Здоров'яЕрозія шийки матки: захворювання чи варіант норми?

Текст: Вікторія Куриленко

Ілюстрації: rawpixel

Що таке ерозія шийки матки?

Сергій Бакшеєв: Особливість матки така: вона знаходиться всередині піхви, але контактує із зовнішнім середовищем, наприклад статевим членом, пальцями чи тампонами. Частина шийки матки, яка знаходиться в піхві, вкрита особливим пласким епітелієм. Він пристосований до контакту з виділеннями та захищає від певних збудників. Але трапляється, що цей шар порушується й на поверхню виходить інший – циліндричний епітелій (той, що знаходиться «поверхом нижче»). Він тонкий, м’який, ніжний, червоний, не пристосований до контакту із зовнішнім середовищем. Здається, наче на поверхні шийки матки зробили зішкріб і вийшов такий собі пухирець, який мокне, спричиняє незручності. Саме цю змінену ділянку шийки й називають ерозією.

Тетяна Осауленко: Знаєте, чому ерозія шийки матки така поширена? Тому що це варіант норми. Кожна дівчина народжується з шийкою матки, вкритою ніжним циліндричним епітелієм, тобто насправді всі ми приходимо в цей світ з ерозією. І лише під час статевого дозрівання, під дією естрогену, мікрофлора починає змінюватися. Однорядний циліндричний епітелій заміщується на «дорослий» багаторядний плаский. Цей перехід відбувається до 20–25 років, іноді він затягується, і тоді під час огляду ми бачимо ніби пошкоджену поверхню шийки матки. У класичному вигляді вона має бути вкрита багаторядним пласким епітелієм, але коли на шийці трапляються острови «підліткового» циліндричного, це також варіант норми.

Іноді ерозію плутають з ектопією шийки матки – станом, коли циліндричний епітелій цервікального каналу виходить на вагінальну частину шийки та стає видимим під час огляду. Ектопія не потребує лікування, «припалювання» та якихось інших маніпуляцій.

Які причини виникнення ерозії шийки матки?

Сергій: Лікарі й досі точно не знають, чому розвивається цей стан. Єдине, у чому можу запевнити: ерозія шийки матки не виникає через мануальну стимуляцію піхви під час сексу. Узагалі секс (чи то оральний, чи з використанням секс-іграшок) до виникнення ерозії не має жодного стосунку.

Хоча є один доведений взаємозв’язок. Одна з причин виникнення ерозії шийки матки – дуже ранній початок сексуального життя в дівчат: сьогодні це в середньому 12–13 років. У цьому віці поверхня шийки матки вкрита тендітним епітелієм, менш пристосованим до контактів із зовнішнім середовищем. Коли статеве життя розпочинається досить рано, а епітелій шийки матки ще не має повноцінного захисту, це може спровокувати ерозію. Але, на жаль, запобігти цьому процесу не реально.

У чому небезпека ерозії шийки матки?

Тетяна: Сама собою ерозія не є небезпечним станом, але незрілий циліндричний епітелій на поверхні шийки схильний до травм. Окрім того, ерозія синтезує велику кількість слизу та дискомфортних виділень.

Раніше існувала думка, наче ерозія ускладнює запліднення та пологи. Насправді ніякого взаємозв’язку немає. А ось агресивне лікування (наприклад, кріодеструкція або «заморожування») може призвести до рубцевої деформації цього органа та складнощів із відкриттям шийки матки під час пологів. Отже, під час вагітності лікарі ерозію не чіпають, до того ж гормональна перебудова після пологів може сприяти природному зникненню цього стану.

Сергій: Ерозія шийки матки може спровокувати дві неприємності. Перша – порушення балансу вагінальної флори, поява дисбіозу піхви й молочниці. Допоки є ерозія шийки матки, вилікувати молочницю неможливо: це два взаємопов’язані процеси. Хоча до цього стану можна звикнути. Є жінки з активними виділеннями, яким вони абсолютно не дошкуляють.

Друга неприємність серйозніша. За певних умов ерозія може ускладнитися дисплазією та раком шийки матки, який добре лікується на ранніх стадіях, але на пізніх перебуває в топі причин жіночої смертності.

Підступність хвороб шийки матки в тому, що всі вони до певного часу ніяк не відчуваються й не проявляють себе. Запідозрити в себе ерозію можна хіба що через хронічну молочницю, яку не беруть жодні ліки. Іноді цей стан супроводжується болісними відчуттями внизу живота під час місячних або статевого контакту, рідше – виділеннями з домішками крові після сексу в середині циклу. Усі ці «дзвоники» – привід завітати до гінеколога.

