Здоров'я «Відчувала, що моє тіло мені не належить». Жінки про досвід сексу після пологів

Мало хто говорить про труднощі, які може відчувати жінка в повсякденному житті після пологів. Розриви, рубці, інші травми неабияк впливають на швидкість її відновлення, а також можливість повернутися до сексуального життя. 

Героїням нашого матеріалу майже ніхто не розповідав про дискомфорт у сексуальному відновленні: ні гінекологи, ні знайомі, ні інші жінки. Тема сексуального життя й проблем, які виникають під час нього, усе ще вважається табуйованою, а розповіді про народження дітей тільки в позитивному ключі ігнорують біль і негативні стани, які може відчувати жінка, повертаючись до повсякденного життя після вагітності. 

Ми поговорили з Олею, Надією й Тетяною про те, як вони поверталися до статевого життя, які фізичні й психологічні труднощі були в цьому процесі. Також запитали в лікарки, акушерки-гінекологині Елені Чолас, про те, які ускладнення можуть бути після пологів і які основні правила допоможуть безпечно й безболісно повернутися до сексуальних стосунків.

Текст: Ольга Дуденко 

Оля 

28 років

Гінекологиня дозволила мені займатися сексом через два місяці, але я відчувала біль навіть коли просто ходила чи сиділа

Під час пологів у мене був один розрив, і його не надто добре зашили. Гінекологиня дозволила мені знову займатися сексом приблизно через два місяці, але я відчувала біль навіть без жодних маніпуляцій, коли просто ходила чи сиділа. Тому я повернулася до сексуального життя через три місяці.

Якщо чесно, мені ніхто не розповідав, яким може бути сексуальне життя після пологів. Я чомусь і не запитувала, бо мені здавалося, що все має бути окей, що всі відновлюються, і я теж відновлюсь. Це, власне, і є найбільшою проблемою в цьому питанні, тому я й ділюсь своїм досвідом. Усі мої знайомі, які мали дітей, узагалі про це не говорили, бо це табуйована тема, її нечасто обговорюють. 

Лікарка, яка приймала пологи, казала, що під час других пологів шов мене точно не буде турбувати, і не згадувала нічого про сексуальне життя опісля. Я читала різні журнали, історії жінок у соціальних мережах, дивилася YouTube-відео – ніхто не казав, що секс після пологів може бути проблематичним. Усі говорили, що якось усе відновилося, без подробиць. 

Мені було дискомфортно просто від ходіння, бо мене турбував шов, і я чекала, поки він перестане боліти та загоїться. Але я знала, що в мене з ним проблеми, і його потрібно перешивати. Тож моя підготовка до відновлення складалася насамперед із візиту до гінекологині. Вона порадила використовувати більшу кількість лубрикантів і регулювати позиції, якщо я відчую дискомфорт.

Коли я народила дитину, стало менше енергії та часу на те, щоб займатися сексом. Коли зʼявляється вільний час, можливо, у мене і є сексуальне бажання, але бажання поспати чи просто, щоб мене ніхто не чіпав, іноді переважає. Як і в мого чоловіка, бо ми виховуємо дитину більшою мірою без допомоги батьків. 

Спершу було дуже боляче. Мене це турбувало, тому що біль виникав щоразу й був дуже сильним. Процес не приносив мені задоволення. З часом, десь протягом чотирьох-п'яти місяців, стало не так боляче, але я б не сказала, що зараз це мене зовсім не турбує. Гінекологиня порадила мені зробити операцію саме через шов, який мені погано зашили. Він тягне й досі болить. Поки я не можу наважитися на цю операцію, але це єдиний шлях, як можна скоригувати болючі відчуття. 

Ми з чоловіком дуже виснажилися за перші місяці нашого батьківства, бо в дитини були проблеми зі здоров'ям. Як наслідок, чоловік почав приймати антидепресанти, і від цього в нього зменшилося лібідо. Це також сильно впливає на наше сексуальне життя. Я навіть не очікувала, що може бути проблема не з мого боку, а з боку чоловіка. Це також важливо, бо нагадує про те, що часом партнери мають більше піклуватися про своє ментальне здоров'я та вживати необхідні ліки для його підтримки.

