Здоров'яВідкладене материнство. Що треба знати про заморожування яйцеклітин

Заморожування яйцеклітин – це технологія, яка дає можливість жінці зберегти свій репродуктивний потенціал. Цією технологією користуються, якщо хочуть відкласти материнство й мати можливість народити дитину після зменшення, втрати фертильності або у випадку захворювання, наприклад, онкологічного.

Як відбувається замороження яйцеклітин і що важливо про це знати – запитали в репродуктологині Наталії Владикіної. А альпіністка Тетяна Яловчак поділилася власним досвідом процедури.

Наталія Владикіна

репродуктологиня

Чому жінки вирішують заморозити яйцеклітини?

Причини можна розділити їх на дві групи: соціальні й медичні. Для початку – це відкладене материнство. Тобто жінка планує кар’єру або вона просто зараз не хоче мати дітей. Вона хоче відкласти материнство й у пізній час народити здорову дитину з молодої клітини. Для цього й заморожується.

Інший показник – із медичних питань. Наприклад, під час онкологічних захворювань буває, що жінці не можна вагітніти, адже це негативно вплине на її стан. Тоді ми заморожуємо ці яйцеклітини, аби вона після проходження лікування могла народити дитину.

Я багато працюю з онкологами, тому в мене більше пацієнтів за медичними показаннями. Але є й за соціальними: їх не дуже багато, люди мало знають і побоюються цієї процедури. У більшості випадків у нас жінки сподіваються на «‎пронесе»: «В мене буде все по-іншому», «Я сама народжу». А також є міфи, що ми забираємо клітини в жінки, і потім своїх не залишається. Його навіть лікарі розповідають, якби це було не прикро.

Щодо світової тенденції: Google і Facebook надають цю послугу своїм співробітницям як соціальну гарантію: ви працюєте в нас, можете заморозити свої яйцеклітини та продовжити працювати, а потім використати, коли забажаєте.

Як відбувається замороження яйцеклітин?

Ми отримуємо яйцеклітини з допомогою пункції. Для цього використовується аспірація – це як дуже тендітний вакуум, який забирає фолікулярну рідину, щоб не пошкодити клітину.

Далі ми передаємо яйцеклітини ембріологам, які протягом двох годин оцінюють їхню якість. Вони мають бути зрілі, на стадії ділення М2, тобто вже здатні до запліднення. Після цього заморожуємо ці клітини, тобто відбувається процес вітрифікації.

Найбільша частина клітини – це вода. Коли проходить процес заморожування, нам треба проскочити момент утворення кристалів льоду, бо вони руйнують клітину зсередини. Аби цього не сталося, її опускають в певні розчини – кріопротектори, які заміщають воду у клітині.

Раніше використовували «повільну заморозку», коли клітину повільно охолоджують. Зараз її використовують тільки для тканин. Для клітин та ембріонів ми зараз використовуємо так звану вітрифікацію – це навіть не заморожування, а висушування за дуже низької температури. Цей спосіб дав можливість ефективно заморожувати й розморожувати клітини. Оскільки перед нами завдання й зробити так, аби клітина потім була життєздатна.

Як довго може зберігатися заморожена яйцеклітина?

Методом вітрифікації яйцеклітини заморожуються на спеціальних носіях – кріотопах. Вони зберігаються стільки, скільки нам буде потрібно. Зараз ми не знаємо максимальний час, скільки їх можна зберігати. Я кажу пацієнтам, що клітини можуть бути заморожені довше за людське життя, оскільки ми активно заморожуємо й розморожуємо їх уже десь 15–20 років.

Чи достатньо жінці заморозити одну яйцеклітину?

На жаль, недостатньо. Бо відсоток розморожування зараз у гарних клініках приблизно 60–70%. Ми не знаємо, чому так відбувається. Вони всі проходять через однакові та стандартні процеси. Але, наприклад, ми морозили десять яйцеклітин на стадії М2 і з них розморозились шість. Це нормально.

Інколи буває, що й всі 100% розморозяться, але ймовірність такого сценарію низька. Тому жінці потрібно заморожувати більшу кількість клітин. Для цього перед цим робиться стимуляція, щоб отримати більше клітин.

У чому полягає підготовка жінки до процедури?

Спершу треба обстежитися на можливість проведення цієї процедури. Наприклад, її рекомендують робити жінкам віком старше 35–40 років, у яких маленький фолікулярний резерв, тобто у яких ми можемо отримати невелику кількість клітин. Загалом у віці 35+ потрібно багато клітин заморозити, щоб у підсумку отримати ембріон. Оскільки кількість клітин стає менша, якість їхня гірша, й ефективність цієї процедури буде нижча. Треба розуміти цю вірогідність і прораховувати в кожному конкретному випадку.

Також жінка проходить обстеження щодо можливості проведення [гормональних] стимуляцій. Серед протипоказань: деякі онкологічні захворювання, які з нею несумісні. Ми обговорюємо це з онкологами. Якісь важкі стани, наприклад, хворобу серця, під час яких сама стимуляція для неї буде значним навантаженням і може спричинити погіршення.

Далі протягом 9–12 днів відбувається й сама стимуляція: колються певні препарати для того, щоб росла не одна клітина в цей менструальний цикл, а виросли всі, хто збиралися в цьому менструальному циклі.

З попереднього чи майбутнього циклу ми не можемо взяти клітини, тобто про виснаження оваріального резерву не йдеться. Це не той випадок, коли ми в жінки забираємо дуже багато, й у неї нічого не залишається після цього. Просто у цьому циклі ми зробимо так, що клітини не загинуть, а дозріють до кінцевої стадії – фолікули (М2), щоб ми могли їх забрати й заморозити. У природі вони б викидалися.

За часом на обстеження йде місяць – обстеження, 8–12 днів – стимуляція й далі сама процедура. Якщо ми отримали малу кількість клітин або клітини поганої якості, то через два місяці можна повторити процедуру.

Жінка заморозила яйцеклітини й через кілька років зрозуміла, що хоче дитину. Що далі?

Те, що жінка пройшла цю процедуру, не виключає природної вагітності. Якщо в неї не виходить завагітніти або вже такий час, що в неї немає власних клітин, то тоді ми розморожуємо клітини. Використовуємо для запліднення сперму партнера або донора. Далі відбувається культивація до стадії ембріона, який можна переносити або в порожнину матки жінки, або в порожнину матки сурогатної матері, якщо є для цього покази.

Чи є ризики або побічні ефекти?

Побічним ефектом може бути ризик синдрому гіперстимуляції яєчників, але якщо все зробити правильно, його можна мінімізувати. Також така медична процедура може мати ризик кровотечі. Тоді використовують лапароскопію, тобто ніхто яєчників не втрачає. Звичайно, є ризик невдалої процедури. Наприклад, запліднена клітина дасть ембріон, а він не приживеться.

Скільки коштує така процедура в Україні?

Приблизно 1000 доларів (стимуляція та замороження), і приблизно 1000–1200 доларів коштують медикаменти для процедури. Потім оплата 200 гривень на місяць за утримання яйцеклітин.