РівністьСвобода і тягар. Як пов’язані контрацепція, можливості жінок і рівність?

Протизаплідні таблетки та жіноча емансипація

Історія контрацепції багатовікова, адже жінки у всі часи намагалися попередити небажану вагітність. Проте протизаплідні методи часто були недієвими та небезпечними: листя акації в піхві, свічки та песарії для блокування сперми, арсен і меркурій, магічні амулети, спринцювання, сперміцидні желе або ж стрибки після сексу. Популярним також був метод перерваного статевого акту. Хоча сумнівні методи й були загрозливими для здоров’я, жінки йшли на цей ризик, адже постійні пологи також не були безпечними.

Перші гумові презервативи з’явилися в 1855 році, а в 1920-му з’явився латекс. До цього презервативи робили з льону або внутрішніх органів тварин, але такі методи були доступні не всім. Водночас презервативи не вважаються дуже ефективними: якщо кожного разу їх використовувати правильно, то вони спрацьовують у 98% випадках, проте в реальному житті ця цифра наближається до 85%.

Перший надійний жіночий метод контрацепції з’явився в 1960 році: це була протизаплідна гормональна пігулка «Еновід».

Для жінок це був шанс самостійно обирати, коли народжувати та який проміжок між дітьми встановлювати, тобто мати повний контроль, а не сподіватися на удачу. Вони також більше не мусили домовлятися з партнером щодо використання презерватива, не мусили контролювати, чи правильно вони його використовували та чи не знімали під час сексу.

Таблетка дала змогу жінкам планувати своє навчання та кар’єру довгостроково. Жінки, зокрема, почали частіше з’являтися у сферах медицини, стоматології та права. Ці професії вимагають п’ять і більше років безперервного навчання, а до винайдення таблетки жінки, які не відмовлялися від сексу повністю, не могли бути впевненими, що вони за цей час не завагітніють. Одна невдача могла зруйнувати всі старання та гроші, які вони вклали в навчання. Незапланована вагітність змушувала жінок проводити свої найважливіші для кар’єри роки в пологах і догляді за дітьми.

Так жінки почали бути сміливішими та незалежними у виборі своєї спеціальності та майбутньої кар’єри й увійшли до професій, які до цього вважалися типово чоловічими. Вони також рідше мусили робити паузу в кар’єрі.

Протизаплідні таблетки створили баланс між кар’єрою та сексом – тепер не потрібно було повністю відмовлятися від одного на користь другого.

Оральна контрацепція та жіноча сексуальність

Жіноча сексуальність завжди була в центрі уваги моралі та церковних конфесій і часто вважалася гріховною, неправильною, такою, що має бути покарана. Жіноча мастурбація та любов до сексу вважалися хворобою, жіноча сексуальність вважалася підступною, її часто намагалися заховати за скромним вбранням.

Будь-яка форма контрацепції й аборти вважалися великим гріхом, у Католицькій церкві зокрема. Жінок, які ділилися знаннями або засобами контрацепції та використовували їх, церква могла оголосити відьмами й, відповідно, засудити до страти. Через це жінки часто доношували дітей, а потім вдавалися до дітовбивства.

Так постало уявлення про те, що секс має бути винятково способом продовження життя, і він є не для задоволення. Єдиним прийнятним контрацептивом була повна відмова від сексу.

Таблетка цю норму змінила. Секс приносив менше хвилювання та страху щодо того, що жінка може завагітніти, і ставав віддільним від народження дітей, тобто частіше асоціювався з коханням і стосунками, аніж обов’язковими пологами та створенням молодої сім’ї.

Свобода чи новий тягар?

Щойно протизаплідні таблетки з’явилися, жінки вважали успіхом, що тепер вони самі можуть контролювати контрацепцію та не покладатися на чоловіка, не домовлятися з ним про це, бути незалежною у своєму виборі та використанні контрацептивів. Проте зараз ця риторика змінюється.

Жінки більш зацікавлені в контрацепції насамперед тому, що саме вони мусять стикатися з наслідками – пологами та вихованням дітей або ж пошуком засобів екстреної контрацепції та клінік, які роблять аборти. Проте з часом це стає виснажливим: жінка мусить правильно підібрати контрацептиви та заплатити за них, контролювати, чи правильно вона простежила цикл, чи вчасно прийняла протизаплідні пігулки або зробила ін’єкцію. Хоча для запліднення завжди потрібні двоє, відповідальність за його попередження несе лише жінка.

