Власний досвід«Насильство починається з дрібниць»: це квір-люди, які були в аб’юзивних стосунках

Як і гетеросексуальні люди, деякі представники ЛГБТ-спільноти також можуть потрапляти в токсичні стосунки й відчувати насильство з боку партнерів. Через орієнтацію чи гендерну ідентичність квір-люди можуть мати додаткову вразливість до аб’юзу, зокрема до погроз розповісти про їхню природу іншим чи маніпуляцій, буцімто насильство буває лише в гетеро- й цис-стосунках. Досвіди квір-людей можуть бути менш видимими через гомо- і трансфобію, а також небажання нібито псувати імідж своєї спільноти. 

Попри все це, важливо говорити про досвіди людей із різними ідентичностями, щоб уникати ілюзій і стереотипів. Ми поспілкувалися з трьома квір-людьми, які мали досвід аб’юзу у стосунках.

Авторка: Леся Королюк

Саша

Мені майже на початку було зрозуміло, що з моєю партнеркою щось не так. Проте мені було цікаво спробувати

Наші стосунки почалися торік у червні. Ми перестрілися через телеграм-бот для знайомств, підписалися одне на одного в тіктоці, а потім зустрілися вже наживо. На початку ми не визначали для себе, яким буде формат нашої зустрічі – побачення чи просто дружня прогулянка. У нас одразу зав’язалася розмова про стосунки. Моя нова знайома виявилася дуже експресивною людиною, яка багато розповідала про колишніх і свій невдалий досвід із ними. 

Через кілька зустрічей я зрозуміли, що ця людина мені подобається, а згодом вона сказала, що я їй подобаюсь також. Проте за 3–4 місяці вона мала їхати за кордон, тож повідомила, що в таких умовах у нас можуть вийти лише тимчасові стосунки. Водночас ми вирішили домовитися, що правила в наших тимчасунках будуть такі самі, як і у звичайних моногамних взаєминах. Щоправда, коли я спитали про конкретні правила для нас двох, ця дівчина, яка на словах всіляко підтримувала важливість діалогу в стосунках, обійшлася загальними фразами й уникла детальної розмови. В результаті зійшлися на тому, що єдиним табу буде фізична взаємодія з іншими, а компліменти іншим не будуть забороною.  

Мені майже на початку було зрозуміло, що з моєю партнеркою може бути щось не так. Проте мені було цікаво спробувати, і до того ж уже тривалий час я були без жодних романтичних взаємодій після закінчення тривалих стосунків. Мене напружувало, що моя партнерка дуже багато говорила про своїх колишніх, а особливо негативно розповідала про дівчину, з якою на той момент щойно розійшлася. Водночас вона постійно говорила про одну з колишніх, яку називала «коханням усього життя», і з якою мріяла зійтися знову. Коли я вказали, що мені некомфортно так багато говорити про попередні стосунки, вона спитала: «А що тебе в цьому зачіпає?» 

Також я відчували тривогу, яку не могли пояснити. Я помітили, що та дівчина була емоційно нестійка і схильна до імпульсивних дій, проте я завжди заспокоювали себе, що наші стосунки «несерйозні», тож і докопуватися ні до чого не варто. Також помітили, що в неї слова розходилися з діями: вона робила компліменти й говорила, що я заслуговую на найкраще, а потім не дотримувалася обіцянок та ігнорувала без пояснень. Загалом я відчували, що моїми емоціями нехтують. 

Почалися емоційні гойдалки: спочатку вона мене ігнорує, а потім різко з’являється, розповідає веселі історії

Далі почалися імпульсивні дії. Вона могла неочікувано написати: «Мені так погано, зараз поріжу собі вени», а потім зникнути, або ж зненацька поїхати в інше місто без попередження. Таких повідомлень було багато, через це в мене з’явилася тривожність від будь-якого сповіщення на телефоні. Я постійно нервували через партнерку, також у мене почали виникати думки, ніби мені десь брешуть. 

Одного разу вона поїхала на тиждень до родичів у рідне місто. Також вона розповіла, що в цьому місті в неї є колишня, і вони неминуче перетнуться. У цей час вона дуже рідко відповідала, могла скинути якусь незрозумілу фотографію і зникнути. Почалися емоційні гойдалки: спочатку вона мене ігнорує, а потім різко з’являється, розповідає веселі історії, і ти ніби вже й не можеш на неї ображатися. Партнерка лишилася в рідному місті на місяць, проте я не хотіли показувати, що ревную чи ображаюся, адже наші стосунки тимчасові. Коли вона повернулася, почала ставитися до мене прохолодніше, а потім зізналася, що досі кохає колишню, тому ми маємо розійтися. Підозрюю, під час поїздки вона могла мені зрадити.

