Здоров'я«Невидима» хвороба: Що таке ендометріоз і чи можна його вилікувати

Біль під час місячних і сексу, хаотичний цикл, проблеми з травленням і фертильністю – комплекс цих та інших симптомів віднедавна має назву «ендометріоз». За статистикою, із цією проблемою знайома кожна десята жінка, але ймовірно, таких набагато більше. Недарма цю хворобу називають «мовчазною», адже в багатьох випадках тривалий час вона ніяк не нагадує про себе. Які симптоми можуть свідчити про присутність ендометріозу, які він має наслідки, чи можна йому запобігти та як краще лікувати, ці й інші питання ми поставили Інні Комісаровій, гінекологині, кандидатці медичних наук.

Інна Комісарова

гінекологиня, кандидатка медичних наук

---

Діагноз «ендометріоз», або «аденоміоз», досить молодий. Раніше через брак УЗД він проходив під грифом «фіброматоз матки», який схожий на нього за симптоматикою. І тільки наприкінці минулого століття його визнали самостійним захворюванням. На вихід ендометріозу з тіні вплинуло зростання популярності філософії поліпшення якості життя: «Not how long, but how well» («Не якнайдовше, а якнайкраще»).

Якщо раніше вважалося за норму те, що під час місячних жінка проводить три дні на знеболювальних і навіть бере лікарняний, то сьогодні вона вже не погоджується втрачати ефективність і продуктивність на кілька днів щомісяця. Саме запит жінок залишатися у формі в будь-який день циклу, небажання терпіти циклічний біль і посилену кровотечу під час критичних днів дали поштовх прискіпливо вивчати й згодом відокремити ендометріоз у самостійний діагноз.

Які симптоми ендометріозу?

Якщо метафорично, хвороба чимось схожа на омелу – такий вічнозелений кущ із роду напівпаразитів, який розростається на деревах. Подібно до нього, клітини ендометрія матки раптово починають захоплювати не притаманні їм території, проростають у маткові труби, таз, кишечник, м’язово-зв’язковий апарат, що фіксує матку до стінок тазу. Іноді їх виявляють у легенях, очах, хребті, навіть у мозку. В однієї з моїх пацієнток клітини ендометрія проросли на зовнішній поверхні сідниць (проблеми вдалося позбавитися після трьохмісячного курсу гормонального лікування – ред.). Найнеприємніше, що під час критичних днів клітини ендометрія поводять себе так, наче вони розташовані у своєму рідному середовищі, наповнюються кров’ю та починають кровоточити. Саме через збільшення площі ендометрія циклічна кровотеча за ендометріозу посилена та пролонгована в часі.

Але приблизно в 94% жінок ендометріоз усе ж є генітальною проблемою, коли епітелій порожнини матки не виходить за її межі, оселяється в маточних трубах, піхві, яєчниках. Виділення коричневого забарвлення протягом циклу й особливо напередодні місячних – теж є характерний прояв цього захворювання. Ще одна з масок цієї хвороби – розлади з боку травної системи: періодичний метеоризм, діарея або закрепи.

Причини виникнення ендометріозу

Дотепер серед учених немає згоди щодо походження ендометріозу. Найбільш поширеною є теорія «зворотної менструації», коли невеличка частина клітин матки під час місячних через маточні труби потрапляє до черевної порожнини. Однак ця теорія не пояснює, чому захворювання розвивається тільки у 5%–10% жінок, хоча ретроградний закид менструальної крові відбувається в більшості.

З приводу засобів пересування клітин-переселенців у більш віддалені органи думки вчених також розбіглися. Дехто вважає, що вони рухаються з током крові та лімфи, інші вбачають першопричину в аутоімунних процесах. Досить часто ендометріоз може виникнути після кесаревого розтину або інших маніпуляцій на матці. Річ у тім, що хірургічне втручання цілком здатне механічно перенести клітини матки до інших органів. Існує навіть окремий діагноз «ендометріоз післяопераційного рубця».

Крім того, ендометріоз можуть спровокувати інтенсивні фізичні та нервово-психічні навантаження під час менструації, застійні явища в матці, статевий акт під час місячних, зміщення матки, зумовлене розташуванням суміжних органів, генетична схильність і зниження імунітету. Пам’ятаю одну з пацієнток із ревматоїдним артритом, яка лікувалася препаратами для пригнічення імунітету, як наслідок із часом у неї почала візуалізуватися ендометріома яєчника.

Чому виникає сильний біль за ендометріозу?

Сильний біль під час місячних – типовий симптом цієї хвороби. Річ у тім, що кров, яку виділяють клітини ендометрія поза межами матки, не виходить назовні, починає тиснути на нервові закінчення, звідси сильний біль і згодом утворення спайок.

