РівністьГендерний розрив у політичних поглядах. Чому молоді чоловіки йдуть «направо»?
Alpha male та «жертви фемінізму»
Вважається, що кожне покоління більш ліберальне за попереднє, і молодші покоління завжди голосують найбільш ліберально. Проте зараз дослідники спостерігають інший тренд: молоді жінки з покоління зумерів голосують за лібералів, а чоловіки стають більш консервативними.
Наприклад, у США жінки віком від 18 до 30 років зараз на 30 пунктів ліберальніші за одноліток-чоловіків. Молоді жінки в Німеччині також на 30 пунктів ліберальніші, ніж чоловіки-зумери, у Великій Британії цей розрив становить 25 пунктів. За результатами опитування в Польщі, у 2023 році за ультраправу партію «Конфедерація» були готові проголосувати 40% чоловіків віком 18–39. Найбільший розрив – у Південній Кореї.
Досліджуємо, у яких країнах помітний гендерний розрив у політичних поглядах, чому він збільшується та чи справді тільки чоловіки стають більш праворадикальними.
Текст: Анастасія Микитенко
Консервативна молодь у США
Про те, що молоді чоловіки у США стають більш консервативними, часто праворадикальними, американські медіа пишуть уже понад рік, зокрема і від стурбованих батьків, які тепер мусять доводити дітям, що расизм і мізогінія – це погано. Раніше вони доводили це ж саме своїм батькам.
«І він не хоче слухати ні свою матір, ні мене, тому що я все життя працював учителем, і в нас ніколи не було багато грошей, тож він вважає нас ледачими, дурними хіпі», – розповідає Сем у статті для The Guardian. Тепер його син більше поважає свого друга-трампіста, у якого батьки мають значні статки.
У 2024 році молоді чоловіки у віці 18–29 років проголосували за Трампа: вони віддали за нього 56% голосів. У 2020 році цю ж кількість голосів вони віддали Байдену.
Доки Камала Гарріс завойовувала увагу молодих жінок у TikTok, новообраний президент Трамп відвідав кілька подкастів, які популярні серед молодих чоловіків. Наприклад, шоу Джо Рогана, який поширював дезінформацію про ковід і неодноразово ділився расистськими зауваженнями, або ютуберів Nelk Boys, які транслюють здебільшого пранки та вечірки. Трамп також завітав до стрімера Едіна Росса, який дружить з Ендрю Тейтом і якого заблокували з платформи Twitch за мову ворожнечі.
Ці всі публічні фігури належать до так званої menosphere – неформального онлайн-простору, який обговорює питання чоловіків, маскулінності й часто ненависті до фемінізму та жінок загалом. Вони вчать своїх слухачів, як бути alpha або sigma male, тобто владними чоловіками, яких хотітимуть усі, як «підняти свою ауру» й покращити свій зовнішній вигляд. Останнє вони називають looksmaxxing і фокусуються на нарощенні м’язів, підкресленні широких плечей і широкого підборіддя, схудненні.
Таке прокачування власної привабливості – не для того, щоби бути привабливими для жінок, а більше акт заради підняття власної самооцінки та пошуку схвалення від інших чоловіків. У меносфері часто лунають мізогіністські, інцельські наративи. Наприклад, жінка, яку оцінюють нижче восьми за стандартами конвенційної привабливості, заслуговує ігнорування. Усі феміністки – одразу нижче вісімки й заслуговують цькування. Ведучі подкастів вчать слухачів пікапу та розмивають поняття згоди – грають на тому, що всіх чоловіків несправедливо звинувачують у зґвалтуванні й руйнують їхні кар’єри, і що жінки часто самі винні в сексуальних домаганнях.
Багато подкастів із menosphere підтримали Трампа. Молодим чоловікам подобаються ці платформи, тому що вони вважають, що ті не мають цензури. 27-річний Джо Мітчелл з Айови поділився, що начебто цензура й змусила його проголосувати за Трампа: «Багато людей у Демократичній партії кажуть: «Ви не повинні говорити певні речі чи підтримувати певні ідеї» (….) Ви бачили, як колишнього президента та багатьох інших людей забанили у Twitter, Facebook та Instagram», – розповідає він. Мітчелл створив організацію, яка підтримує молодих республіканців, що хочуть потрапити в політику. Нагадаємо, що Трампа забанили в Twitter після штурму Капітолія, якому політик щонайменше підігравав.
У топі подкастів США в Spotify й Apple регулярно перше місце займає подкаст Рогана, а також Бена Шапіро, Такера Карлсона, Чарлі Кінка, Кендес Овенс й інші подкасти меносфери.
Інші активності, популярні серед чоловіків у США – геймінг, криптовалюти, стрільба – також часто популярні серед прихильників правих поглядів і традиційної маскулінності зокрема. Вони перетворюють хобі майже на субкультури, де є свої сталі цінності та політичні погляди.
Ця ситуація лише поглибилися, коли глобальна пандемія урізала простір для офлайн-спілкування та дала більше можливостей для онлайн-спільнот. Якщо в житті ми частіше бачимо людей різних поглядів, то в інтернеті стрічки алгоритмів створюють інформаційні бульбашки, які спотворюють реальність і розуміння того, як думають різні люди. Думку, відмінну від твоєї, можна завжди видалити або заблокувати.