Ми розірвали стосунки, але продовжили дружити. Мене вже не хвилювали її раптові зникнення. Одного разу вона написала мені в розпачі, ми зідзвонилися, і вона розповіла, що сильно побила свою колишню через ревнощі. Я подумали, що принаймні ми вчасно розійшлися, але намагалися емоційно підтримати її навіть попри це. Проте коли згодом мені було погано через ментальний стан, вона лише сказала, що я «нитік», маю «витерти соплі» й зібратися. Так у нас завершилися й дружні стосунки.

Хоча я вже розбиралися в темі фемінізму й знали про аб’юзивні стосунки і їхні ознаки, мені було складно раціонально усвідомлювати, що саме це відбувається зі мною. Коли ти перебуваєш у стосунках, почуваєшся жабою у воді, яку повільно підігрівають. Насильство починається з дрібниць, які ти обираєш не помічати, особливо в нібито «несерйозних» стосунках. Проте ці дрібниці накопичуються й переростають у щось більше, а твій мозок до цього звикає й сприймає за норму. Хоча я після цього пішли на терапію й усе пропрацювали, мені досі страшно вступати в будь-які стосунки, тривалі чи тимчасові. У мене досі є страх, що моєю вразливістю скористаються. 

Женя

Через свою шалену закоханість я ігнорував багато перших червоних прапорців

Ми познайомилися у квір-організації, проте зустрічатися почали лише через деякий час. Почати стосунки було нашим обопільним рішенням, і протривали вони майже рік. Я доволі пізно зрозумів, що зі ставленням партнера до мене щось не так. Через свою шалену закоханість я ігнорував багато перших червоних прапорців. А очевидну проблему помітив, уже коли з його боку була спроба фізичного насильства. 

Перший червоний прапорець проявився ще на самому початку стосунків. Ми збиралися разом на подію, я помив голову, вона була ще мокра, але на вулиці літо, тому я вирішив вийти й так. Колишній тоді дуже агресивно відреагував і пригрозив, що він зі мною не піде, поки я не висушу голову, адже він хвилюється за моє здоров'я. Ми посварилися. Я дуже засмутився й не пішов на подію без нього, а всі аргументи про те, що це порушення моїх особистих кордонів, на нього не діяли.  

Перші прояви аб’юзу були маніпуляціями, які я навіть не помічав. Колишній ставив мене перед фактом у рішеннях, які стосувалися нас обох, вирішував за мене й погрожував, якщо я хотів щось зробити не так, як хоче він. Також було багато насильства й порушення кордонів нібито у дрібницях. Під час рольових ігор у стилі БДСМ він ніколи не зупинявся одразу, коли я про це просив. Коли мені було вже погано від лоскоту, він теж не вмів спинитися. Загалом він часто взагалі не чув, коли я говорив «ні», тому мені постійно доводилося робити все так, як хоче він. 

Останньою краплею було фізичне насильство. Якось після великої сварки він підняв на мене руку, але не встиг вдарити. Натомість він побив двері й зачинився в іншій кімнаті. Після цього я довго сидів, плакав і трусився. Пізніше я прямо сказав, що боюся його, і з цим треба щось робити, але на це він просто образився, почав мене газлайтити. На його думку, це все була гра. Його розізлило те, що я шльопнув його по дупі, і він вирішив вдарити мене рушником. У мене не було в руках нічого, щоб захиститися, і мені було боляче. Але, за його словами, я не міг відчути болю й усе перебільшив.

Останньою краплею було фізичне насильство. Якось після великої сварки він підняв на мене руку, але не встиг вдарити

Я дуже довго виношував рішення припинити стосунки, але нарешті мені дійшло, що з колишнім я взагалі не щасливий. Тож я просто підійшов до нього і сказав про це, побажав щастя й запропонував лишитися друзями, проте цього не сталося: ми розійшлися назавжди.

Є величезна різниця між тим, як ти сприймаєш насильство у стосунках і після їхнього завершення. Коли затуманення спадає, це найжахливіше відчуття, неначе ти сам себе обманював увесь цей час, а твій мозок домалював картинку, якої ніколи не було. Ти усвідомлюєш, що все було набагато гірше, ніж здавалося. Також дізнаєшся від друзів, які бачили все це збоку, наскільки поганою була твоя ситуація.