Якби можна було описати зміну сексуального життя від періоду до вагітності та після неї, то я б не сказала, що воно покращилося або залишилося на тому ж рівні, бо час від часу мені ставало більш дискомфортно. З партнером ми дуже відкрито обговорюємо ці питання, і я кажу, коли мені боляче. Ми використовуємо більше лубрикантів, регулюємо позиції, і в цілому біль можна скоригувати. 

Коли зʼявляється вільний час, можливо, у мене і є сексуальне бажання, але бажання поспати чи просто, щоб мене ніхто не чіпав, іноді переважає

Гінекологиня також порадила мені робити вправи Кегеля, тому що в мене є проблеми із задньою стінкою шийки матки. Вона ще не до кінця відновилася. Якщо я не буду займатися її відновленням, є ймовірність, що з роками матка може опуститися. За потреби, якщо мене щось турбує, я звертаюся до гінеколога.

Якби я знала, що мене очікує, я б запитала більше у своєї гінекологині, у подруг про те, як вони відновлювали сексуальне життя. Хотіла б, щоби вони мені розповіли детальнішу інформацію, справді цінні поради, тому що в інтернеті досить мало інформації про це. Спираючись на мій досвід, важливо було б, напевно, обговорити це питання з лікаркою, яка приймає пологи, – які можуть бути проблеми після того, як народиш дитину? Бо для мене було неочевидним, наприклад, що до чотирьох місяців після пологів може бути підтікання сечі, і це доволі значна зміна в житті, бо раніше в мене цього не було. 

Також хотілося б, щоби лікарка попереджала про больові відчуття, які будуть супроводжувати в повсякденному житті, і як із цим працювати. Насправді жоден лікар не концентрувався на цьому, і я думала, що проблем не буде. Добре мати загальне розуміння того, що щось може піти не так, які можуть виникнути ускладнення, щоби бути до них готовою.

Тетяна 

30 років

Я відчувала, що змушена себе обмежувати, і моє тіло не зовсім мені належить

Перший секс із чоловіком у мене відбувся через місяць. Мої пологи були доволі легкими, тому й відновлення перебігало достатньо швидко. Не було жодних ускладнень, розривів, і вже приблизно за два тижні я виглядала так, як і до вагітності. Лохії закінчилися приблизно за 10 днів. Сексуальне бажання, попри весь хаос першого місяця життя після народження дитини, також було. 

Я відчувала доволі сильні обмеження в сексуальному плані під час самої вагітності, попри те, що бажання було присутнє, деколи – доволі сильне. По-перше, секс став дуже ніжним і спокійним. У другій половині вагітності він узагалі став незручним, його вже не дуже хотілося через те, що збільшився живіт. Для мене було легше взагалі не займатися сексом, тому що той проміжок часу, який займає оргазм, не вартий був усієї незручності процесу, який не приносив багато задоволення. 

Тому я відчувала, що змушена себе обмежувати, і моє тіло не зовсім мені належить. Ніби воно й моє, але є обставини, які я мушу враховувати. Це не дає повністю розслабитися й віддатися процесу. Тож я чекала на пологи, щоб після відновлення повернутися до сексуального життя. Секс, спорт, будь-які інші фізичні навантаження мені радили відновлювати через два місяці після пологів, але я трохи не послухала лікаря, бо відчувала, що моє тіло готове дещо раніше.

Лікар, у якого я народжувала, порадив мені зробити одну з комерційних процедур зі статевими органами, ще й дав флаєр, де все розписано. Його вчинок розчарував мене, і я б не хотіла, щоб лікарі пропонували пацієнтам такі процедури. Я знаю, що це чиста комерція, і здатна відмовити, але, думаю, що є жінки, яких авторитет лікаря або їхній вразливий емоційний стан після пологів можуть схилити до цієї непотрібної процедури.

Найбільш відчутною зміною для мене став психологічний бік сексуального життя. Найперше – це те, що секс тепер мав бути запланованим. Якщо раніше він відбувався спонтанно, після сексуального бажання чи збудження, то зараз його треба планувати, і це робить його рутинним. Другий чинник – дитина. Ми одразу вирішили, що не будемо займатися сексом у кімнаті, де вона спить. У сексі тобі хочеться бути дружиною/чоловіком, але з дитиною ви почуваєтеся лише батьками. Вона могла почати плакати – тоді треба було все припинити й заспокоювати її. Це впливає на сексуальне бажання, на можливість віддатися процесу, не відволікаючись на інші речі. 