Так, ті, хто голосували за партію демократів, не лише засмутилися, а й були шоковані від результатів виборів, адже в їхній бульбашці всі були за brat Камалу. А ті, які голосували за Трампа, очікували перемоги, бо голоси лібералів або не чули, або не вважали достатньо вагомими.
Південна Корея: екстремальний приклад радикалізму
Азійські країни не входять до топу індексів гендерної рівності. Скоріше, навпаки: Японія й Південна Корея на останніх місцях в індексі скляної стелі, країни Азії нижче Європи й Північної та Південної Америк, а країни Східної Азії нижче Субсахарської Африки у глобальному дослідженні гендерного розриву.
Водночас Південна Корея є екстремальним прикладом розриву між політичними переконаннями чоловіків і жінок. Хоча жінки й почали частіше закінчувати навчання й офіційно працевлаштовуватися, не всім чоловікам це подобається. У 2021 році 72,5% молодих чоловіків віддали свої голоси за консервативну партію – навіть чоловіки віком 60+ проголосували демократичніше.
Корейські чоловіки бачать себе жертвами фемінізму й економічного занепаду, що й спонукає їх голосувати більш радикально. Вони поважають правила меритократії, згідно з якими тільки здатні люди заслуговують хороші можливості та посади, незалежно від соціального або економічного походження. На їхню думку, жінки несправедливо отримують нові можливості, бо начебто фемінізм змушує інших зжалюватися над жінками, давати їм незаслужені привілеї. Чоловіки вірять, що фемінізм їх структурно пригнічує, тому шукають розради в партій, які повернуть те, що вони вважають справедливістю. Наприклад, нинішній президент Юн Сок Йоль обіцяв ліквідувати Міністерство гендерної рівності.
Іспанія: «Праві краще репрезентують традиційні чоловічі цінності»
В Іспанії також помітили розрив у тому, як себе визначають молоді чоловіки та жінки. 40% іспанських жінок молодше 24 років асоціюють себе з лівими поглядами, 30% іспанських чоловіків – із правими. 25,9% чоловіків віком 18–26 років вірять, що в певних ситуаціях авторитаризм краще демократії. У це вірять на 7,6 пункту менше жінок.
Альфредо Рамос, спеціаліст із вивчення маскулінності, зазначає, що це пов’язано з тим, що чоловіки не можуть віднайти той тип прогресивної маскулінності, з яким вони себе можуть проасоціювати. У традиційній маскулінності вже є всі приклади й типи.
Схожу думку висловлюють і в США. Рейнджер Ірвін, 20-річний виборець Трампа з Невади, сказав, що суспільство більше «не дозволяє хлопцям бути хлопцями»: «Чоловікам мого віку з дитинства казали: «Ви не повинні робити цього, ви не повинні робити те, ви повинні просто сидіти тут і мовчати. Бути чоловіком стало трохи важче, ніж це було раніше». Чоловікам не подобається те, що будь-який прояв маскулінності начебто вважають жахливим і помилковим, проте не дають альтернативи.
Ана Салазар Санчес також вважає, що молодим людям потрібне відчуття протесту проти того, що вірили раніше. Якщо батьки підтримували імміграцію, ЛГБТКІ+ людей і фемінізм, то зумери можуть хотіти відкинути це й повернутися до традиційних цінностей.
Чи лише чоловіки йдуть «направо»?
У 2024 році в США за Трампа проголосували на 7 пунктів більше молодих жінок, аніж у 2020 році, попри те, що заборона абортів була великою темою цьогорічних виборів.
Останні кілька років праворадикальні партії отримують усе більшу підтримку і в Європі. Хоча частка жінок, яка підтримує праворадикальні партії менша за чоловічу, вона однаково зростає з кожним циклом виборів. Жінки стають обличчям правих партій: ультраправа французька лідерка Марін Ле Пен, Фрауке Петрі, колишня лідерка німецької праворадикальної партії «Альтернатива для Німеччини», італійка Джорджія Мелоні.
Ліберальними цінностями маніпулюють. Наприклад, у Європі часто говорять про захист жінок і ЛГБТКІ+-людей, якому загрожують іммігранти з Близького Сходу. Наприклад, так у німецькій партії «Альтернатива для Німеччини» співголовою стала Аліса Вайдель, яка є відкритою лесбійкою, має за дружину швейцарську жінку шріланського походження та двох усиновлених дітей. Проте Вайдель більше цікавить імміграція, аніж те, що її партія виступає за традиційну сім’ю, де ЛГБТКІ+-парам не місце.
У США набирає популярності «традиційна дружина», або trad wife, і жіноча енергія. Trad wife активно поширюють як альтернативу для світу, де жінка мусить і працювати, і доглядати за дітьми. Відмову від роботи подають як справжній фемінізм, адже це начебто про відсутність страху перед своєю жіночністю. А деякі гуру жіночої енергії подають традиційні цінності як непомітне домінування над чоловіком, використання жіночності у своїх цілях.
Проте жінки також готові змінювати свої пріоритети. Через складну економічну ситуацію люди готові відмовитися від певних цінностей, якщо вірять, що інша сторона дасть їм змогу працювати, десь жити й щось їсти. Для американських виборців стан демократії, економіка й імміграція були набагато важливішими, аніж аборти, на цих виборах. Лише для 2 з 10 жінок питання абортів було актуальним.
У Європі гострими питаннями лишаються імміграція та високі ціни, зокрема на житло.
фото: freepik
Коментарі
Підписатись