Ці стосунки досить сильно на мене вплинули. Тепер я більш агресивно захищаю свої особисті кордони й не уникаю обговорення червоних прапорців, якщо вони є. Я кажу одразу, якщо щось не влаштовує, і намагаюся дивитися на стосунки тверезим поглядом, відмежовуючись від почуттів. Мені не страшно закохатися в аб'юзера, проте мені страшно знову не помітити цього й опинитися в тому самому дні бабака. А ще мені досі іноді сняться жахи, де я не зміг розійтися з колишнім. Дуже радий опинитися в іншій реальності, поряд із люблячим партнером, і усвідомити, що це тепер лише нічне жахіття.

Алекс

 Я вірив у нездорову ілюзію, що зможу його «вилікувати», і він зміниться заради кохання

Ці стосунки почалися, коли мені було 16 з половиною. Я побачив анкету у групі ЛГБТ-знайомств, це був трансгендерний хлопець, який мені видався прикольним. Ми почали спілкуватися, і спочатку все було прекрасно. Він почав розповідати, як закохується в мене, писав романтичні речі. Але було одне але: на той момент у нього була дівчина, яка про мене не знала. Поліаморія – це, звісно, добре, але не в такому форматі. Далі протягом трьох місяців він зізнавався мені в коханні, хоча за цей період у нього також було три різні партнерки. Коли він розійшовся з останньою, я запропонував йому зустрічатися. Розумію, що вже тоді він видавався трохи підозрілим, але, мабуть, таким був мій емоційний стан на той момент. Також я вірив у нездорову ілюзію, що зможу його «вилікувати», і він зміниться заради кохання. Я спілкувався з його колишніми дівчатами, вони всі висловлювали однакові претензії до нього, проте я вірив, що він їх просто недостатньо любив, а вони його до кінця не розуміли. 

Коли ми вже були разом, усе ставало тільки гірше. Він почав обмежувати мене у спілкуванні з друзями, влаштовував сцени ревнощів і маніпулював. Ревнував мене навіть до найкращої подруги та її дівчини, проявляв це зазвичай ігноруванням. Паралельно погрожував самогубством. Наприклад, через півтора року я запропонував йому взяти паузу у стосунках, на що він відповів: «Не страждай тоді, коли будеш оплакувати мене на моїй могилі». Також, якщо я говорив про щось, що мене не влаштовує, він говорив, що не хоче жити, відключався із соцмереж і зникав. Якось він не повертався близько доби, і в мене почалася паніка, адже я хвилювався, що він міг із собою щось зробити. З часом у мене з’явилися сумніви щодо правдивості його слів і намірів.

Оскільки колишній мене ревнував, хоча я не давав приводів для цього, я не міг викладати свої фото в соцмережі. Навіть після того, як ми розійшлися, я певний час боявся викладати свої фото з різних подій, адже він міг приревнувати мене до всього, що рухається. Я не міг навіть спокійно піти на день народження когось із друзів, адже колишній ревнував так, що мене потім трусило. Також він постійно влаштовував емоційні гойдалки: вдень усе могло бути добре, а ввечері чи наступного дня ти вже панікуєш і готуєшся до чогось жахливого.

Я виснажився від його погроз, мої друзі хвилювалися за мене, тож ми припинили навіть дружню взаємодію

Певний час ми зустрічалися на відстані, але щодня зідзвонювалися й переписувалися по п’ять годин. Пізніше зустрічалися офлайн у Києві, і саме заради нього я вирішив вступати в київський виш. Зараз це єдине, за що я можу бути йому вдячним. Через деякий час він сам повідомив, що не відчуває до мене більше нічого. Ми намагалися підтримувати дружні стосунки, але після його слів «Через тебе я живий» я вирішив, що більше не можу все це терпіти. Я виснажився від його погроз, мої друзі хвилювалися за мене, тож ми припинили навіть дружню взаємодію. 

З одного боку, зараз я можу згадувати ці стосунки з посмішкою, а деякі речі мені видаються кумедними. Звісно, я усвідомлюю, що ми були юними, і деякі фрази й реакції на них були дуже незрілими. З іншого боку, днями я натрапив на деякі скриншоти наших переписок, і мене почало трусити. Я почав відчувати те, що й тоді: провину ні за що, а також страх за колишнього. Гадаю, такий досвід неможливо повністю стерти зі свідомості.