РівністьЩо таке жіноче обрізання та чому важливо про це говорити

Калічення жіночих геніталій – форма насильства проти жінок, зафіксована в Стамбульській конвенції. Це часткове чи повне видалення або навмисне пошкодження зовнішніх геніталій, яке здійснюють з культурних чи релігійних міркувань.

За оцінками ВООЗ, зараз у світі живе 200 мільйонів жінок, які постраждали від практики обрізання статевих органів. Тільки 2021 року жертвами обрізання ризикують стати 4,16 мільйона дівчат.

У Міжнародний день нетерпимого ставлення до калічення жіночих статевих органів розповідаємо, що стоїть за цією проблемою та як їй протистоять у світі.

Що розуміють під жіночим обрізанням

Жіноче обрізання часто пояснюють релігійними переконаннями, але UNFPA (Фонд ООН у галузі народонаселення) стверджує, що це радше культурна, а не релігійна практика.

Калічення геніталій – це крайня форма дискримінації жінок та інструмент сексуального контролю над ними. Обрізання часто розцінюють як гарантію того, що жінка зберігатиме цноту до заміжжя й буде вірна в подружніх стосунках, адже не зможе мати задоволення від статевого акту. У деяких культурах також побутує міф, що обрізання підвищує фертильність жінки. В інших жіночі геніталії вважають нечистими, тож видаляють їх нібито з гігієнічних та естетичних міркувань.

Зазвичай, процедуру обрізання проводять на неповнолітніх; найчастіше, за даними ВООЗ, цій практиці піддають дівчат віком до 15 років. Якщо члени родини чи громади не задоволені результатами, обрізання можуть проводити повторно.

Специфіка процедури варіюється залежно від культурних і релігійних настанов. 90% випадків обрізання серед дівчат віком до 15 років включають повне або часткове видалення клітора (І тип), видалення клітора та статевих губ (ІІ тип) або надрізи, проколи чи припалювання без видалення плоті (ІV тип).

10% випадків обрізання припадають на інфібуляцію (III тип). Під час цієї процедури жінці зашивають піхву та видаляють статеві губи, після чого зашивають тканини й роблять отвір для сечоспускання. У деяких країнах є традиція, коли в першу шлюбну ніч чоловік розрізає піхву жінки ножем для статевого акту. Після пологів її зашивають знову.

Де поширена ця практика та хто виконує процедури

Жіноче обрізання нерідко асоціюють з ісламом, хоча прямих закликів до цієї практики в Корані немає. Калічення геніталій практикують деякі мусульмани, ефіопські євреї, представники традиційних африканських євреїв і християни. У 1950-х роках у Західній Європі та США видалення клітора застосовували з метою «лікування» істерії, епілепсії та німфоманії.

Зараз масове калічення жіночих геніталій фіксують у 30 країнах світу. Найчастіше це відбувається в Африці (наприклад, у Єгипті та Ефіопії) і країнах Азії та Близького Сходу: Індії, Пакистані, Іраку й Індонезії. Також обрізання практикують певні етнічні групи в Південній Америці. 

Інфібуляцію найчастіше проводять у північно-східному регіоні Африки: у Джибуті, Еритреї, Сомалі та Судані. Видалення клітора та статевих губ – у Південній Африці: Гвінеї, Малі та Буркіна-Фасо.

Міграція в іншу країну не звільняє дівчат від такої долі: родини імігрантів можуть проводити обрізання й у Європі, Австралії та Північній Америці. 

Як правило, за процедуру відповідають старші члени громади, найчастіше – жінки. Для цього застосовують спеціальні ножі, ножиці, скальпелі або леза чи шматки скла. Операцію проводять без антисептиків і знеболювальних, тому в процесі жінка відчуває жахливий біль і позбавлена будь-якого захисту від інфекцій. 

Міжнародні організації відзначають медикалізацію жіночого обрізання: на сьогодні приблизно чверть таких процедур виконує кваліфікований медичний персонал. На думку UNFPA, цей підхід дає хибне відчуття безпеки: навіть якщо процедуру проводять у стерильних умовах, вона однаково становить великий ризик для здоров’я жінки. ВООЗ також виступає проти медикалізації обрізання, адже вона нормалізує калічення геніталій і нівелює зусилля, спрямовані на боротьбу з ним.

У чому небезпека жіночого обрізання

Практика калічення жіночих геніталій визнана крайньою формою гендерної дискримінації. Оскільки обрізання часто проводять на неповнолітніх, це також жорстке порушення прав дітей.

Серед короткострокових ризиків обрізання – сильний біль, кровотеча, шок, набряк тканин, інфікування, рубцювання та проблеми з сечовипусканням. Також можливі летальні наслідки.

До проблем, які можуть супроводжувати жінку після процедури, належать хронічні статеві інфекції, інфекції сечовивідних шляхів, проблеми з менструацією, болісне сечовипускання, акушерські ускладнення та перинатальні ризики. Обрізання призводить до проблем сексуального характеру: жінки можуть відзначати біль під час статевого акту, труднощі під час пенетрації, відсутність сексуального потягу й аноргазмію.

Калічення геніталій завдає серйозної шкоди ментальному здоров’ю. Дівчата й жінки, які пройшли через процедуру обрізання, більш схильні до постравматичного синдрому, тривожності та депресії.

Як у світі протистоять обрізанню

У багатьох спільнотах обрізання вважається нормою, а людей, які заперечують цю практику, піддають остракізму й переслідуванням. Дівчат, батьки яких відмовилися від обрізання, можуть вважати «непридатними» до шлюбу.

Щоби припинити жіноче обрізання, потрібна колективна воля: ухвалити спільне рішення про відмову від цієї практики має ціла громада. Сприяти цьому процесу намагаються ВООЗ та ООН: вони проводять просвітницьку роботу на місцях, переглядають нормативно-правову базу й ухвалюють відповідні резолюції. 

У 2008 році UNFPA та UNICEF започаткували глобальну програму з прискорення відмови від жіночого обрізання. Зараз вона охоплює 17 країн Африки та Близького Сходу.

За підтримки агенцій ООН чимало країн ухвалили законодавство, яке забороняє обрізання. На сьогодні ця практика заборонена у 26 країнах Африки та Близького Сходу, а також у 33 інших країнах, де проживають мігранти з країн, у яких практикують обрізання.

2012 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію про ліквідацію каліцтва жіночих статевих органів. ООН зобов’язалася повністю викоренити цю проблему до 2030 року, та через пандемію COVID-19, яка диспропорційно вдарила по жінках і призвела до збільшення рівня насильства, кількість випадків обрізання знову росте.