсерйознішим».
Операція «Азовсталь»
Сім рейсів гелікоптерів, які доставили на територію заводу «Азовсталь» зброю, протитанкові та протиповітряні засоби, воду, їжу, десант і евакуювали поранених. Цей фільм – хроніка подій зі спогадів безпосередніх учасників цього процесу.
«Противник уже повністю контролював усю територію довкола міста Маріуполя, а водні шляхи було неможливо використовувати, оскільки туди підвели бойові кораблі, і вони контролювали виходи з Маріупольського морського порту. Тому лишався єдиний шлях. Це повітряний міст», – пояснює у фільмі начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.
Військові розповідають, як вони подолали цей шлях, сповнений перешкод, як утримували противника, і згадують, що саме допомогло їм залишитися мужніми та не боятися.
Молодіжний фронт України
Громадська активістка Аліна розповість історії 22 людей, які під час повномасштабної війни пережили геноцид в українських містах. Молодь Київщини, Луганщини та Донеччини поділиться, як вона наближає перемогу країни на різних фронтах.
«У фільмі порушуються дуже важкі та особисті питання, зокрема, при спілкуванні з молоддю з Луганської та Донецької областей неможливо було стримати сліз», – говорить Аліна, адже вона сама пережила російські воєнні злочини в Маріуполі.
Фільм створили за підтримки Міністерства молоді та спорту України у співпраці з молодіжними радами Маріуполя, Хмельницького, Харкова, Приморська та інших міст. Прем’єра відбудеться 12 серпня о 12:00 ютуб-каналі Української асоціації молодіжних рад.
Україна: життя під ударом
Цю стрічку про життя в Харкові під час повномасштабної війни спродюсувала акторка, дворазова лауреатка «Оскару» Кейт Бланшетт. «Це насправді зворушливий портрет життя в Харкові й Харківській області з погляду цивільних осіб й аварійно-рятувальних служб, які залишилися в місті під час російського вторгнення», – сказав виконавчий продюсер фільму Невін Мабро.
Головні герої фільму – працівник ДСНС Роман і його команда, які рятували місто від вогню внаслідок російських обстрілів; лікарки Тетяна та Ірина, які рятували поранених та допомагали впродовж декількох місяців людям, що перебували в укриттях.
Прем’єрний показ фільму відбувся на британському телеканалі Channel 4. Також фільм можна подивитися на офіційному сайті Кейт Бланшетт.
Коментарі
Підписатись