Кіно«Елвіс Преслі більше не ідол». Редакція дивиться «Прісциллу» Софії Копполи

16 жовтня на кінофестивалі «Київський тиждень критики» відбувся показ нового фільму Софії Копполи – «Прісцилла». У ньому йдеться про юну дівчину Прісциллу, яка неочікувано отримує від незнайомця запрошення на вечірку, де знайомиться з Елвісом Преслі. Поки зірка рок-н-ролу купається в оплесках і славі, головна героїня повністю змінює себе, щоб догодити потребам чоловіка. 

Наші редакторки Анастасія Попович, Анастасія Микитенко, Ольга Дуденко й дизайнерка Леся Ковальчук переглянули нову стрічку Софії Копполи й готові поділитися враженнями. 

Хронометраж: 113 хв.

Режисерка: Софія Коппола

У ролях: Кейлі Спені, Джейкоб Ейлорді, Даґмара Домінчик 

Леся Ковальчук: До фільму я взагалі не знала, що в Елвіса була дружина Прісцилла, потім побачила трейлер стрічки й дуже зацікавилася цією історією.

Оля Дуденко: Перше, про що я подумала, коли почитала опис фільму, – це те, що глядачі будуть порівнювати «Прісциллу» з фільмом «Елвіс» 2022 року. Але в стрічці Копполи на перший план уже виходить саме дружина Елвіса, і мені подобається, що це її історія, а в центрі саме її переживання.

Наскільки у фільмі розкрили образ Прісцилли? Що вам відгукнулося й чого не вистачило? 

Леся: Після перегляду я згадувала сцену їхнього знайомства з Елвісом, і мені здалося, що її реакція на нього була дуже спокійною. Вона наче й була фанаткою Елвіса, але при зустрічі була дуже стриманою. Й узагалі її показали як закриту, емоційно замкнуту дівчину. Через це вона часто не говорить про свої почуття й не може висловити свої проблеми в стосунках з Елвісом. 

Оля: На момент стосунків з Елвісом їй було 14 років, по суті, вона дитина, яка не до кінця свідома своїх дій. Тому такі ранні стосунки не дали їй можливості взагалі осмислити, хто вона й чого вона хоче. Звісно, як зовсім юній дівчині, їй не вистачало сміливості на щось відповісти, відреагувати на те, що їй не подобається, натомість вона підкоряється тому, що скаже Елвіс.

Леся: Так, вона поводилася, як слухняна дитина. Наприклад, на вечірках в Елвіса він постійно говорив їй піднятися нагору й чекати, поки він підніметься до неї, і вона просто сиділа й чекала його в кімнаті. На це дуже некомфортно дивитися, тому що на той момент вона навчалася у 9 класі, й одразу ставлення до Елвіса на початку фільму в мене сформувалося негативне.

Настя Микитенко: Мені здається, що вона не була емоційно закритою. Прісцилла була вимушена весь час ховатися: спочатку, щоб не бути такою, як інші фанатки, а потім її за будь-які емоції, окрім посмішок, карали. Я часто бачила на її обличчі гнів, невдоволення – і мені постійно здавалося, що вона ось-ось вибухне. Проте коли кілька разів це ставалося, це не приймали, і тому вона все назавжди законсервувала всередині. Це було її ключем до виживання та порятунку стосунків, поза якими вона себе не уявляла. 

Настя Попович: Мені взагалі не вистачило героїні, її образ якось обмежили Елвісом. Здається, це зробили навмисно, тому що її життя реально фокусувалося тільки навколо нього, його кар'єри. Його друзі стали її друзями, його будинок – її будинком, його ліжко – її ліжком. Прісцилла навіть не могла нормально ні з ким спілкуватися, усе, що було повʼязане з її особистістю, зникало впродовж фільму. Наприклад, нам показували її батьків, і раптом вони зникли. Потім так сталося зі школою, друзями. Вона втрачала себе через ці стосунки. 

