СеріалиПовернути владу над власним тілом. Дивимося серіал Physical
Про домогосподарку з булімією, яка стає гуру аеробіки
Physical («Ритміка») – новий комедійно-драматичний серіал Apple TV+. На стримінгу вже доступні перші епізоди; нові серії виходять щоп’ятниці.
Сюжет розгортається в Каліфорнії 80-х років. Головна героїня, домогосподарка Шіла (Роуз Бірн), має проблеми із прийняттям власного тіла, але знаходить вихід у заняттях з аеробіки.
Попереджаємо, в тексті є описи епізодів розладу харчової поведінки.
Публічно чоловік Шіли підтримує рівні права, а вдома прагне бачити жінку на других ролях
Шіла Рубін має особливий ранковий ритуал. Вона готує сніданок для чоловіка, завозить дочку до дитсадка, а потім їде до фастфуду. Купує три бургери, три порції картоплі фрі, шоколадний мілкшейк, бронює номер у дешевому мотелі, роздягається та з'їдає все, дивлячись на себе у дзеркало. Після цього Шіла вибльовує те, що з'їла, та ще деякий час лежить у порожній кімнаті й дивиться телевізор.
Колись Шіла була «активісткою, спортсменкою та просто красунею». У 60-х дівчина навчалася в Берклі та брала участь у студентському протестному русі. Там вона познайомилася з майбутнім чоловіком: на демонстрації проти війни у В’єтнамі пара ходила разом. Згодом Денні почав викладати в коледжі, а Шіла, за традиціями тих часів, пожертвувала кар’єрою заради родини.
«Прогресивність» Денні, яка свого часу підкупила головну героїню, більше вдавана, ніж реальна. Публічно він підтримує рівні права, а вдома прагне бачити жінку на других ролях. Поки Шіла зайнята хатніми обов’язками й вихованням доньки, Денні фліртує з юною студенткою та запрошує на вечірку повний дім незнайомців. А коли, після звільнення з коледжу, вирішує реалізувати свої політичні амбіції в місцевій владі, знову використовує дружину як робочу силу.
У голові Шіли тим часом розгортається справжня війна. Внутрішній голос, який глядач чує як закадровий, постійно нагадує жінці про те, наскільки вона «жирна», «лінива» й «потворна». Ненависть до себе, яка йде в парі з булімією, з’їдає героїню зсередини та виливається в цинічні монологи про власну нікчемність. «Головне завдання закадрового голосу – підкреслити те, як ця хвороба постійно тобі бреше й намагається ізолювати тебе від решти людей», – пояснює креаторка серіалу Енні Вайзман, яка поклала в основу Physical власну історію життя з розладом харчової поведінки.
Дістається від Шіли й іншим героям, тіла яких жінка вивчає так само прискіпливо, як своє. Щоразу, коли героїня Бірн привітно усміхається знайомій, вона подумки вимірює об’єм її стегон. Підсилює ефект навмисно відразлива картинка: їжа очима Шіли завжди жирна й липка, люди – пітні та некрасиві.
«Коли я прочитала сценарій, то зрозуміла, що Шіла – ідеальна антигероїня, – говорить Роуз Бірн в інтерв’ю Vogue. – Подумала: «Як можна за неї вболівати?». Дійсно, вже на початку серіалу стає зрозуміло, що навіть глядачі зі схожим життєвим досвідом навряд будуть симпатизувати Шілі. Задати такий тон уже в першому епізоді вдалося Крейгу Ґіллеспі: режисер «Круелли» та «Я, Тоня» вміло працює з персонажами, які скоріше відштовхують, ніж притягують.
Коли Шіла, здається, ось-ось досягне критичної точки, вона випадково натрапляє на студію аеробіки в місцевому ТРЦ. Несподівано для себе героїня знаходить вихід у цих заняттях: тільки в залі вона відчуває, що ще здатна повернути владу над своїм тілом. У спробах узяти своє життя під контроль (а заразом «залатати» дірки в сімейному бюджеті, який пішов на оренду мотелю та їжу), Шіла вирішує перетворити хобі на бізнес: спершу стає викладачкою, а тоді починає записувати свої тренування для продажу на касетах.
Щоразу, коли героїня Бірн привітно усміхається знайомій, вона подумки вимірює об’єм її стегон
«Розлади харчової поведінки процвітають у соромі й секретності. Що більше ви про них мовчите, то більше вони вкорінюються»
Від цього моменту героїня Physical дедалі більше нагадує свого прототипа – акторку Джейн Фонду. 1982 року Фонда випустила хітову касету з домашніми тренуваннями, які дали початок цілому жанру. Акторка теж боролася з булімією й розповідає, що тренування допомогли їй нормалізувати стосунки з їжею та змінити сприйняття себе.
На жаль, історія Шіли, яка має найбільший потенціал, часто відходить на другий план. Критики погоджуються, що одна з головних проблем Physical – недопрацьовані сюжетні лінії. Наприклад, лінія з політичними перегонами Денні, яка, ймовірна, мала «влучити в повістку». Або історія Банні, харизматичної інструкторки з аеробіки, яку творці змальовують зовсім пунктирно. «Ці лінії не мають достатньої сили, тому що персонажі зображені поверхнево й карикатурно, – пише Майк Хейл у рецензії для The New York Times. – Здається, що відносно щасливими в Каліфорнії 80-х можуть бути тільки шахраї, блазні чи пляжні ледарі». На думку критика, «зловживаючи статусом сатири, серіалу не вдається ані викликати у глядачів справжній сміх, ані послідовно висвітлювати серйозні теми – самореалізації, контролю, прийняття тіла, згасання ідеалізму – навколо яких побудована його історія».
Утім, цінувати серіал варто хоча б за його чесність. Physical – це відверте (а тому й незручне) висловлювання про те, що зазвичай тримають у секреті. «Розлади харчової поведінки процвітають у соромі й секретності. Що більше ви про них мовчите, то більше вони вкорінюються», – розповідає авторка серіалу Енні Вайзман в інтерв'ю Vanity Fair. За словами Роуз Бірн, моментами Вайзман було настільки незручно ділитися особистим, що під час зйомок деяких сцен вона тікала з майданчика й ховалася в машині.
«Для нас було важливо показати, що розлад харчової поведінки – це такий самий небезпечний ритуал, як інші залежності, з тією самою напругою та ставками, що ми звикли бачити в історіях про алкоголізм і наркозалежність», – наголошує Вайзман. Шіла – заручниця циклу: вона щодня обіцяє собі, що «це востаннє», але повертається до мотелю із трьома пакетами їжі; зарікається витрачати сімейні заощадження, а потім знову дістає «з-під матраца» останні купюри.
Шілу можна поставити в один ряд із героїнями Фібі Воллер-Бридж і Ліни Данем у серіалах «Флібеґ» і «Дівчата». Часом вони просто-таки бісять, але тільки тому, що нагадують нас у свої найгірші моменти. «Злість, лютість, амбітність, сексуальний потяг – почуття, які в жінках вважають «непривабливими». Від того, що дівчат змалку вчать, що це табу, вони нікуди не зникають – тільки накопичуються всередині», – пояснює Енні Вайзман. Завдання Шіли, а разом із нею й глядачів, знайти безпечний вихід цим емоціям, доки вони не знищили нас ізсередини. Робити це в яскравих лосинах чи ні – це вже деталі.
Коментарі
Підписатись