Певний час сексуальне життя стало неактуальним, бо ми з чоловіком були настільки поглинуті процесом адаптації до батьківського життя, що для сексуальності не лишалося місця. Секс відбувався рідше, і бажання виникало хвилями. Але на нього також впливала наша втома: якщо протягом дня я виснажувалася, то ввечері вже просто хотіла заснути чи позайматися чимось для себе. 

З моїм психотерапевтом ми говорили про те, що змінилося не тільки сексуальне бажання, але й моє ставлення до тіла. Наприклад, я майже перестала мастурбувати, хоча раніше я доволі часто могла так задовольняти свої потреби. У мене було бажання й хороший контакт зі своїм тілом, але після народження дитини я мастурбувала один раз і все. У терапії ми дійшли до того, що мене дуже поглинула роль матері. Я постійно була поруч із дитиною, і мені здавалося, що сексуальне життя порушить цей спокій. 

Під час вагітності я чекала, коли я нарешті «дорвуся» до сексуального життя, а вийшло не зовсім так. Я почала турбуватися про це в контексті стосунків, тому що зрозуміла, що ми з чоловіком майже весь час функціонуємо лише як батьки. І, напевне, наш звʼязок як подружжя ставатиме слабшим. З іншого боку, зараз я зрозуміла, що це просто такий етап, який настає після народження дитини. Поки вона зростає, то потребує мого піклування та часу.

Під час вагітності я чекала, коли я нарешті «дорвуся» до сексуального життя, а вийшло не зовсім так

Мене заспокоювало те, що в мене залишилося сексуальне бажання до чоловіка: він сексуально привабливий, він подобається мені, просто я така змучена, і в мене так мало часу й ресурсу, що на секс його не вистачає. У нас у цілому хороші стосунки й комунікація. Чоловік втомлюється так само як і я, оскільки в батьківстві ми з ним удвох, нам ніхто не допомагає. Тож у нього немає якихось претензій до мене з приводу сексу, і конфліктів із цього приводу в нас не було.

Найперше, що я порадила б іншим жінкам, – це спиратися на доказову медицину. На своєму досвіді я постійно мусила перевіряти лікарів. Багато препаратів чи процедур, які мені радили, узагалі не були ефективними або не були визнаними доказовою медициною вже давно. Так само ця сфера зрозуміло пояснює про сексуальне життя після пологів, про самі пологи, можливі проблеми і їхнє вирішення. 

Друге, що мені допомогло, – це психотерапія та контакт зі своїми відчуттями. На мою думку, це те, що потрібно в перший рік після пологів і під час осмислення батьківства. Я сама психологиня, і мене дивує, наскільки мало говорять про психологічну сторону материнства й батьківства. А це дало б жінкам можливість підготуватися до негативних емоцій, які можуть бути після вагітності, і знати, як із ними впоратися.

Надія  

25 років 

Треба бути дуже обережними, щоб у сексі не було боляче, і стежити за цим і жінці, і її партнеру

Тему сексуального відновлення після пологів із моїм гінекологом ми точно не обговорювали. Єдине, що, коли мене виписували, то пояснили, що, поки тривають лохії – післяпологові виділення, – то в цей час краще не займатися сексом. Матка загоюється, скорочується й потребує часу для відновлення. 

Коли минуло приблизно два тижні після пологів, мені потрібна була додаткова інформація про сексуальне відновлення, і я зіткнулася з тим, що її майже ніде немає. Ти не можеш знайти інформації, що треба робити, як треба повертатися до сексу, які складнощі можуть бути. Коли я зрозуміла, що готова відновлювати статеве життя, то пішла до гінекологині й прямо запитала, чи можна мені вже займатися сексом. Вона сказала, що так, і я повернулася до статевого життя.

У мене був кесарів розтин, тому мені було трохи легше, ніж тим, у кого були природні пологи. Не було жодних розривів, але був шов, який дуже сильно болів. Це також впливало на сексуальне життя.

