СеріалиАб’юз розростається, як пліснява. Що треба знати про серіал «Покоївка»

Один із найбільш обговорюваних  серіалів осені – «Покоївка». Це історія про жінку, яка втікає від чоловіка-аб’юзера й намагається жити далі, виховувати доньку й реалізовувати себе. В основу сценарію лягла книжка Стефані Ленд «Покоївка. Історія матері-одиначки, що вирвалася з убогості».

У серіалі порушуються проблеми емоційного та фінансового насильства, його замовчування, відповідальності за власне майбутнє, алкогольної залежності, психічних травм і розладів.

Усі десять епізодів серіалу доступні для перегляду на Netflix.

Сюжет

Головна героїня Алекс – молода матір, яка виховує трирічну дитину. Її хлопець, Шон, працює барменом і багато п’є, через що нерідко проявляє агресію стосовно дружини. Однієї ночі Алекс вирішує втекти від нього й опиняється в притулку для жінок, які пережили домашнє насильство.

Кожного разу, коли Алекс щось купує, на екрані з’являється сума, яка залишилася в її гаманці. Через фінансові труднощі вона влаштовується на роботу покоївкою в компанію «Цінна прислуга», прибирати приватні будинки. Незважаючи на мізерну зарплатню, Алекс відповідально ставиться до своїх обов’язків і добросовісно виконує будь-які доручення.

Наприкінці кожного дня дівчина занотовує в щоденнику спостереження щодо жителів цих будинків, називаючи власні нотатки «Сповіддю покоївки». Алекс хоче надіслати їх до коледжу образотворчих мистецтв у Монтані, щоб податися на програму з креативного письма. Вона не сидить на місці, намагається зрозуміти себе і навіть знайомиться з хлопцем у Тіндері.

Герої

Чоловік Алекс, Шон, працює барменом і має алкогольну залежність. Він постійно наголошує на тому, що Алекс їсть його їжу, п’є його пиво, а він у той час сплачує всі рахунки. Насправді ж, коли пара тільки починала жити разом, Шон забрав у дівчини її картку, сказавши, що він набагато краще розбирається у фінансах. Історія хлопця теж непроста: в дитинстві його бив вітчим, і через важкі сімейні обставини Шон пив із дев’яти років. Одного разу в стані алкогольного сп’яніння хлопець замахується рукою на Алекс і б’є в стіну біля неї. Це переповнює чашу терпіння, і дівчина вирішує піти.

Мати Алекс, Паула, переживала подібну ситуацію в молодості. Вона теж втекла від чоловіка, коли дочці виповнилося п’ять. Зараз Паула поринула в мистецтво й інколи не відчуває межі між реальністю й ілюзією. Вона страждає на біполярний розлад і відмовляється лікуватися.

Під час одного із замовлень на роботі Алекс потрапляє до будинку Реджини – багатої адвокатки, яка спершу здається пихатою і байдужою до проблем інших. З часом жінка відкривається головній героїні, розповідає про власні переживання та слабкі сторони.

У центрі для постраждалих від домашнього насильства Алекс знайомиться з Даніель, яка тричі поверталася до чоловіка-аб’юзера. Сама керівниця притулку, Деніз, переживала насильство п’ять разів і тепер відчуває потребу передати іншим жінках свій досвід, аби ті усвідомили, що будь-який вид насильства є недопустимим.

Реакція суспільства на факт насильства

Багато часу Алекс доводиться спілкуватися із соціальними працівниками, щоб отримувати допомогу від держави, подавати заяви на фінансове забезпечення дитини, претендувати на житло чи роботу. Дехто, наприклад, керівниця притулку Деніз або адвокатка Тара, допомагають героїні довести власну справедливість і знайти можливості оформити повну опіку над дитиною та припинити зневажати себе. Поселяючись до притулку для постраждалих від насильства, Алекс вважає, що емоційний аб’юз – недостатня причина для того, аби вона жила там і займала чиєсь місце. Важливо, що в серіалі багато уваги приділено тому, що насилля буває не лише фізичним, а й емоційним. Адже жінки часто страждають від нього, навіть не задумуючись, що це також аб’юз.

Однак далеко не кожен готовий іти назустріч Алекс. На початку серіалу, вона покидає вночі чоловіка і звертається до соціальної служби з проханням знайти їй роботу. Консультантка не тішиться такому запиту й вважає Алекс ще однією людиною в списку, яка потребує працевлаштування. Коли героїня шукає орендодавця, котрий дозволить жити в його квартирі за гроші, що надає державна програма підтримки, більшість претендентів гучно зачиняють двері перед нею.

Намагаючись попросити в батька захисту в суді, Алекс бачить, що той підтримує Шона, а не її. Протягом серіалу не раз виникає враження, ніби оточення більше співчуває ґвалтівнику, а не жінці, яка пережила насильство й знущання.

Частіше Алекс знаходить розуміння в обличчі тих людей, які теж пережили емоційне чи фізичне насильство. Іноді вони збираються в колі, щоб обговорити болісний досвід і відчути підтримку з боку інших.

Саундтреки

На окрему увагу в серіалі заслуговує музика. Вона підкреслює меланхолійний настрій героїні та супроводжує під час ухвалення важливих рішень. Алекс слухає музику, коли наводить лад у кімнатах, і вмикає дитячі пісні в машині для своєї доньки. Навіть є елемент мюзиклу, коли дівчина знаходить житло своєї мрії. Серед саундтреків є відомі хіти: Don’t Stop Me Now гурту Queen і нещодавно випущені: Let Go Шерон Ван Еттен, Girl від SYML тощо.

Команда серіалу

Головну героїню в «Покоївці» зіграла Маргарет Квеллі («Мій рік у Нью-Йорку», «Одного разу в Голлівуді»). Енді Макдавелл («День бабака», «Любов після любові») виконала роль матері, яка, до речі, є справжньою матір’ю Маргарет. Нік Робінсон («Учителька», «З любов’ю, Саймон») – Шона. Аніка Ноні Роуз (адвокатка Реджина в серіалі) відома роллю Полін Гортон у серіалі «Усюди жевріють пожежі», також вона озвучувала принцесу Тіану в диснеєвському мультфільмі «Принцеса і жаба».

Одразу п’ятеро людей режисували епізоди серіалу: Джон Веллс, Нзінгга Стюарт, Ліла Нойгебауер, Хелен Шейвер і Квін Тран. Як сказано в огляді на IndieWire: «Нам потрібно більше таких історій і, безперечно, «Покоївка» заслуговує на визнання».

Наразі немає інформації щодо подовження серіалу на другий сезон, але багато прихильників чекають нових серій.

Допомога

Наприкінці кожного епізоду, після титрів, автори серіалу закликають відвідати сайт www.wannatalkaboutit.com, якщо хтось із вас або ваших знайомих зазнавав домашнього насильства. Там є ресурси та номери гарячих ліній, куди можна звернутися, якщо ви переживаєте аб’юз у стосунках або спостерігаєте в себе суїцидальні думки чи бажаєте підтримати ментальне здоров’я.

Автори серіалу показують, що вихід є, і ті, хто пережили насильство, живуть далі й шукають себе. Головне – оточувати себе тими людьми, які справді дбають про тебе, допомагають відстоювати свої інтереси й особисті кордони та не замовчувати факт емоційного, фінансового чи фізичного насильства.

Фото: Netflix