Власний досвід«Менструація тривала 21 день». Це жінки, які мають ендометріоз

Ендометріоз видається парадоксальним захворюванням: попри те, що кожна десята жінка має ендометріоз, про нього однаково мало говорять. Він є недослідженим як у медичному середовищі, так і маловідомим для широкого загалу. Часто жінки хворіють на ендометріоз і навіть не здогадуються про це, адже його важко діагностувати.  

Ми поговорили з жінками, яким діагностували ендометріоз. Олександра, Анастасія, Євгенія та Марія розповіли, як дізналися про захворювання, які симптоми супроводжують його перебіг, як змінилося їхнє життя після ендометріозу та яка підтримка необхідна жінкам, які мають таку хворобу. 

Текст: Ольга Дуденко 

Ілюстрації: Олеся Ковальчук

Олександра

28 років

Ніхто не міг зрозуміти, що зі мною 

Діагноз мені поставили буквально перед початком повномасштабної війни. Десь із 2019 року в мене зʼявилися проблеми з менструальним циклом: спочатку були тривалі затримки перед місячними. Це не сильно впливало на моє повсякденне життя, тому й не викликало занепокоєння. Однак потім, навпаки, у мене збільшилася тривалість менструації: вона могла тривати від 18 до 21 дня. 

Ніхто не міг зрозуміти, що зі мною. Я була й в іменитих лікарів, і у звичайних державних клініках, мене забирала під час кровотечі швидка, але ніхто не міг зʼясувати, що відбувається. Уже в Харкові після пʼятого за рахунком лікаря мені трапилася гінекологиня, яка на УЗД побачила запалення, що сигналізували про ендометріоз.  

У мене не було знайомих дівчат із таким діагнозом і в принципі з такими симптомами. Поки я намагалася дізнатися, що зі мною, довелося ґуґлити свої симптоми, але, звісно, шукаючи інформацію про це, я не знаходила нічого однозначного, а за описами все виглядало дуже страшно.  

За ендометріозу якість життя стає гіршою. У мене було багато нервових зривів. Ти витрачаєш набагато більше засобів гігієни, відчуваєш постійний дискомфорт, бо думаєш, чи ти протечеш, чи ні, і що з тобою взагалі відбувається. Ти маєш постійно контролювати це, як наслідок, у мене загострився тривожний розлад. Через тривалі кровотечі я відчувала себе неповноцінною, це дуже впливало на моє сексуальне життя. Щодня я дивилася на свою білизну, бачила там кров, і в мене миттєво погіршувався настрій. Я сподівалася, що все вже минуло, я можу перепочити від болю й кровотеч, банально – спокійно зайнятися сексом, не думаючи про те, чи будуть у мене якісь виділення.  

Окрім гормональних пігулок, мені не призначали інших процедур. У мене аденоміоз – ендометріоз матки, і в мене дуже маленькі запалення. Тому мені пощастило, що я можу вгамувати симптоми КОКами (комбінованими оральними контрацептивами – прим. ред.). Наразі я відчуваю себе здоровою, бо нам із лікаркою вдалося дібрати саме ті пігулки, що збалансували мій стан. У мене зникли всі симптоми ендометріозу, які були раніше – тривалі кровотечі й надзвичайно сильні менструальні болі. 

Не варто казати «це ж просто місячні» чи «чому ти знову засмучена?», бо це справді сильно впливає на психіку, і жінка відчуває себе нездоровою 

Якби була можливість давати жінкам вихідний, коли вони відчувають сильні болі, це б дуже допомогло. Оскільки ти зовсім не можеш нічого робити й просто лежиш. У мене ставалося так, що одна велика нічна прокладка використовувалася за кілька годин, і через це було незручно виходити кудись. Коли в мене був активний перебіг хвороби, я працювала в офісі, наставав момент, коли я бігла за прокладками до магазину, бо все, що я взяла із собою, уже скінчилося. 