Сексуальне бажання зʼявилося в мене приблизно через два тижні після пологів, хоч і в мене було багато болісних відчуттів. У мене сильно болів живіт, шов, було багато виділень. Попри це, фізичне бажання було достатньо сильним, але я розуміла, що ще не можна. Тому першим досвідом повернення до сексу були оральний секс і мастурбація. Коли минуло півтора місяця, лікарка дозволила мені повертатися до статевого життя. 

Вагітність повністю змінює сексуальне життя. З моїм лібідо все було гаразд, але з великим животом це просто незручно. Уже коли я народила, перший секс викликав дискомфорт у матці, бо мені здавалося, що статевий член став таким великим, що заповнював усе всередині. Звичайно, треба бути дуже обережними, щоб у сексі не було боляче, і стежити за цим і жінці, і її партнеру. Крім цього, після вагітності в тебе виділяється не так багато змазки, і це також впливає на якість сексу. Це мене турбувало, і я памʼятаю, що ми з чоловіком пішли закупатися новими лубрикантами, які не будуть шкодити мікрофлорі після пологів.

Шов після кесаревого викликав дискомфорт приблизно чотири місяці. Зі шва могла йти кров. Мені було дуже-дуже боляче, я не могла нормально ходити, вставати, а якщо в мене на руках була дитина, це підсилювало болісні відчуття. 

Треба справді бути готовою до того, що зміни будуть. Під час вагітності ти вже змінюєшся, у тебе вже не так багато експериментів у сексі. Коли народжується дитина, у тебе стає не так багато можливостей і часу щось пробувати. Тому статеве життя дуже сильно змінюється. 

Перший час ти можеш займатися сексом тільки в якихось стандартних позах, у місіонерській. Зверху мені було дуже боляче перші чотири місяці. Проблема також полягала в тому, що якісь пози ти не можеш брати, оскільки ти не здатна регулювати їх, і вони дають не ті відчуття, що раніше. Безперечно, на секс впливає і втомлюваність. Певно, перші вісім місяців у нас була дуже складна ситуація з дитиною: вона майже не їла, у неї були кольки. Але на секс це почало впливати трохи пізніше, бо накопичувалася втома, якісь образи, непорозуміння, і вже потім ми усвідомили, що стали займатися сексом значно менше, аніж до вагітності.

Ніхто не уявляє, як насправді буде далі, і, якби мені, наприклад, до пологів сказали, що ми будемо займатися сексом усього раз на тиждень, я б не повірила

Ми з партнером домовлялися про все ще до вагітності. У нас була дуже планована вагітність – готувалися десь пів року. Однак реальність трохи інакша, і, коли стикаєшся з якимись проблемами, то можеш бути неготовою до чогось. Тому іноді в нас траплялися конфлікти стосовно того, як змінилося наше ставлення до сексу, хоч і ми все проговорювали. Ніхто не уявляє, як насправді буде далі, і, якби мені, наприклад, до пологів сказали, що ми будемо займатися сексом усього раз на тиждень, я б не повірила. 

Мине час після народження дитини, і у вас буде можливість налагодити комунікацію, оскільки ви вже знаєте, як виглядатиме ваш новий побут. Підтримка одне одного в парі дуже важлива, і, коли мій партнер замість мене вночі прокидається та годує дитину, – це справді цінно. 

Зараз я взагалі не відчуваю фізичного дискомфорту. Шов загоївся приблизно через 5–6 місяців після пологів. У мене він викликав найбільше болю, коли я рухалася в сексі, коли напружувала мʼязи преса. 

Хоч і в мене був позитивний досвід сексуального відновлення після пологів, однаково раджу іншим жінкам якомога швидше сходити до гінеколога. Навіть якщо немає планового огляду, а у вас є питання, які турбують, краще їх обговорити. Так само варто проконсультуватися з фахівцем, коли вам можна продовжувати сексуальне життя. 

Про відчуття в сексі, чи болить у вас щось, що слід змінити в рухах – про це раджу поспілкуватися зі своїми партнером/партнеркою. Не соромитися говорити про це в процесі, і, якщо у вас немає бажання займатися сексом – відмовитися. Це нормально. У тілі нічого не підкачаєш, щоби йому було легше, тому адекватна, відкрита комунікація може вирішити багато незручностей. Тим більше багато партнерів нерідко самі бояться починати сексуальні стосунки, щоб не завдати болю партнерці після пологів.