РівністьЦе квір-люди, які мали проблемний досвід під час оренди житла

Дискримінація під час зйому житла  – один із майже невидимих викликів, з якими стикається ЛГБТ-спільнота. Чимало квір-людей і пар змушені приховувати свої ідентичності та стосунки через страх, що їм відмовлять в оренді чи змусять виїхати. Також ЛГБТ-люди не застраховані від насильства з боку сусідів. Наприклад, цього року у передмісті Києва на гей-пару напали їхні сусіди, яким не подобалося, що поруч з ними просто живуть квір-люди. 

Та переважно такі побутові теми лишаються непроговореними і не надто афішованими. Частково через те, що чимало квір-людей турбуються про свою безпеку, а також через те, що такий вид дискримінації не завжди добре помітний. При цьому ЛГБТ-спільнота не захищена державою від погроз і нападів через орієнтацію чи ідентичність, адже в нас досі не існує закону про злочини на ґрунті ненависті. Цю ситуацію могло б виправити прийняття законопроєкту №5488, який лежить у парламенті вже кілька років.

Ми поспілкувалися з трьома квір-людьми, які стикалися з незручностями під час зйому житла, і з’ясували, наскільки такі випадки бувають непоміченими чи умисно ігнорованими.

Авторка: Леся Королюк

Дмитро

У під’їзді почали з’являтися записки на кшталт «29 квартира, гей, маньяк, хвора людина, ґвалтує дітей»

Я почав орендувати квартиру в Києві у вересні минулого року. Практично одразу після заїзду в мене почалися непорозуміння з сусідкою, жінкою 49 років. Як виявилося, вона слідкувала за тим, хто до мене ходить, слухала, що робиться у мене вдома. Попри те, що нічого поганого я не робив, а тій жінці іноді навіть допомагав з їжею, у під’їзді почали з’являтися записки на кшталт «29 квартира, гей, маньяк, хвора людина, ґвалтує дітей».

Піковою точкою став момент, коли вона написала листа в службу у справах дітей у Шевченківську районну адміністрацію міста Києва, а також зателефонувала їм на гарячу лінію. Вона повідомила, що в неї по сусідству живе співробітник благодійного фонду, ким я і є, який водить додому дітей, аби їх ґвалтувати. Через це вже незабаром до мене додому прийшло з десяток поліцейських з обшуком, аби перевірити, чи немає в мене вдома дітей. Звісно ж, вони нікого не знайшли. Наступного дня мені довелося їхати у службу давати свідчення. Цей інцидент був дуже ризиковим для репутації, і, гадаю, він був одним із факторів мого звільнення з фонду.

Сусідка якось викликала поліцію на мене, коли я був не вдома. Вона заявила, що поруч із нею у квартирі «живуть геї»

Також сусідка якось викликала поліцію на мене, коли я був не вдома. Вона заявила, що поруч із нею у квартирі «живуть геї». Найдивнішим було те, що поліція справді приїхала й сказала, що «не могла не зреагувати» на такий виклик. Заспокоювати всіх тоді довелося іншій старшій сусідці та її сину. Тим часом моя сусідка вже не приховувала, що не хоче, аби поруч із нею жили «по-перше, чоловіки, а по-друге, геї», тому вона зробить все, що в її силах, аби вижити мене з квартири. 

Мені було досить страшно весь цей час, адже в моєму та сусідніх під’їздах проживають різні люди, не всі звикли критично аналізувати інформацію, а чимало хто в соціумі досі мають агресивно гомофобні погляди. Тож такі оголошення і заяви сусідки могли б налаштувати когось проти мене, а злочини на ґрунті ненависті для нас, на жаль, досі не рідкість. Я сподівався на правоохоронні органи, писав заяви в поліцію,  проте дільничний лише відмахувався. У відділку цю жінку вже знають, але нічого зробити з нею не можуть. Тому через деякий час все-таки прийняв рішення виїхати з тієї квартири.

Женя

Ми постійно вигадуємо несправжні причини того, чому ми живемо разом

Ми з’їхалися з партнеркою через три тижні після того, як познайомилися, а ще через тиждень завели кішку. Спочатку ми жили в тій квартирі, де до цього жила я з подругою. Згодом ми вирішили поселитися удвох у Харкові. Підшукали житло, домовилися з орендодавцем зустрітися, аби подивитися квартиру, і оскільки в той день у мене був вільніший графік, я поїхала на перегляд сама. Я не розповідала про те, що у мене є дівчина, і ми будемо жити разом. Ріелтор почав ставити мені дуже некоректні запитання. Він цікавився, як я буду жити у квартирі сама, без хлопця, пропонував мені з цим «допомогти» і запрошував на каву. 

Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми з партнеркою певний час змінювали житло. Оскільки вона військова, ми селилися залежно від її потреб. Також мусимо дбати про її безпеку, а отже афішувати свої стосунки орендодавцям і сусідам ми не можемо. Ми постійно вигадуємо несправжні причини того, чому ми живемо разом. Наприклад, коли ми тимчасово жили в селі з батьком партнерки, розповідали, що ми його доньки.

Рієлтори постійно пропонують варіанти з двома окремими ліжками, питаючи: «А як же дві дівчинки будуть спати на одному?»

Коли ми знову переїхали до міста і намагалися зняти спільне житло, помітили, що рієлтори постійно пропонують варіанти з двома окремими ліжками, питаючи: «А як же дві дівчинки будуть спати на одному?» У помешканні, де ми живемо зараз, нам також доводиться вдавати, що ми сестри. Іноді стає тривожно, що хтось дізнається про те, що ми партнерки, або ж поставить під сумнів наше «сестринство», адже частина людей знає нас як сестер, а частина – як подружок. 

Дарина

Рієлтор запропонував знайти якогось друга, прийти до власниці квартири і розіграти, немов ми зустрічаємося

Ми з партнеркою разом вже три роки. Рік тому вирішили з’їхатися і разом знімати квартиру. Через певний час пошуків я зв’язалася з одним рієлтором, у якого був хороший варіант житла. Якось він мені зателефонував і запропонував ідеальні умови, але зазначив, що є одне «але». Виявилося, що власниця квартири хотіла би бачити в якості орендарів виключно гетеро-пару. Я не говорила про те, що ми з дівчиною партнерки, проте навіть в якості «двох подружок» власниця не хотіла нікому здавати квартиру. Рієлтор запропонував мені знайти якогось друга, аби разом прийти показатися перед тією жінкою і розіграти, немов ми зустрічаємося. А надалі ми мали приховувати те, що насправді у квартирі живуть дві дівчини. 

Власниця квартири хотіла би бачити в якості орендарів виключно гетеро-пару

Тоді я відмовилася від тієї пропозиції, а згодом знайшла житло, в якому ми живемо зараз. Коли заселялися, власники дещо здивовано спитали, чи точно нам нормально з одним диваном у квартирі, але більше ніяких претензій чи нетактовних запитань не виникало. Я підозрюю, що вони здогадуються про те, що ми лесбійки, проте ніхто не піднімає цю тему, і поки що все добре.