Оля: І замість усього, що вона втратила, їй давали матеріальне, від неї ніби відкуповувалися машиною, собакою, сукнями. Мені фільм не сподобався якраз через те, як тут розкрили Прісциллу, – я не відчула, наскільки їй важко, з якими внутрішніми проблемами вона стикається, коли Елвіс її відштовхує, як змінюється її ставлення до хлопця. Фактично ми бачимо її тільки через телефонні дзвінки з Елвісом, коли той перебуває інших містах. Мені плин стрічки взагалі нагадує плескання руками: ось нам показали одну сцену, сфокусовану на якійсь проблемі, хоп – і вже показують іншу. Навіть візуально кожен епізод затемнюється після закінчення, починаючи нову історію. 

Леся: Я теж хотіла б наголосити на візуальному плані: деякі сцени мені нагадували стилістику dreamcore, повʼязану з мареннями й снами. Є епізоди, справді схожі на сни, а потім починається контраст, картинка стає темною, наприклад, де Прісцилла з Елвісом перебувають у своїй спальні чи в музичній студії. І цей контраст, напевне, передає, що героїня моментами нібито й щаслива в стосунках, а з іншого боку, не зовсім. 

Настя П.: Узагалі фільм дуже красиво знятий. 

Леся: Помічала багато красивих деталей під час перегляду.

Настя М.: У мене взагалі були дуже дивні відчуття весь фільм. З першої сцени з Елвісом мене не покидало відчуття огиди й злості. Начебто я дивлюся на красиві кадри, красиві речі, щасливі моменти, проте все було отруєним цією різницею у віці й аб’юзом вз боку Елвіса. У сукнях, гарненьких дрібничках на столику, машинах я бачила лише маленьку дівчинку, чию невинність сексуалізували, а не життя-мрію із зірковим співаком. 

Настя П.: Контраст відчувався й тоді, коли Елвіс відмовляв Прісциллі в близькості, аргументуючи це тим, що він пізнавав себе й намагався збагатити себе духовно. Це теж показує його, як лицеміра, бо в Елвіса є купа фанатів, і він чітко повідомляє Прісциллі, що багато хто мріє побувати в його спальні. 

Леся: Я пам'ятаю реакцію глядачів у кінотеатрі, коли нам показали кімнату Елвіса: усі почали сміятися. У цей момент я подумала: ми дожили до того часу, коли з Елвіса Преслі сміються. Раніше він був ідолом для більшості. 

Оля: Дуже класно, що відомих людей починають показувати такими, якими вони були, а не канонізувати. Насправді це прикро, що митці, які тобі подобалися, виявляються абʼюзивними людьми. Після цієї стрічки рука так і тягнеться видалити всю музику Елвіса Преслі в плейлісті. 

Попри те, що у фільмі показують дорослішання Прісцилли, її материнство, вона, за моїми відчуттями, так і не набуває якоїсь суб'єктності. Усе ускладнюється тим, що ми бачимо Прісциллу переважно чоловічими поглядами: друзі Елвіса коментують сукні, які вона міряє, підсвистують їй, Елвіс вказує, яка сукня їй підходить, яка ні. Як ви сприймали стосунки Прісцилли з чоловіками у фільмі? 

Настя М.: Дуже відчувала цей брак суб’єктності. По факту в неї не було друзів, хобі, кар’єри. Доки не було поруч Елвіса, Прісцилла нічого не робила, ніби й не існувала. Вона жила в очікуванні дзвінка, у журналах із новинами з його життя. Та навіть коли вони були в компанії друзів, вона часто стояла поруч і просто дивилась, ні з ким не заговорюючи. Якісь емоції та слова з’являлися лише тоді, коли до неї підходив Елвіс. 

Настя П.: Період, у якому жили герої, не сприяв тому, щоби говорити про здорові стосунки. Тоді чоловік мав право говорити жінці, що їй робити й одягати, і в цьому контексті цікаво, що батьки Прісцилли бачили субʼєктність у своїй доньці. Мама повністю довірилася їй, дозволила зʼїхатися з Елвісом. Вона думала про те, що якщо не дозволить дочці зʼїхатися з ним, то зруйнує їй долю, зламає її. Тобто батьки ставилися з повагою до почуттів Прісцилли. З іншого боку, тато ніби просто віддає її жити з іншим чоловіком, перекладаючи свою відповідальність за виховання дитини. Прісцилла припиняє бути суб'єктом і стає об'єктом для чоловіків, зокрема й для Елвіса. А сам Елвіс – як центр усього, як прожектор, який може кидати світло на свою дружину, коли йому цього хочеться. 

