Кіно5 фільмів про стосунки батьків і дітей

Новий фільм Софії Копполи, режисерки «Труднощів перекладу» та «Марії-Антуанетти», уже доступний на Apple TV+. Головні герої On the Rocks – батько (Білл Мюррей) й донька (Рашида Джонс), які зближуються під час спільної пригоди.

Розповідаємо, чому варто переглянути цю комедійну драму, та наводимо ще кілька вдалих стрічок про стосунки батьків і дітей. 

2003 року на екрани вийшла стрічка Софії Копполи «Труднощі перекладу» з Біллом Мюрреєм і Скарлетт Йоганссон у головних ролях. Фільм отримав 4 номінації на «Оскар» і приніс Софії статуетку за найкращий сценарій. Відтоді Коппола й Мюррей возз’єднувалися тільки двічі: спершу для різдвяного Netflix-спешлу A Very Murray Christmas, а тепер – заради нового фільму Софії.

В On the Rocks Мюррей грає літнього багатія Фелікса. Чоловік фліртує мало не з кожною дівчиною, має «своїх людей» в усіх готелях і ресторанах Нью-Йорка та може зачарувати навіть поліцейського, який планує його оштрафувати. Водночас Фелікс – хороший батько, готовий голіруч задушити будь-кого, хто скривдить його доньку, та зразковий «дідусь вихідного дня», який годує онучок солодощами та показує їм дорослі серіали.

Дочка Фелікса – Лора, мати двох дітей і письменниця, яка не може зосередитися на написанні книги. Лора (Рашида Джонс) та її чоловік Дін разом уже багато років. Романтику й пристрасть у їхніх стосунках змінив побут: відпустки плануються заздалегідь, секс став рідкістю, а найкращий подарунок на свята – це кухонний комбайн.

Через низку дивних обставин Лора починає ставити під питання вірність свого чоловіка та просить поради в досвідченого батька. Фелікс, схильний пояснювати поведінку чоловіків тваринними інстинктами, запевняє доньку, що це справді схоже на зраду, та пропонує встановити за Діном стежку. Лора просить батька не міряти поведінку зятя по собі, але погоджується на цю авантюру й починає полювати за чоловіком разом із Феліксом.

Деякі епізоди фільму натхненні стосунками авторки з її батьком, режисером «Хрещеного батька» Френсісом Фордом Копполою. «Коли мені було трохи більш як 20 років і мене кидав черговий хлопець, тато пригощав мене мартіні та пояснював, що, з його чоловічого погляду, відбулося «насправді», – пригадує Софія та додає: «Думаю, [стосунки з батьком] це важлива тема для багатьох жінок, яка суттєво вплинула на те, як ми ставимося до чоловіків».

Кожному, хто має родича з наркотичною чи алкогольною залежністю, знайоме це замкнене коло: коли в періоди ремісії ти починаєш тішити себе надіями, а потім, після чергового зриву, відкочуєшся назад у вихідну точку. 

Саме ці злети й падіння складають сюжетну лінію Beautiful Boy. Драма простежує трансформацію стосунків батька (Стів Карелл) й наркозалежного сина (Тімоті Шаламе), від одного рецидиву хлопця до іншого.

Фільм переповідає історію журналіста Девіда Шеффа та його сина Ніколаса. В основу сценарію покладено мемуари обох Шеффів, та у фокусі тут насамперед історія батька, який намагається врятувати свою дитину, але розуміє, що не в змозі зробити це самотужки.  

Режисерський дебют Грети Гервіг приніс авторці не тільки кілька номінацій на «Оскар», а й дещо більше – народну любов у вигляді численних гіфок, мемів і цитувань.

Дія фільму розгортається на початку нульових, у досмартфонну еру. У центрі сюжету – старшокласниця Крістін (Сірша Ронан), яка навчається в католицькій школі в Сакраменто й мріє вступити в крутий коледж якомога далі від дому. Крістін, як і всі ми в підлітковому віці, має свої «заскоки»: просить називати себе Леді Бьорд і сперечається з викладачами й монахинями. А ще Леді Бьорд не ладнає зі своєю мамою Меріон (Лорі Меткаф): їхнє спілкування більше нагадує гру «кішки-мишки», а не «дочки-матері». «Я не знаю жодної жінки, у якої були б прості стосунки з мамою чи донькою, – пояснює цю динаміку режисерка. – Зазвичай у цих стосунках надзвичайно багато любові й надзвичайно багато тривоги».

Леді Бьорд із мамою схожі значно більше, ніж їм здається, та властива обом упертість заважає жінкам почути одна одну. Меріон звинувачує дочку в невдячності – мовляв, та не цінує зусиль, яких вона, головна годувальниця родини, докладає до її виховання. Леді Бьорд не бачить у мамі підтримки й злиться, що та намагається підігнати її під власні очікування.

Часом їм стає настільки нестерпно вести ці пасивно-агресивні діалоги, що Леді Бьорд навіть ладна вистрибнути з машини посеред дороги (буквально). Та моменти тотального непорозуміння змінюють моменти ніжності, яка буває тільки між мамою й донькою. Будь-яка сварка стає на паузу, коли в полі зору з’являється ідеальна сукня на випускний або коли серце доньки розбиває «не той» хлопець. Будь-які образи відходять на задній план, коли мама перестає заперечувати свій синдром спустілого гнізда й дає волю почуттям.

«Це фільм, який змусить вас водночас плакати й сміятися, а потім подзвонити своїй мамі», – описує «Леді Бьорд» сама Грета. А його спільний перегляд із мамою здатний справити терапевтичний ефект на вас обох.

Ноа Баумбах майстерно зображує «надламані» сім’ї. Ви майже напевно бачили його тогорічну «Шлюбну історію» та пам’ятаєте «Кальмара й кита», але могли пропустити The Meyerowitz Stories.

Комедійна драма з основної програми Каннського фестивалю охоплює історію трьох поколінь сім’ї Мейровіц. «Патріарх» родини – літній скульптор Гарольд Мейровіц (Хоффман), який завжди ставив мистецтво вище за батьківство, але за життя «назбирав» трьох дітей від різних шлюбів.

За класикою жанру, один із синів Мейровіца – залюблений та успішний (Стіллер), а інший – розлучений і безробітній (Сендлер). Але daddy issues, з якими герої розбираються впродовж усього фільму, по-своєму псують життя їм обом.

«Хіба для того, щоби виростити чоловіка, не потрібен чоловік?», – запитує героїня Ель Феннінг у мами свого друга. Фільм «Жінки 20-го століття» – виразна відповідь на це запитання тривалістю у дві години.

Стрічка, номінована на «Оскар» за найкращий сценарій, заснована на власному досвіді режисера Майка Міллса, який зростав переважно в оточенні мами й сестер.

Дія фільму відбувається в Каліфорнії 70-х років, у пансіоні, який тримає Доротеа (Бенінг), 55-річна мама підлітка Джеймі. Жінка усвідомлює, що вони із сином усе менше розуміють одне одного, тому просить свою сусідку (Гервіг) і найкращу подругу сина (Феннінг) узяти над ним опіку в цей перехідний період.

Проводячи час із Джулі та Еббі, хлопець дізнається багато про жіночу сексуальність, фемінізм і життя загалом, а заразом вчиться будувати здорові стосунки з жінками. Та чи зближує це Джеймі з його головною жінкою, мамою, та чи зможе він бути з нею настільки ж відвертим, як зі своїми старшими подругами?