Право на вибір«Жіноча доля» чи «життєвий вибір»? Як змінилося планування народження дітей за останні 60 років
«Бажання контролювати зачаття, ймовірно, настільки ж давнє, як сам секс»
У 1960 році створили першу контрацептивну таблетку, що стало поворотним моментом в історії та призвело до значних соціальних змін у всьому світі. Поява цього методу контрацепції надала жінкам можливість ухвалювати рішення, коли й скільки дітей народжувати. Це також підштовхнуло до розвитку інноваційних гормональних методів контрацепції.
Ми спільно з компанією «Байєр» підготували серію матеріалів, присвячену огляду питань, як-от сім’я, можливості жінок та їхня роль у суспільстві, народження дітей і контрацепція. Що змінилося з 1960 року?
У першому матеріалі ми розповідали про явище сім’ї в соціокультурному та історичному контексті. А тепер говоримо про те, наскільки та як саме змінювалося ставлення до планування дітей і репродуктивного здоров’я жінки.
Перші методи контролю народжуваності
Перші методи
контролю народжуваності
Бюст Сорана Ефеського, Національна Бібліотека Медицини, Вашингтон (Колумбія) США
«Бажання контролювати зачаття, ймовірно, настільки ж давнє, як сам секс», – пише у своїй книжці Devices and Desires професорка історії Університету Макгілла Андреа Тон. Дійсно, зі стародавніх часів люди вигадували дивні, моторошні, неприємні та здебільшого малоефективні методи, завдяки яким могли контролювати народжуваність.
У Стародавній Індії, наприклад, обкурювали піхву димом дерева нім, а у Стародавній Греції жінки надягали на себе амулети з органами мертвих тварин на кшталт матки мула.
Посібник з акушерства «Про жіночі хвороби» від лікаря й першого римського педіатра Сорана Ефеського, II століття нашої ери
Бюст Сорана Ефеського, Нацiональна Бібліотека Медицини, Вашингтон (Колумбія) США
Посібник писали для молодих чоловіків, які ще не готові стати батьками, та для жінок, яким вагітність загрожувала життю. Хоч Соран скептично ставився до магії та амулетів, він усе ж таки жив у часи початкового зародження медицини. Тому лікар вважав, що головне для уникнення настання вагітності – вчасно позбутися чоловічого сім’я.
Для цього жінка повинна відразу після сексу чхнути, встати, підмитися та походити. Також Соран був упевнений, що якщо ввести в піхву тканину, змочену ліками, можна звузити шийку матки, що завадить проникненню сперми. Якщо ж небажана вагітність усе ж настала – вихід є! Варто спробувати пострибати, покататися у возі вибоїстою дорогою або прийняти сидячу ванну. У крайньому разі – зробити кровопускання.
Боротьба за право вибору
З 1960-х в Америці тривала активна боротьба за права жінок і контроль над народжуваністю, яка стала розпалюватися ще у XIX столітті – коли в різних штатах влада оголосила контрацептиви незаконними або частково обмежила їхній продаж.
Але в часи Першої Світової війни біля військових баз і морських портів зростала індустрія проституції, що спровокувало масштабну епідемію венеричних захворювань. Сили армії стали слабшати, тому в результаті презервативи зробили стандартом «амуніції» для військових, а після війни їх стали продавати лише чоловікам в аптеках. Звісно, жінки не збиралися відмовлятися від можливості обирати, коли та від кого вони готові народжувати, тому були обурені такою дискримінацією.
Контрацептивна таблетка
Тому коли у 1920 році медсестра Маргарет Сенгер започаткувала рух за контроль над народжуваністю до неї приєдналися тисячі жінок.
Ще у 1912 році Маргарет, яка була невтомним борцем за права жінок, написала колонку «Це варто знати кожній дівчині» в місцевій газеті New York Call. Цей текст містив пояснення щодо менструації, сексу та планування сім’ї. Маргарет хотіла донести цю інформацію до дівчат, бо вона мала непросту сімейну історію. У юності їй довелося кинути навчання й доглядати за хворою матір’ю, яка народила 11 дітей і пережила 7 викиднів, що зруйнувало її здоров’я.