Описам больового синдрому, який супроводжує це захворювання, присвячені есе, пости та публічні зізнання і звичайних жінок, і відомих осіб. Про перебіг своєї хвороби докладно розповідає в соцмережах популярна британська модель Карла Крессі. З 14 років, віку початку місячних, вона проводила критичні дні на знеболювальних у ліжку в позі ембріона, але лікували її зовсім не від ендометріозу, а від синдрому подразнення кишечника. Справжній діагноз лікарі встановили лише через 10 років, коли тканини ендометрія матки з’єднали в єдине ціле кишечник, фаллопієві труби та яєчники. Карла перенесла важку операцію з відокремлення органів, що зрослися.

Інша історія з нашої реальності: дівчинку-підлітка тривалий час лікували від шлункової кровотечі під час болісних місячних, допоки вона не потрапила до досвідченого гастроентеролога. Лікарка запідозрила, що проблема дівчини має гінекологічне походження: клітини ендометрія матки проросли в шлунок. Зазвичай важкість симптомів хвороби залежить від ступеня проростання ендометрія в суміжні органи: біль та обсяг кровотечі будуть варіюватися від того, чи повністю стінки матки прошиті клітинами, чи частково.

У якому віці найчастіше проявляється ендометріоз?

Здебільшого проблема з’являється в жінок фертильного віку. За даними ВООЗ, середній вік людей, що хворіють, 19–45 років, адже це гормонозалежне захворювання прогресує лише під час місячних. Річ у тім, що за ріст ендометрія в матці відповідає гормон естроген. Ось чому деякі жінки чекають на менопаузу й дефіцит естрогена як на порятунок від цього захворювання або навіть погоджуються на видалення матки (гістеректомію) разом з усіма її запасами ендометрія. Але припинення виробництва естрогена не завжди звільняє від проявів захворювання, бо є багато інших засобів потрапляння до організму цього гормона. Наприклад, зайва вага: жирова тканина – депо естрогенів. Аналогічно видалення матки не вирішує проблему, оскільки ендометрій може існувати й поза межами цього органа.

Чи впливає ендометріоз на можливість народжувати?

Хвороба провокує порушення процесів овуляції, утворення кіст яєчників, рубців, спайок у малому тазі, непрохідності маткових труб, тому може призвести до безпліддя. За статистикою, майже 50% жінок із безпліддям мають діагноз ендометріоз. Крім цього, наслідком хвороби може бути гормональний збій, через який організм перенасичений естрогенами, а прогестерона, гормона збереження вагітності, у ньому обмаль. Отже, прошарок ендометрія в матці занадто тонкий і яйцеклітина не може в ньому як слід закріпитися.

Але, незважаючи на діагноз, вагітність і ендометріоз не взаємовиключні поняття. Вагітність можлива, і, якщо вона відбувається, часто має позитивний вплив на перебіг хвороби, адже під час вагітності та грудного вигодовування менструальний цикл призупиняється, а разом із ним і неприємні симптоми ендометріозу. Трапляється, що ендометріоз навіть може зникнути після народження дитини, але може й повернутися знову.

Як діагностують ендометріоз?

Оскільки у хвороби вдосталь масок і суміжних станів, діагностику слід почати з докладного збору анамнезу. Важливо знати, як саме менструювали мама та бабуся дівчини. За результатами генетичних досліджень, імовірність розвитку ендометріозу зростає в 3–10 разів, якщо проблема болісних і рясних місячних дошкуляла жінкам по материнській лінії. Підозри перевіряють під час огляду, за допомогою УЗД, але проводити його важливо саме за кілька днів до початку місячних, коли концентрація клітин ендометрія максимальна. Діагноз остаточно підтверджується за результатами гістологічного дослідження зразка ураженої вагінальної тканини. Зазвичай її отримують шляхом прямої біопсії з рубця або тканини, відібраної під час лапароскопії.

Про лікування ендометріозу

Класичне лікування ендометріозу пов’язане з призначенням анальгетиків для зменшення больового синдрому та комбінованих гормональних контрацептивів, які на певний час припиняють або гальмують інтенсивність місячних. Їх обирають з огляду на ступінь захворювання, його прояви, вік жінки. Деякі гормональні препарати повністю пригнічують місячні на 4–8 місяців, наступає медикаментозна аменорея: ендометрій припиняє проростати там, де йому не належить. Таке лікування призначається в складних випадках, коли хвороба суттєво погіршує якість життя.

