НовиниПсихологічна травма здатна змінити ДНК жінок і їхніх дітей – дослідження

Психологічна травма здатна змінити функціонування генів, пов’язаних із ментальними розладами, у жінок і їхніх дітей. Таким способом травма батьків може бути успадкована наступним поколінням. Про це свідчить дослідження вчених з Університету Південної Флориди.

Науковці дослідили ДНК 59 жінок, яких розділили на 2 групи. До першої групи ввійшли жінки тутсі, які були вагітні та жили в Руанді під час геноциду 1994 року, а також їхні діти. Жінки з першої групи були зґвалтовані, отримували погрози або бачили на власні очі вбивства. До другої – представниці народу, які чекали дитину в той же період, але жили в інших частинах світу, і їхні діти.

Під час дослідження виявили, що страх геноциду був пов’язаний із хімічними модифікаціями ДНК жінок і їхніх нащадків. Багато з цих модифікацій відбулися в генах, пов’язаних із ментальними розладами, як-от: посттравматичний синдром і депресія. Ці висновки свідчать про те, що, на відміну від генних мутацій, ці хімічні «епігенетичні» модифікації можуть швидко реагувати на травму через покоління.

«Епігенетика відноситься до стабільних, але оборотних хімічних модифікацій ДНК, які допомагають контролювати функцію гена. Такі модифікації відбуваються в більш короткий термін, ніж ті, які необхідні для змін в основній послідовності ДНК. Водночас наше дослідження показало, що пренатальна дія травми від геноциду була пов’язана з епігенетичним патерном, що передбачає зниження функції генів у потомства», – пояснила співавторка дослідження Моніка Уддін.

Хоча це дослідження конкретно розглядає вплив геноциду в Руанді, воно підтверджує попередні результати, які показують довгострокові наслідки від подій у житті вагітної жінки. Дані доводять необхідність посилення зусиль для захисту безпеки й емоційного та психологічного благополуччя вагітних жінок.