Кетрін МакКормік i місис Чарльз Паркер з прапором Національної жіночої асоціації суфражисток,
Національна Бібліотека Конгресу США
Для тих часів велика кількість вагітностей у житті жінки була нормальним явищем, проте Маргарет виступила проти пуританського ладу й поставила перед собою мету змінити цей світ:
«Кожна дитина повинна бути бажаною, кожна жінка повинна контролювати власну долю»
Далі – більше, Маргарет отримала фінансування від ще однієї жінки – Кетрін МакКормік. Усього Кетрін інвестувала близько $2 000 000 у розробку першої контрацептивної таблетки. Це дозволило Маргарет почати співпрацю з ученими, щоби винайти пігулку, яка допоможе запобігти незапланованій вагітності. Після довгих пошуків і досліджень створили перші протизаплідні таблетки – комбінований оральний контрацептив (КОК).
Ним став препарат «Еновід», який був схвалений у США організацією FDA (Food and drug administration) у 1957 році для лікування порушень менструального циклу. Лише у травні 1960 року FDA схвалила використання «Еновіду» як контрацептива.
Сьогодні КОК використовують понад 100 мільйонів жінок у всьому світі. Тож чи варто казати, що з того часу життя, свідомість і свобода кожної жінки змінилися? Відтоді вони самі могли обирати час, коли готові до материнства.
Ми запитали соціологиню Олену Стрельник про те, як змінилося ставлення суспільства до планування народження дітей і чому зміни інституту сім’ї, шлюбної та репродуктивної поведінки називають «демографічним переходом» – це перехід від одного до іншого типу відтворення населення.
Олена Стрельник,
соціологиня
Висока народжуваність у доіндустріальному суспільстві була наслідком високої дитячої смертності: народити багато дітей означало, що виживе хоч якась кількість із них. Ці процеси стимулювала відсутність контрацепції та поняття «планування сім’ї» як такого. Важили й соціокультурні чинники: високий уплив релігії та суспільних норм формували обов’язковість народження дітей. До того ж діти не були центром сім’ї, їхнє забезпечення було відносно недорогим, а внесок у добробут сім’ї – значним. Крім того, для жінок не поставала проблема самореалізації, балансу між роботою чи освітою й материнством, бо вони не навчалися та не працювали поза домом (як, власне, і більшість чоловіків).
Зниження народжуваності розпочалося в розвинених індустріалізованих країнах із 1950–1960-х років. Передумовою цього переходу є актуалізація цінностей самореалізації особистості, свободи вибору життєвого шляху, вільного від упливу релігійних, гендерних, вікових норм і соціального походження, і пов’язана з нею автономія та свобода шлюбного й репродуктивного вибору. У цьому контексті важко переоцінити значення сексуальної та контрацептивної революцій, унаслідок яких народження дитини стає предметом вибору, планування, перетворюється з «жіночої долі» на життєвий вибір.
Що змінилося
Інвестиція в успіх дитини
Мати дитину чи декількох дітей – це брати відповідальність за їхнє життя, здоров’я та щасливе майбутнє. Що в умовах ринкової економіки із необхідними креативними та технологічними професіями передбачає: інвестиції в освіту, постійний розвиток і можливість відкривати світ. Тому сучасні батьки оцінюють, яку кількість дітей вони можуть забезпечити фінансово, задля їхнього майбутнього життєвого успіху в конкурентному середовищі.
«Інтенсивне материнство»
Емоційна складова сучасного батьківства теж значно змінилася. Наші мами не мали доступу до такої кількості статей, подкастів і цілих медіа про батьківство. На це ще й накладалися непрості соціоекономічні обставини, але батьки намагалися бути найкращими для нас.
Доступ до інформації та поглиблення знань про психологію людини підштовхує сучасних мам бути ще відповідальнішими. Сьогодні йдеться про образ «інтенсивного материнства» – бути мамою зараз означає фактично професію, яка вимагає від жінок чимало часу, зусиль, підготовки, знань і компетенцій із питань дитячої психології, освіти, медицини. І це не може не впливати на наміри сучасних жінок щодо народження дітей.
Бути мамою зараз означає фактично професію, яка вимагає від жінок чимало часу, зусиль, підготовки, знань і компетенцій із питань дитячої психології, освіти, медицини.
