РівністьБойкот любовним романам і попгуртам. Чому суспільство зневажає все, що люблять жінки?

«Пекло – це дівчинка-підліток», – ця цитата з фільму «Тіло Дженніфер» постійно випливає у TikTok. Для когось це жартівливий тренд, хтось під нього згадує часи самотності та нелюбові до свого тіла, для інших це про перші невдалі стосунки. Проте найчастіше користувачки звертають увагу на неприйняття себе та своєї ідентичності, про вічний пошук того, ким вони є і ким ні. 

Самоідентифікація рідко відбувається легко. Проте вона дещо ускладнюється, коли ти знаходиш те, що тобі подобається, але мусиш приховувати свої захоплення, щоб тебе не вважали легковажною. Наприклад, начебто не варто занадто багато говорити про k-pop або ромкоми, адже це для істеричних фанаток. 

Ми згадали, які хобі та вподобання суспільство зневажало винятково тому, що воно більш популярне серед жінок, чому так відбувалося та як це вплинуло на жінок. 

Текст: Анастасія Микитенко

Попгурти та любовні романи

Світ перетворився на велику насмішку, коли на світ уперше з’явилися «Сутінки». Одразу з’явилися меми про розгубленість Белли, вічні страждання Едварда й дівчат, які втрачали розум через прес Тейлора Лотнера. У якийсь момент навіть актор фільму Роберт Патінсон почав говорити про те, що він вважає авторку саги божевільною й що він став частиною того, що йому не дуже сильно подобається. Його ненависть до цієї ролі стала постійним жартом і для фанів, і для тих, хто ненавидів «Сутінки». Проте з часом актор став дивитися на фільми більш лагідно й визнав, що вже зовсім не круто їх ненавидіти. 

Більшість фанатів стрічки були саме дівчатка-підлітки, і їхнє захоплення висміювали протягом багатьох років – називали їх істеричними, такими, як усі, поверховими. У 2020 році, коли фільм пережив другу хвилю популярності, його вже називали «guilty pleasure», тобто щось, що тобі подобається, але за що начебто має бути соромно.  

Проте чи справді колись «Сутінки» були настільки серйозними, щоб отримати так багато ненависті? Фільм ніколи не позиціювали як щось, що порушує філософські теми або претендує на наступний «Оскар». Водночас, на відміну від фільмів про трансформерів чи супергероїв, його почали порівнювати саме з кіно, яке претендує на академічні нагороди. 

Це не вперше, коли захоплення дівчат, що не несуть жодної шкоди, висміювали. Наприклад, зневажливого ставлення зазнали любов до рожевого кольору, моди, косметики, Джастіна Бібера, One Direction, айфонів. Зараз підліток критикують за захоплення k-pop, серіалом Riverdale або ж піснями Олівії Родріго. У книжкових ком’юніті часто виникають сутички між прихильницями любовних романів і поціновувачами класики. Останні вважають романтичні історії не справжньою літературою. 

Захоплення та хобі найчастіше й існують для розваг. Проте коли йдеться про ті, якими цікавляться здебільшого жінки, то від них починають вимагати корисності та серйозності. Якщо цього немає, то це просто витрата часу для дурненьких блондинок і взагалі не є хобі. 

Наприклад, «Відьмак» – це хороша гра для справжніх геймерів, а от The Sims або Animal Crossing не рахуються. Це нормально – дивитися всі ігри спортивних команд, проте божевільно – переглядати інтерв’ю улюблених акторів. Можна бути поціновувачем року, проте люди, які слухають поп, не мають смаку та індивідуальності. Батьки схвальніше поставляться до того, що дитина дивиться огляди нових гаджетів, аніж нових колекцій одягу. 

Здається, начебто все, що здебільшого подобається хлопцям, автоматично оцінюється як щось краще, важливіше, цікавіше, корисніше й серйозніше. 

«Не така, як інші дівчата»

Феномен неприязні до всього, що подобається жінкам, вплинув, зокрема, на розвиток внутрішньої мізогінії. Ті, хто не хотів, щоб їх вважали легковажними або дурненькими, намагалися дистанціюватися від усього, що асоціювалося з жінками, а, відповідно, і від їхніх хобі та вподобань. 

Щоб підкреслити, що вони не такі, як інші дівчата, а значить розумні та серйозні, підлітки намагалися не захоплюватися або принаймні не показувати свою любов до моди, косметики, ромкомів, попмузики або ж кави з молоком і цукром. Через це жінки часто долучалися до чоловіків у висміюванні інших жінок. 

Коли ми створюємо позначки на те, чим належить захоплюватися чоловікам, а чим – жінкам, то значно обмежуємо людей. Вони можуть не пробувати щось нове або забороняти собі чимось захоплюватися винятково тому, що це не заведено для їхнього гендеру. Це не дає поле для експериментів, а також впливає на самооцінку, бо люди не можуть вільно себе виражати та тікають від своїх уподобань і бажань. Натомість вони можуть витрачати занадто багато енергії на те, щоб переконати себе в тому, що їм подобається щось, що їх насправді не цікавить.  

Ситуація лише погіршується, якщо якусь із категорій визначать менш гідною за іншу. Якщо віднести любовні романи в категорію бездумних, непотрібних речей, то людина, яка, можливо, ними захоплювалася б та отримувала б від них задоволення, отримає від читання лише сором за те, що їй таке може подобатися. У такій ситуації вона може відчути потребу відмовитися від усього, що асоціюють з її гендером, щоби тільки її почали сприймати як розумну людину. 

Та зараз ситуація поступово змінюється, і термін «не-така-як-інші-дівчата» вже викликає скоріше роздратування, а не захоплення в чоловіків і сором за себе в інших жінок. 2023 рік став роком гіперфемінності, коли жінки насолоджувалися рожевими нарядами на прем’єрі «Барбі», поверталися до улюблених ромкомів і гуртів підліткових років, укотре передивлялися «Сутінки» та «Голодні ігри» та прикрасили все навколо тендітними бантиками. Для багатьох це стало можливістю прожити свою юність наново, проте цього разу перестати вибачатися за свої смаки.