Запитання експертуУ мене постійно закладений ніс. У чому проблема?

Відповіді на більшість запитань, які нас хвилюють, ми звикли шукати онлайн. У рубриці «ЗАПИТАННЯ ЕКСПЕРТУ» переадресовуємо ці запити професіоналам із різних сфер.

Разом із лікарем-отоларинголом з’ясовуємо, що може спричиняти постійну закладеність носа та чому не варто зловживати судинозвужувальними краплями.

Євген Рукін

ЛОР-хірург, пластичний хірург, лікар-координатор проєкту Rinohub

---

У мене майже завжди закладений ніс. Це окей чи варто звернутися до лікаря?

Порушення носового дихання чи «закладеність носа» – симптом, з яким бодай раз зустрічався кожен. Та декого ця проблема турбує постійно.

У нормі дихання людини відбувається винятково через ніс. І це важливо, адже у процесі вдихання через ніс, повітря, яке ми вдихаємо, зігрівається, зволожується й очищається.

Визначити порушення носового дихання людина здатна й сама, але для з’ясування першопричин усе ж знадобиться консультація спеціаліста. Причин порушення дуже багато: інфекції, стійкий набряк через хронічне запалення в пазухах носа, алергічні реакції, порушення анатомії в порожнині носа (викривлення перегородки), добро- та злоякісні утворення, сторонні тіла тощо.

Якщо ви спостерігаєте порушення носового дихання понад три дні, відчуваєте сухість у горлі після сну, отримуєте скарги на хропіння, це привід показатися ЛОР-хірургу.

Мені допомагають судинозвужувальні краплі, але кажуть, що з ними треба бути обережними. Чому?

Судинозвужувальні краплі та спреї лише знімають симптоми, але жодним чином не впливають на причину [закладеності]. Вони діють на слизову оболонку нижніх носових раковин, скорочуючи їх і в такий спосіб збільшуючи потік повітря. Та за умови тривалого використання ми отримуємо ефект звикання, через що слизова має стан «набряклої» навіть тоді, коли гострий період завершується. Цей стан називають гіпертрофічним або вазомоторним ринітом, і затягувати з його лікуванням не варто.

Я вже ніби звик(ла) до того, що погано дихаю. Є ще якісь ризики?

Хоч «закладеність носа» – сам собою симптом, при ньому можуть вторинно розвиватися й інші. Наприклад, хропіння – один із частих проявів порушення носового дихання уві сні, який потім може ускладнитися апное (тимчасовою зупинкою дихання).

Також при хронічному порушенні носового дихання організм недоотримує кисень. Проявлятися це може у вигляді сонливості, слабкості при мінімальних фізичних навантаженнях, погіршенні мозкової діяльності й пам’яті, головному болю тощо.

Завжди результативніше, безпечніше та вигідніше звернутися до грамотного фахівця. Повернути носове дихання при банальній застуді можна й без довгого списку ліків. Тоді як використання спрею для носа більш як 7 днів може призвести до необхідності хірургічних процедур у майбутньому.

Переконали – хочу дихати вільно. З чого почати та які методи лікування можуть допомогти?

Для планування лікування необхідно насамперед визначити причину. Це нескладно зробити в процесі первинної консультації в лікаря. У деяких ситуаціях може знадобитися додатково пройти КТ придаткових пазух носа. У 95% випадків ми стикаємося з лікуванням саме вазомоторного риніту чи хронічних станів після тривалого застосування судинозвужувальних спреїв.

Важливо звернутися до грамотного спеціаліста, який застосовуватиме сучасні протоколи лікування, засновані на доказовій медицині. Щоби не потрапити в коловерть «кукушок» і фітопрепаратів або, що гірше, призначення «складних» крапель за авторськими методиками радянських лікарів.

Лікування грубо можна розділити на два види. У гострій фазі призначається спеціальний курс локальними стероїдами в ніс у вигляді спрею, тривалістю від двох тижнів до місяця. При хронічних процесах і «крапельній» залежності найкращий метод – це лазерна вазотомія. Це процедура, під час якої під відеоконтролем, із застосуванням місцевого знеболювання, на слизову нижніх носових раковин впливають лазерним променем. У результаті відбувається скорочення слизової та «склеювання» розширених судин, що дозволяє повернути носове дихання до норми.