Було б дуже класно, якби про ендометріоз частіше говорили, оскільки стосовно нього є дуже мало інформації. Я стикнулася з тим, що в інтернеті є чимало текстів про те, що це невиліковна хвороба, незрозуміло, звідки вона виникає, що з цим робити далі, і було б добре, якби зазначали, що є можливість хірургічного втручання, уживання пігулок, які допоможуть полегшити перебіг ендометріозу й почуватися здоровою. Ніхто не зможе дати стовідсоткової гарантії того, що в тебе не станеться рецидиву, але й не варто замовчувати того, що є можливість допомогти собі. 

Якщо хтось із ваших знайомих має ендометріоз, точно не варто знецінювати цей досвід. Не варто казати «це ж просто місячні» чи «чому ти знову засмучена?», бо це справді сильно впливає на психіку, і жінка відчуває себе нездоровою. У такому випадку дуже важливо підтримувати й говорити людині, що ви готові допомогти. Іноді ця допомога може полягати в тому, щоби закупити необхідні засоби гігієни, іноді в тому, щоби поговорити з людиною й пожаліти її, адже дуже важко жити з постійними болями. 

Дуже важливо обговорити сексуальне життя зі своїми партнерами, зокрема те, що є нормою у вашому подружжі чи партнерстві, а що ні. Важко буде обом: і жінці, бо вона хворіє і безпосередньо переживає цю хворобу, і її партнеру/партнерці, які стикаються з наслідками цієї хвороби. Наприклад, під час статевого акту ти ніколи не зможеш уникнути кровотечі чи виділень на статевих органах або білизні, і про це теж треба говорити. 

Це делікатна тема, бо ти хворієш і й так відчуваєш себе недостатньо сексуальною, думаєш, що з тобою щось не так, намагаєшся проконтролювати свою кровотечу, і начебто як гарна партнерка мусиш думати й про те, як почувається твій партнер. Тому хотілося б підтримки від партнера, щоб він також комунікував із тобою про хворобу, щось радив, думав, як ми можемо пройти ці складнощі разом. Головне – це відкрита й нетоксична комунікація без звинувачень.

Анастасія

28 років

Лікарі ж замість лікування говорили: «Народиш – пройде»

Раніше в мене були значні проблеми зі здоровʼям під час місячних: сильна кровотеча, жахливі болі, втрата свідомості. Лікарі ж замість лікування говорили: «Народиш – пройде». З часом я просто потрапила до хорошої лікарки, яка діагностувала мені початкову стадію ендометріозу. 

Мені прописали довічно пити протизаплідні ліки, оскільки лікарі поки що не можуть запропонувати якоїсь терапії зі стовідсотковим подоланням захворювання. Я взагалі проти гормональних препаратів, вони погано на мене впливають, але це єдине, що може допомогти знизити силу симптомів. Раніше я могла прийти на роботу, тільки випивши три пігулки ношпи, три пігулки анальгіну, фактично зробивши собі передозування купою ліків. Мрію, щоб колись у нас можна було взяти лікарняні під час болісних місячних, як це зробили в Іспанії.

До того, як мені поставили діагноз, я взагалі нічого не знала про ендометріоз, довелося гуглити. Потім я натрапляла на це слово в серіалі «Вірджин-Рівер» від Netflix, де героїня хворіла на ендометріоз, їй радили видалити всю матку, оскільки характер захворювання буває різним. Мені було важко це дивитися, бо я одразу приміряла побачене на себе. Лікар заспокоїв мене, що, якщо приймати протизаплідні пігулки, це може зафіксувати хворобу в наявному стані, щоб вона не прогресувала. 

Основні симптоми, які я відчуваю, – це дуже болючі, важкі місячні. Мені стає погано за тиждень до місячних, я не можу нормально функціонувати, ходити на роботу. Я живу тиждень після місячних, далі знову ПМС, потім сильна кровотеча, я навіть не встигаю змінювати тампони з прокладками. Завдяки протизаплідному препарату цикл вдається трохи регулювати. Але в мене траплялося так, що через гормональні препарати мої місячні зникали, потім, навпаки, ішли три рази на місяць. Іноді я лежу на дивані й хочу плакати, але навіть на це немає сил.