Леся: Прісцилла просто приймала те, що Елвіс постійно проводить час із мемфіською бандою, і долучалася до них. Коли вона наважувалася висловитися стосовно того, що їй щось не подобалось, у відповідь вона отримувала крики, ультиматуми чи навіть неї могли підняти руку.

Настя П.: Мені здається, що в стосунках дуже важливо почувати себе особливою, а Елвіс постійно ставить під сумніви свої почуття до неї. Він постійно каже, що мільйони жінок мріють бути з ним, і, якщо Прісцилла не готова стати його дружиною, то йому це й не потрібно. У 14 років ти перебуваєш під впливом дорослого чоловіка, який тебе цілком паралізує. Вона взагалі не розуміла, хто вона така і які її потреби.

Леся: Спочатку вона навіть хотіла піти працювати до магазину. Можливо, у неї зʼявились би якісь інтереси, але Елвіс блокував її бажання. 

Чого мені справді бракувало у фільмі, – це того, що нам не показали, чи підтримував її ще хтось під час стосунків з Елвісом, чи вона комусь висловлювала свої переживання. 

Настя М.: Мені здається, ніхто її не підтримував. Це доволі класичний прийом – забрати в постраждалої систему підтримки, щоб вона не розуміла, що те, що відбувається, ненормально, щоб здавалося, наче піти неможливо, тому що нікого на світі більше немає, кому вона потрібна. Елвіс забрав її від батьків, оточив лише своїми людьми. Їй навіть заборонили приводити додому будь-кого з друзів або з’являтися в публічних місцях без нього. 

Настя П.: Ще не показали причини, чому вона все ж таки подорослішала. Це відбулося дещо різко: вона настільки залежала від Елвіса, що не виникало жодних підстав говорити про те, що колись усе зміниться. Елвіс постійно зраджував Прісциллу, підіймав на неї руку.

Оля: Попри те, що це не наш час, однаково фільм проговорює чимало проблем, з якими жінки стикаються й зараз. 

Настя П.: Так, я згадала про грумінг, коли юні дівчата починають зустрічатися з дорослими чоловіками. Якщо почитати їхні історії, чуємо, як ці чоловіки говорили їм: «Ти доросла не по роках, із тобою дуже цікаво». І це все те, що Прісциллі казав Елвіс. У соціальних мережах такі стосунки часто романтизують, а це зовсім не здорова історія. 

Настя М.: У мене викликало істеричний сміх те, як він сказав, що йому цікаво з нею розмовляти. Вона весь час або мовчала, або підтверджувала його слова, або підтримувала в моменти страху, горя та невпевненості. Звісно, мабуть, дуже цікаво мати співрозмовника, який слухатиме твої монологи про себе улюбленого. 

Оля: Мені першим на думку спав віктімблеймінг. Після показу на обговоренні хтось поставив запитання «Що Елвісу треба було ще кинути в Прісциллу, щоб вона від нього пішла?» Ми знову стикаємося з виправдовуванням насильства та звинуваченням постраждалих. Але ж це Елвіс не слухав потреб своєї дружини, ініціював сварки, бив посудом об стіни й маніпулював Прісциллою. 

Настя П.: На додачу, вона реально любила Елвіса, а не зустрічалася з ним через багатство чи інші вигоди. Коли дівчина приходила додому, вона розповідала не про те, як він гарно співає чи який у нього великий будинок, а про те, як їй шкода, що він втратив маму, як їй хочеться його підтримати. 

Леся: Мені весь фільм було шкода героїню. Вона потрапила в стосунки, де її зовсім не цінують і не поважають. 

Настя М.: Особливо засмучує те, що це єдині стосунки, які вона знала на той час. Можливо, багато чого з цього здавалося їй нормальним. 

Оля: Можливо, це фільм, який справді не має чогось пояснювати чи деталізувати почуття героїні, щоб аудиторія бачила, наскільки жахливими можуть бути стосунки, у яких тебе не чують.