Чи пов’язані ерозія та рак шийки матки?

Сергій: Ерозія здатна змінювати епітелій шийки матки, активувати продукцію залоз цього органа, порушувати флору, змінювати її склад, обсяг, колір, запах, тобто теоретично готувати підґрунтя для виникнення онкології. Але для розвитку раку шийки матки самої ерозії замало. Для старту хвороби необхідний другий чинник, причетність якого до онкоризику в купі з ерозією довів німецький медик і вчений Гаральд цур Гаузен. Саме він з’ясував, що рак шийки матки в жінок може розвиватися за наявності вірусу папіломи людини (ВПЛ) 16 та 18 типів (за даними ВООЗ, у 70% – ред.). За це відкриття у 2008 році він отримав Нобелівську премію.

Існує близько 100 типів вірусів папіломи людини, які умовно поділені на низько- та високоонкогенні, але лише 16 і 18 типи доведено сприяють розвитку раку шийки матки. До речі, отримують їх жінки від чоловіків, які є резервуарами та переносниками інфекції, але на них ці віруси ніяк не впливають. Рак пенісу, пов’язаний із ВПЛ 16 та 18 типу, – дуже рідкісне явище.

Наявність у жінки цих високоонкогенних вірусів не гарантує розвиток хвороби, але якщо в неї до того ж є ерозія шийки матки, ризик збільшується й потрібні регулярні спостереження.

Яка є сучасна комплексна терапія ВПЛ та ерозії шийки матки?

Тетяна: Терапія від ВПЛ та ерозії шийки матки в нашій країні – питання компетенції лікарів і їхньої порядності, адже жодного препарату, який би лікував від вірусу папіломи людини, не існує. Сучасні методи радіохвильової хірургії, або аргоноплазмова абляція (безконтактне згортання ураженої ділянки шкіри за допомогою енергії електромагнітного поля – ред.), ефективно прибирають ділянки ерозії, але за фактом утворюється рана, після руйнування один епітелій заміщується на іншій. Доцільність цієї процедури треба ретельно зважувати.

Сергій: Важливо знати, що ВПЛ 16 та 18 типів не лікується. Вірус може сам залишити організм: високоонкогенний – протягом п’яти років, низькоонкогенний – через три роки за умови нормального стану імунітету. Та навіть якщо вірус залишається в організмі, це не означає, що він спровокує рак шийки матки. Для трансформації ерозії в рак за умови наявності ВПЛ 16, 18 типів необхідно близько 5–7 років. Ось чому найбільше ризикують пацієнтки з ерозією, які 3–5 років не звертаються до акушерів-гінекологів і не роблять цитологічне дослідження шийки матки. Якщо жінка, за сучасними європейськими стандартами, що два роки проходить обстеження в гінеколога, проводить рідинну цитологію й аналіз на вірус папіломи людини 16, 18 типів, то шанси захворіти на рак шийки матки в неї мінімальні.

Чому кріодеструкція («заморожування») ерозії шийки матки наразі не застосовується?

Тетяна: Будь-яке хірургічне прибирання ерозії може мати неприємні наслідки. Найчастіше негативні зміни відбуваються в зоні стику епітелію, де один із них переходить в інший. У цій ділянці клітини діляться активніше, і вона більш схильна до ураження папіломавірусною інфекцією. Після «припалення», або кріодеструкції, ерозія дійсно зменшується, але досить часто вона просто заганяється всередину цервікального каналу. Відповідно, гінеколог уже не бачить зону стику й не може оцінити наявність передонкологічних змін. Коли ж є ерозія, усі зміни – як на долоні. Я не прихильниця видалення ерозії, адже бажання досягти ідеального вигляду шийки матки заради естетики може мати небезпечні наслідки.

Сергій: Свого часу кріодеструкція зробила прорив у лікуванні патологій шийки матки: кращого методу на той момент не було. Але й у нього були свої мінуси: по-перше, це було заморожування наосліп, адже глибину заморозки визначали дуже умовно. До того ж метод не передбачав гістологічного дослідження тканин: на поверхні ситуація могла бути одна, а в глибині причаївся рак. Тому з часом з’явилися прогресивніші методи, які використовуються дотепер: лазерна вакулізація, радіохвильова хірургія, аргоноплазмова абляція. Усі вони прицільно точно й малотравматично прибирають ділянки ерозії.