На щастя, мої партнери завжди розуміли, що мені погано, бо я знаю чимало історій, коли чоловіки кажуть: «Та ти не знаєш, що таке біль». Це страшний біль, від якого я, наприклад, непритомніла, падала на підлогу, а це початкова стадія. Мені страшно уявити, як це переживають жінки в ускладненій формі. 

Я живу тиждень після місячних, далі знову ПМС, потім сильна кровотеча, я навіть не встигаю змінювати тампони з прокладками

Зараз мені потрібно стежити за самопочуттям і відвідувати гінеколога раз на пів року. Протизаплідні пігулки прибирають мої симптоми, у мене немає рясних кровотеч і такого сильного болю, як раніше. 

Хоч ця хвороба поширена, про неї я нічого не чула до того, як мені діагностували ендометріоз. Дуже багато жінок страждають від цього й, можливо, навіть не підозрюють цього. На додачу, усе ще є гінекологи, які кажуть: «Народиш – пройде, нічого в тебе страшного немає». Є багато блогерів-гінекологів в інстаграмі, від яких я не чула про ендометріоз, і хочеться більше експертності від них у цьому питанні.

Я знаю, що є місяць обізнаності про рак грудей, і багато організацій ставлять собі значок молочної залози на підтримку боротьби. Оскільки дуже багато жінок по всьому світу хворіють на ендометріоз, було б доречно зробити якусь кампанію щодо обізнаності й про це захворювання. Це важливі речі, і про них треба говорити, бо здоров'я – це найголовніше.

Підтримка від партнерів у таких випадках обовʼязкова: розуміння, що жінці справді болить, що їй може не хотітися сексу. Можливо, було б доречно створити якісь клуби підтримки, де збираються жінки, хворі на ендометріоз, і ділилися своїми переживаннями. 

Вчасно звертайтеся до лікаря, якщо вас щось турбує. Варто усвідомлювати, що якщо ви непритомнієте під час місячних, – це не норма. Часто ми фокусуємося на роботі, домашніх обовʼязках, інших життєвих переживаннях і забуваємо про стан здоровʼя, тому завчасна діагностика може полегшити лікування й перебіг самої хвороби. 

Євгенія

38 років 

У нас склалося таке враження, що місячні – це обовʼязково болісно, але направду це не є нормою

У мене завжди були болісні місячні. Минуло 20 років із моменту, коли в мене почалася менструація, і до сьогодні я отримала таку мізерну кількість інформації про ендометріоз, що від цього інколи стає страшно. Особливо коли згадуєш, що дуже-дуже багато дівчат мають цей діагноз.

У нас склалося таке враження, що місячні – це обовʼязково болісно, але направду це не є нормою. Про це дізналася вже після 30 років, самостійно шукаючи інформацію, якої в інфопросторі більше англійською мовою, але й там її мало. Коли я була дитиною, ми з батьками переїхали в маленьке село на Черкащині, і там ще менше, ніж у місті, привертали увагу до жіночого здоровʼя. І нині дівчата отримують дуже мало інформації стосовно своєї статевої системи, соромляться щось запитати в лікаря, не знаходять, що почитати.  

Уперше про ендометріоз я почула стосовно своєї бабусі. Після 50 років їй повністю видалили матку, у підлітковому віці я запитувала бабусю, чому так сталося. Так вона розповіла, що в неї був ендометріоз. Тоді це сильно мене вразило, і я згадала про цю розмову, коли мені поставили той самий діагноз. На щастя, у моєму випадку операція не потрібна. 

Попри це, сам перебіг ендометріозу дуже болісний. Я знаю дорослих жінок, яким так само як і моїй бабусі, видаляли матку, і після цього вони зітхали з полегшенням – нарешті їхній нестерпний біль закінчився. Але починалися інші проблеми через порушення системи жіночого здоров’я.