Проблема вибору
У порівнянні з попередніми поколіннями ми живемо вільно. У домодерній Україні людина з народження була «запрограмована» жити в певний спосіб – не існувало дилеми, куди піти навчатися, працювати, за кого вийти заміж, скільки дітей народити. Зараз вибір життєвого шляху є вільнішим, хоч на нас і тиснуть батьки та стереотипи. З іншого боку, вибір – це завжди ризик і непевність, адже ми мусимо нести відповідальність за кожен наш крок. Головне, що ми маємо розуміти – і свобода вибору, і ризик мають гендерну природу, різну для жінок і чоловіків. Ульріх Бек, чудовий сучасний соціолог, писав, що саме свобода вибору найочевидніше показала нерівність між жінками й чоловіками. Світ у сенсі можливостей для самореалізації відкритий – але більшою мірою для чоловіків, ніж для жінок. Адже, як правило, долучаючись до сфери особистого, турботи про дітей і рідних, жінки мають більш вразливу позицію на ринку праці.
Народження дітей має різний уплив на життєвий шлях жінки й чоловіка. Жінки, наприклад, переходять до менш оплачуваної роботи після народження дитини, щоби мати більше часу для догляду й турботи за нею.
Годинник ще цокає?
Зафіксована тенденція відкладання народження дитини на пізніші терміни. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку 2015 року, у європейських країнах жінки народжують свою першу дитину в середньому у 28,5 років. Найпізніше – у 30 і більше років – народжують в Італії, Швейцарії, Іспанії, Люксембурзі, Греції.
В Україні жінки народжують первістків відносно рано – у 25,9 року за даними 2018 року, але вік збільшився у порівнянні з 2002 роком, коли народжували у 23 роки. Водночас за роки незалежності України частка жінок, що народжують у 35-39 років, зросла в півтора раза.
Менеджмент фертильності
Можливість планування часу народження дітей за допомогою використання контрацептивів не змінила самої радості від материнства. У сучасному світі можна реалізовуватися в безлічі ролей одночасно: бути люблячою мамою, партнером/дружиною та будувати кар’єру. Ресурси для такого життя доступні для більшості жінок в усьому світі – розвиток медицини та зміна суспільних норм відіграли у цьому важливу роль.
Наше суспільство вже пройшло етап базової сексуальної неосвіченості, підпільних абортів у поганих умовах і морального засудження через народження дитини поза шлюбом чи неможливості мати дитину взагалі.
Навіть більше, сьогодні формується нове поняття – «менеджмент фертильності». Це підхід до усвідомленого планування народження дитини із застосуванням контрацепції, проходження необхідного обстеження в лікаря до вагітності та визначення оптимального часу для цього. Це також про новий рівень турботи про себе, коли ми інвестуємо у своє здоров’я вже зараз, аби мати можливість народити здорових дітей у майбутньому.
Звісно, цей напрям лише формується. І планування вагітності сьогодні – це все ще про приємну новину та несподіванку. Проте «менеджмент фертильності» – це також про можливість не нашкодити собі та дбати про своє здоров’я.
Наприклад, широке застосування ефективних методів контрацепції у країнах, що розвиваються, дозволило знизити рівень материнської смертності більш ніж на 40% за 2008 рік. Це близько 270 тисяч смертей, яких вдалося уникнули. Як показують результати досліджень, одна з причин материнської смертності в таких країнах – це результат небезпечних, не завжди легальних абортів у жінок із групи ризику.
Жінки все ще недооцінюють важливість усвідомленого планування народження дітей із використанням ефективних методів контрацепції, які підходять саме для них. Тому вони рідко звертаються до лікаря-гінеколога саме з питанням підбору методу контрацепції, часто покладаються на партнера або рахують дні в календарі. Та нерідко переривають вагітність. Щоби порівняти ставлення до материнства «тоді» та «зараз», ми попросили розповісти про свій досвід жінок, одна з яких народила у 60-х роках, а інша – народить у 2021-му.
Наше суспільство вже пройшло етап базової сексуальної неосвіченості, підпільних абортів у поганих умовах і морального засудження через народження дитини поза шлюбом чи неможливості мати дитину взагалі.
Then and now
Людмила Чернова, 76 років
народила сина у 1967-му
Це було так давно, я вже й погано пам’ятаю, як молодшого сина виховувала, не кажучи вже про старшого, якому зараз 53. Але точно знаю, що ми не планували дитину саме в той час – моєму чоловікові тоді взагалі потрібно було йти до армії. Були тільки якісь розмови про майбутнє. Ну, а дитина дозволу не питала – оп і: «Ви вагітні».
