Власний досвід«Важко фіксувати події, де є загиблі». Я працюю пресофіцеркою в ДСНС

Наслідки обстрілів, робота рятувальників, інтервʼю з військовими та цивільними під час надзвичайних подій – ми бачимо це все завдяки діяльності пресофіцерів, що одними з перших виїжджають на місця російських злочинів. Фіксуючи їх, вони дають змогу як українцям, так і світовій спільноті побачити масштаб руйнувань і втрат, скоєних росіянами. 

Ми поговорили з Оленою Суслою, яка працює пресофіцеркою Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Вона розповіла про те, як почала працювати в пресслужбі, з якими ризиками стикається в роботі й що важливо вміти пресофіцерці.

Текст: Ольга Дуденко

Олена Сусла

пресофіцерка ДСНС 

Ми виїжджаємо на масштабні пожежі та надзвичайні події, зокрема й на ліквідації наслідків ракетних ударів

Моя перша робота була в державних органах після закінчення університету. Я почала працювати в Рівненській державній адміністрації, обіймаючи посаду провідної фахівчині пресслужби. Тоді обов'язки на цій позиції значно відрізнялися від тих, які маю зараз: в основному це було ведення офіційного сайту облдержадміністрації та написання коротких текстів. 

У 2013 році я переїхала до Одеси й через рік влаштувалася до пресслужби Головного управління ДСНС Одеської області, спочатку на цивільну посаду. Пропрацювавши декілька років, я атестувалася й отримала звання лейтенантки служби цивільного захисту. Наразі паралельно з робочими обовʼязками в ДСНС я навчаюсь у Черкаському інституті пожежної безпеки. 

Мені зовсім не складно поєднувати навчання й роботу, адже я працюю в ДСНС майже 10 років і розумію всю специфіку, тому мені легко й цікаво здобувати ще одну освіту. Напрям пожежної безпеки дуже подобається. Загалом навчання для фахівців служби важливе для того, щоби більше знати й уміти, для кар’єрного зростання й можливості отримувати подальші звання. 

Робочий день пресслужби ДСНС

Робочі дні завжди різняться один від одного. Зазвичай вони розпочинаються о 9:00 та закінчуються о 18:00, але бувають дні, коли ми заступаємо на добове чергування, що триває з 20:00 до 8:00. Ми виїжджаємо на масштабні пожежі та надзвичайні події, зокрема й на ліквідації наслідків ракетних ударів для здійснення фото- та відеознімання і подальшого висвітлення на офіційній сторінці Головного управління ДСНС в Одеській області та соціальних мережах. Також до моїх обов’язків входить написання текстів і популяризація служби ДСНС. Насамперед ми з колегами показуємо роботу та героїзм вогнеборців, які працюють у надважких умовах і беруть участь у ліквідації пожеж і надзвичайних подій. 

Важко бачити біль, страждання людей і водночас не ставати розгубленою, а продовжувати свою роботу

Особливо важко фіксувати події, де є загиблі, зокрема – діти. Важко бачити біль, страждання людей і водночас не ставати розгубленою, а продовжувати свою роботу. Один із перших моїх виїздів був у село Шабо, що на Одещині, там загинуло шестеро дітей: наймолодшому було всього 4 місяці, найстаршому – 10 років. Раніше, у 2019 році, в Одесі горів коледж, де загинуло 16 людей. Ці події дуже вплинули на мене, надовго запамʼяталися. 

З початком повномасштабного вторгнення робота змінилася, побільшало викликів. Найстрашніше – це те, коли ти фіксуєш наслідки ударів і розумієш, що росіяни роблять їх свідомо. Я важко перенесла виїзд, коли перед Великоднем унаслідок ракетного удару в шістнадцятиповерховий житловий будинок в Одесі загинуло шестеро дорослих і немовля.  

Цього літа в липні був черговий ракетний удар у бізнес-центр в Одесі, і там загинув молодий хлопець-охоронець. Наші рятувальники розпочали ліквідовувати пожежу, і знову пролунала повітряна тривога через загрозу безпілотників. Ми сховались в арку будинку й буквально через хвилину я почула дуже гучні вибухи. Це вперше я справді злякалася, але не стільки за себе, скільки за наших хлопців. 

Виїжджаючи на пожежі та ліквідації наслідків ворожих обстрілів, ми також наражаємося на небезпеку від повторних обстрілів. Якщо потрібно фіксувати пожежу, ми заходимо в задимлене середовище. Іноді доводиться працювати всю ніч, якщо ця пожежа масштабна. 

Фіксуючи пожежі й інші надзвичайні події, що виникають унаслідок ворожих ударів, ми демонструємо людям ці жахливі злочини

Необхідні вміння та якості

Найбільше в моїй професії мені подобається те, що ми показуємо діяльність рятувальників, їхню важку роботу, небезпечні умови, у яких їм доводиться працювати. А зараз, фіксуючи пожежі й інші надзвичайні події, що виникають унаслідок ворожих ударів, ми демонструємо людям ці жахливі злочини. 

Пресофіцер повинен грамотно володіти українською мовою, уміти користуватися фото- та відеотехнікою, працювати в базових програмах відеомонтажу й фоторедакторах, бути комунікабельним. Складнощів із цим у мене не виникало – усе приходило з досвідом, важать лише наполегливість і готовність учитися.

Як на мене, кожен пресофіцер має бути сміливим, адже ми бачимо багато біди: скалічені долі, загиблі люди, масштабні пожежі та руйнування, сльози й розпач людей – це все потрібно зафіксувати, знайти підхід до людей, які не завжди, коли бачать людей у формі з фото чи відеотехнікою, адекватно реагують на це. Потрібно спокійно пояснювати людині, хто ти, які в тебе завдання, що ти на роботі й у тебе немає наміру нашкодити. 

Також потрібно бути у відмінній фізичній формі, адже іноді разом із вогнеборцями ми підіймаємося на 24–25 поверхи, і це все робимо оперативно, без зволікань. Окремих тренувань для пресслужби немає: є фізична підготовка для всього особового складу протягом року, раз на два тижні нам виділяють час для тренувань. Також ми складаємо заліки з фізичної підготовки, тричі на рік, залежно від вікової категорії. Переважно це біг на один кілометр, віджимання й підтягування. Я тренуюся, ходжу до спортзалу, відвідую фітнес і бігаю.

Найстрашніше – це те, коли ти фіксуєш наслідки ударів і розумієш, що росіяни роблять їх свідомо

Після такої роботи я відновлююся легко: у нас дружний колектив, який завжди підтримає та підбадьорить у будь-якій ситуації. Це, безперечно, дуже допомагає не втрачати дух і впевнено виконувати поставлені завдання. І, звичайно, моя підтримка – це рідні та близькі, які завжди поруч і додають упевненості, сил та енергії.