Мої місячні завжди були нестабільними, я вживала анальгін та інші знеболювальні кожного циклу. Іноді доходило до цілої пластинки на день. Серед моїх знайомих одноліток я зустрічала дівчат, які вживали сильніші препарати, наприклад, кетанов. І це справжня катастрофа, оскільки ці препарати сильно погіршують стан шлунку, хоч і полегшують твій біль. Усе дійшло до того, що через регулярне вживання таких знеболювальних мені діагностували гастрит. Це означало, що тепер питання знеболення для мене стало набагато складнішим.

Минуло 20 років із моменту, коли в мене почалася менструація, і до сьогодні я отримала таку мізерну кількість інформації про ендометріоз, що від цього інколи стає страшно

Менструація зазвичай тривала до семи днів і перші три дні були жахом. Спочатку в мене зʼявлявся біль, а потім уже кровотеча. Сам цикл був нестабільним, я не завжди знала, коли він почнеться. Кровотечу супроводжували сильні виділення, здуття живота, набряки. У мене був нестабільний настрій, проблеми зі шкірою, висипання. 

Уже зараз, у дорослому віці, я знаю, що ендометріоз повʼязаний із надлишком естрогену. Я почуваю себе набагато краще, бо вже кілька років стабільно приймаю оральні контрацептиви. Мені трапилася чудова гінекологиня в Харкові, яка пояснила мені, що таке ендометріоз, як він впливає на організм. 

Спочатку мені прописали КОКи одного типу, бо в мене збільшилася кровотеча. Півтора-два роки тому мені виписали інші ліки, оскільки з віком я маю отримувати меншу дозу естрогену. Це теж важливо контролювати, бо дівчата зазвичай починають пити протизаплідні пігулки самостійно, а це не завжди безпечно, бо різна доза в ліках виявляється активною речовиною.

Я ніби заново народилася на світ (сміється). По-перше, це стабільний цикл: я точно знаю, коли в мене почнеться менструація. Це зовсім інша якість життя. Я все ще відчуваю біль, але він не такий сильний. Мені не доводиться більше пити сильних знеболювальних, я тримаюся в межах парацетамолу чи ібупрофену. 

Думаю, було б круто освічувати дівчат на тему того, наскільки сильно алкоголь впливає на біль під час місячних. Дуже часто дівчата використовують його як знеболювальне, але він тільки погіршує стан здоровʼя. Так само негативно впливають куріння, певні спеції, кофеїн, стресові ситуації. Щоб протидіяти негативним емоціям, я відкрила для себе йогу. Є нескладні вправи, з якими можна справді відчути полегшення під час менструального болю. 

Потрібно враховувати, що ми країна з таким минулим, де жінки зазвичай відверто не говорять про стан статевого здоровʼя, а іноді й намагаються вдавати, ніби проблеми немає. Тому проявити свою підтримку до них теж може виявитися непростим завданням. Однак завжди можна допомогти жінці в побуті: наприклад, виконати її домашні обовʼязки, приготувати їй чаю, замовити чи приготувати їжу, зробити масаж. Також хотілося б, щоби партнери розуміли, що перші дні менструального циклу за ендометріозу – це не найкращі дні для сексу. 

Марічка

25 років

У мене були дуже сильні спазми, які викликали блювоту, і я банально не могла випити навіть знеболювальне

Понад десять років пішло на те, щоби я зʼясувала свій діагноз. Симптоми турбували мене протягом багатьох років, я ходила до десятків гінекологів, які діагностували мені все, що можливо, тільки не ендометріоз. У якийсь момент ситуація стала настільки критичною, що це заважало моїй роботі та повсякденному життю.

Нарешті, приблизно два роки тому знайшлася лікарка, яка серйозно сприйняла мої болі й запропонувала зробити глибше обстеження. Для діагностування ендометріозу ще потрібна лапароскопічна операція для того, щоб підтвердити діагноз. Саме тоді я дізналася, що біль у животі під час місячних зʼявляється в мене не просто так, і це має назву. 