У нескладних ситуаціях призначають гормональні препарати, які не припиняють повністю, але стримують менструації: їх тривалість, кількість виділень і біль значно зменшуються. На жаль, синтетичні гормони не гарантують повного одужання після їх скасування. І, так, підходить гормонотерапія не всім. Якщо жінка має схильність до підвищеного тиску, симптоми передінсультного стану та варикозну хворобу судин, у таких випадках гормональні препарати призначають із великою обережністю.

Оперують цей стан зазвичай, коли є, що оперувати. Наприклад, за наявності генералізованого ендометріозу, який проростає в пряму кишку або сечовий міхур (під час місячних ці органи також кровоточать), або великої ендометріоми на яєчнику. На жаль, гарантій, що після хірургічного видалення вогнища ендометрію хвороба не рецидивує, немає.

Діагноз «ендометріоз» з’явився в мене в 32 роки. Після викидня на 6–7 тижні мене спрямували на «вишкрібання залишків». Перший менструальний цикл після цієї процедури був із виділеннями дивного кольору й тягнучим болем внизу живота. Це занепокоїло. Коли наступного разу історія повторилася, звернулася до свого гінеколога, лікар спрямував на УЗД, результат: зміни ендометрію як реакція на хірургічну маніпуляцію й термінове лікування задля планування наступної вагітності. Лікувалася комбінованими контрацептивами з короткими перервами й контрольними УЗД 13 місяців: медикаменти зупинили місячні на пів року, аби клітини ендотелія не живилися й не розросталися. Поки лікувалася, набрала 10 кіло, які й досі зі мною, але зрештою завагітніти вдалося. Сім років тому в нас народилася дівчинка. Пологи пройшли шляхом кесаревого розтину, і, як потім з’ясувалося під час УЗД, це хірургічне втручання спровокувало появу нового вогнища ендометріозу. Проблема актуалізувалася після закінчення грудного вигодовування. На деякий час я намагалася стримувати її гормональною спіраллю, але мені цей засіб лікування та контрацепції не підійшов. Біль під час місячних лишився дотепер, але, схоже, я до нього вже звикла. Поки просто контролюю цей стан регулярними УЗД й оглядами в гінеколога (що пів року).

Половину мого життя в мене був діагноз «ендометріоз». Із 18 років я відчувала сильний біль на початку місячних, а в середині циклу постійно були кров’янисті виділення. Діагноз підтвердився на УЗД після того, як із порожнини матки видалили поліп, а тканини взяли на гістологічне дослідження. Лікували мене досить активно й гормонами, й іншими різними засобами. У 20 років на пів року відключили місячні за допомогою препарату диферелін – відчуття ще ті були! Уявляєте, вам 20, а у вас штучна менопауза? Я на той момент вийшла заміж, і ми з чоловіком мріяли про дитину. Потім лікарі почали активацію місячних за допомогою гормонів, пропонували підсадку сперматозоїдів, штучне запліднення… Зрештою нам із чоловіком усе це набридло, ми зайнялися спортом, йогою, перейшли на правильне харчування, і, головне, припинили жити в напруженні через цю тему. Минуло кілька років, і сталося диво: я завагітніла, і два роки тому народила дитину. Рік після народження був найкращий: місячні після повернення йшли, як за годинником. Щоправда, пізніше ознаки ендометріозу з’явилися знов, але біль уже був не такий страшний, як до пологів, хіба що докучали виділення всередині циклу. Зараз я знову вагітна, ситуацію з ендометріозом не знаю, давно не зверталася до лікарів. Як на мене, найнадійніший спосіб перемоги над хворобою – розслабитися, не тримати в собі напруження з цього приводу, вести здоровий спосіб життя.

Які є засоби профілактики ендометріозу?

Спорт, контроль ваги, мінімум стресів, максимум позитивних емоцій і регулярні візити до гінеколога – універсальні методи профілактики ендометріозу, і не тільки його. Оскільки проблема є спадкова, важливо, щоб інформація про існування хвороби в родині не замовчувалася, і дівчата-підлітки за наявності ендометріозу в мами чи бабусі контролювалися в гінеколога. А ось ефективність комбінованих гормональних контрацептивів, які іноді призначають як засіб профілактики ендометріозу, не доведена.

І наостанок добра новина: існує міф серед пацієнтів і лікарів, що ендометріоз фактично дорівнює раку. Принаймні значно підвищує ризик розвитку раку молочних залоз, матки, яєчників. Насправді дослідження, які проводилися на цю тему, не виявили чіткого зв’язку між цими захворюваннями. Але в темі «ендометріоз» досі залишається чимало спірних питань. Ці білі плями на мапі хвороби ще належить дослідити вченим.