У мене в сім’ї було дуже гарне виховання, я повністю ним задоволена, але при цьому про народження дітей і зокрема материнство мені ніхто особливо не розповідав. Про майбутнє в нас не говорили. Можливо, тому і своїх дітей з онуками я зараз не кваплю. Тому, звісно, було страшно – я налаштовувала себе на гірше, знала, що буде непросто.
Через те, що в моїй родині не дуже багато говорили про виховання дітей, коли мій син починав плакати, я губилася та не знала, що робити. Чому він плаче? Що болить? Як заспокоїти? Було тривожно та страшно. Потім усе якось інтуїтивно стало виходити.
Якщо так подивитися у вікно, то здається, що нічого не змінилося – ходять дівчата з люльками, мами грають із дітьми на дитячих майданчиках, хтось свого сина сварить, а хтось, навпаки, хвалить. Але мені здається, що з часом рівень народжуваності в нас зменшився.
З часів, коли Людмила народжувала свого первістка, багато чого змінилося: з’явилися нові методи контрацепції й самі контрацептиві стали доступнішими. Це дозволила свідомо планувати материнство. А ще, планування дитини – більше не справа лише жінки.
Юлія Гуріна, 25 років
Очікує на народження дитини у 2021 році
Я відчула перший поштовх до материнства, коли зрозуміла, що стала заглядатися на дітей. Зловила себе на цьому й задумалась: «А чому?». Десь пів року дивилася на дітей і відчувала, що ця тема вабить мене на емоційному рівні, укорінюється в мені. Тож я зізналася собі: «Хочу дітей». Важливим був і момент, коли я розповіла про своє бажання психологу. Проте відразу не сказала про ідею чоловікові, тому що з нас двох саме він уже давно був готовий до дітей. До цього періоду «споглядання» в мене не було ні бажання, ні готовності. Тому ми з чоловіком постійно користувалися контрацептивами.
На моє рішення також серйозно вплинуло те, що в одних наших близьких друзів був викидень, а інші не могли завагітніти роками. Я зрозуміла, що з моменту ухвалення рішення й до зачаття може пройти більше часу, ніж я думаю. То чому б не почати спроби зараз? Тож ми з чоловіком припинили використовувати контрацептиви – і на другий місяць усе вдалося.
Моя мама розповідала, що раніше планувати дитину було не так просто. Розвиток контрацепції дає жінкам не тільки свободу, а ще й має позитивний уплив на їхнє здоров’я.
Моя мама розповідала, що раніше планувати дитину було не так просто. Розвиток контрацепції дає жінкам не тільки свободу, а ще й має позитивний уплив на їхнє здоров’я.
Контрацепція дає можливість продумати все наперед. Народження дитини треба планувати з точку зору синхронізації ваших із партнером бажань і можливостей.
Це коли ви змогли самі поставити собі питання: «А чи хочемо ми дітей?» – і відповісти ствердно. Я зараз перебуваю в періоді, коли розумію, що вагітність – це не рожеві поні та зефір. Усвідомлюю, що нічого не знаю про своє подальше життя. Проте світ змінився: я можу працювати віддалено, дивитися лекції про материнство, бути більш свідомою, доглядаючи за дитиною та займаючись її вихованням. Це зовсім не те, що було в моєї мами.
У сучасному світі жінка може планувати коли й скільки дітей народжувати та чи народжувати взагалі.
Зараз існує великий вибір надійних сучасних контрацептивів, які надають можливість зробити свідомий вибір, насолодитися батьківством і материнством саме тоді, коли обидва партнери до цього готові.
Перед кожною жінкою питання вибору протизаплідного засобу виникає практично з моменту статевого дозрівання й аж до менопаузи. Вибір методу – завдання, яке слід вирішувати разом із лікарем-гінекологом. Народжувати чи ні – це свідомий вибір кожного.
А як добре ви розбираєтеся в методах контрацепції? Спробуйте відповісти на наші запитання:
1/5
question
answer1
answer2
explanation
0-50%
правильних відповідей
Упс, замало правильних відповідей. Ось і привід підтягнути знання!
Матеріал підготовлено за підтримки
Коментарі
Підписатись