До підтвердженого діагнозу мені було дуже некомфортно й боляче, особливо під час місячних, але й протягом місяця в мене ставалися напади нестерпного болю. Мені доводилося часто брати вихідні з роботи, бо я не могла працювати. Мої керівники навіть натякали на те, що я беру занадто багато вихідних за станом здоровʼя. У мене були дуже сильні спазми, які викликали блювоту, і я банально не могла випити навіть знеболювальне. 

Піком у цій історії було те, що я отримала нову роботу, яку дуже давно хотіла, і в перший же місяць у мене стався дуже сильний больовий напад. Пам'ятаю, як тоді зранку моя сусідка дивилася відео на ютубі про те, як колоти знеболювальне, бо я фізично не могла цього зробити сама. У мене тремтіли руки, було дуже-дуже погано.

Зараз, уже після підтвердження діагнозу, я приймаю контрацептиви, які зменшують кількість ендометрію, відповідно зникає і біль. У мене покращився рівень життя, мій місяць тепер не складається з 15 днів (сміється). Зараз ендометріоз протікає набагато простіше, часом я можу випити ібупрофен, але загалом яскраво виражених симптомів немає. 

Коли захворювання ще розвивалося, мені доводилося скасовувати зустрічі з друзями, бо в останній момент мені могло стати зле. Доводилося переносити багато планів, і з часом мені навіть не треба було пояснювати друзям, чому я не прийду, бо всі все розуміли. Зазвичай я лежала зігнута й просто намагалася зібрати свої думки докупи. 

Ендометріоз приносить значний дискомфорт, і світ ніби змушує жінок толерувати це

Це також впливало на навчання в університеті. Я пропускала пари, було незручно пояснювати професору, що я пропускаю їх через менструальні болі. Деякі люди взагалі не готові до того, щоби сприймати подібну інформацію: для них слово «місячні» – уже табу. Але найбільше ендометріоз вплинув на моє особисте життя, бо не всі мої партнери розуміли, що я відчуваю. Деяким із них треба було дуже детально пояснювати, що відбувається, бо про це не розповідали в школі чи в родині.

Іноді це досить складно, бо, коли ти погано почуваєшся, у тебе немає сил на те, щоби щось пояснювати. Дуже часто в стосунках через захворювання я могла відмовляти в близькості, тому що мені було страшно. 

Для мене мій діагноз не став сюрпризом, бо я тривалий час намагалася зрозуміти, що зі мною відбувається. Я чула про ендометріоз і здогадувалася, що це може бути саме він. Однак якась частина мене ще приймає той факт, що ендометріоз буде в моєму житті й надалі, я маю до цього звикнути. Добре, що є пігулки, які допомагають полегшити його перебіг.

У мене на рюкзаку є маленька плюшева іграшка у формі матки. Дуже часто, коли хтось із моїх знайомих бачить її на рюкзаку, питає: «Марічко, а що це в тебе?» А я відповідаю: «Це в мене таке просвітництво». (сміється) Насправді чимало дівчат говорять мені про те, що чули про ендометріоз, розуміють, наскільки це може бути боляче, але не до кінця усвідомлюють, як виникає це захворювання, як його можна лікувати. 

Ендометріоз приносить значний дискомфорт, і світ ніби змушує жінок толерувати це. Я знаю, що березень – це місяць обізнаності щодо ендометріозу, і було б класно, якби в Україні запроваджували різні ініціативи, спрямовані на висвітлення інформації про це захворювання. Протягом усього мого лікування мене завжди обурювали ситуації, коли я приходила до фахівців, розповідала про те, наскільки сильні болі мене турбують, а чула у відповідь відверті нісенітниці. Наприклад, «завагітнієш – і все мине». Не йшлося навіть про необхідні огляди чи УЗД.

У школі й університетах варто говорити про міфи, які є довкола жіночого здоровʼя. І тоді, уже в дорослому віці, у професійному середовищі, ми зможемо, наприклад, запровадити вихідні для жінок у перші дні менструального циклу, бо нікому не доведеться пояснювати, чому вони потрібні. Це абсолютно очевидні й нормальні речі, які варто проговорювати в суспільстві.