«Ми змусили людей, які можуть завагітніти, повірити в те, що це винятково їхня робота – запобігати вагітності, – розповідає доцентка Орегонського університету Літтлджон. – Ми стигматизуємо їх і соромимо їх, коли вони їй не запобігають, і вважаємо партнерів набагато менш відповідальними за запобігання вагітності».

Водночас жіночі контрацептиви часто мають неприємні побічні ефекти. Протизаплідні пігулки можуть викликати зміни настроїв, набір ваги, зниження лібідо, головні болі, акне тощо. Процедура встановлення внутрішньоматкової спіралі або імпланту досить болюча.

У чоловіків лише два методи контрацепції – презервативи та вазектомія. Оскільки вазектомія іноді буває невідворотною, цим методом користуються рідше. Презервативи не мають побічних ефектів, якщо в людини немає алергії.

Та чому немає протизаплідних таблеток для чоловіків?

Спочатку пігулки тестували й для жінок, і для чоловіків, проте масово використовувалися оральні контрацептиви лише для жінок. З одного боку, це пов’язано з тим, що легше контролювати одну яйцеклітину, ніж мільйони сперматозоїдів. З іншого, лабораторії отримують недостатньо фінансування на дослідження чоловічих контрацептивів, оскільки вже є продукт для жінок, і вони побоюються, що чоловіки не погодяться використовувати таблетки через побічні ефекти. А розроблення контрацептивів без цих ефектів займе дуже багато часу. Отож фармацевтичні компанії весь цей час здебільшого займалися поліпшенням жіночих контрацептивів.

Як зазначає Хезер Вахдат, виконавча директорка ініціативи щодо чоловічої контрацепції, це правильно, що ми весь цей час працювали над поліпшенням і розширенням видів контрацепції для жінок, але варто перейти на другий етап, тобто почати працювати над контрацепцією для чоловіків також.

Найближче, що ми наразі маємо до чоловічих гормональних контрацептивів – це гель, який знижує продукування сперматозоїдів і не впливає на сексуальний потяг. Якби його винайшли раніше, то він би, імовірно, уже з’явився на полицях аптек. Проте зараз вимоги до якості та кількості досліджень стали набагато суворішими, тому потрібно багато часу та ресурсів, щоби підтвердити їхню безпечність для людей та отримати сертифікацію.

Гель викликав неоднозначну реакцію від жінок: багато хто радів можливості контрацепції для чоловіків і можливості поділити обов’язку із запобігання вагітності, проте деякі користувачки обурились, що використання їхніх видів контрацепції набагато неприємніше, і ніхто не думав запропонувати їм зручний гель.

Водночас чоловіча контрацепція порушує два великі запитання – чи будуть використовувати чоловіки контрацептиви та чи довірятимуть їм у цьому жінки?

Наразі поняття про жіночі та чоловічі обов’язки змінюються, і чоловіки частіше ділять із жінками домашні обов’язки. Відповідно, 49,5% чоловіків хочуть розділити з жінками й обов’язок із запобігання вагітності та спробувати чоловічі контрацептиви. Проте вони не готові приймати будь-які побічні ефекти, особливо якщо це стосується зниження лібідо, хоча жінки весь цей час мусили стикатися і з гіршими наслідками.

Жінки також не впевнені, що чоловіки будуть відповідально приймати контрацептиви, особливо якщо це не довгострокові стосунки, а випадковий секс. Вони кажуть, що чоловіки ніколи не зможуть серйозно поставитися до контрацепції, оскільки не вони вагітніють, і можуть пропускати прийоми таблеток. Зважаючи на те, що чоловіки іноді відмовляються від презервативів, бо вони незручні та знижують їхній рівень задоволення, це не безпідставне побоювання.

Отож розділення обов‘язків із запобігання вагітності – це важливе питання рівності, проте воно не розв’яжеться винятково винайденням чоловічих протизаплідних пігулок. Необхідна зміна перспективи, що не лише жінка мусить бути відповідальною за вагітність і терпіти всі наслідки контрацепції або ж її відсутності.