Власний досвідЯ бісексуалка

В абревіатурі ЛГБТКІ «Б» відповідає за них – бісексуалів. Бісексуальність – потяг до індивідів як своєї, так і протилежної статі, не обов’язково однаково й одночасно. За дослідженням у США, через поширення інформації про бісексуальність більше людей почали себе так ідентифікувати.

Бісексуали зіштовхуються зі стереотипами як: «бісексуальність не сексуальна орієнтація», «бісексуали – це ті, хто не визначився» чи «бісексуали ведуть хаотичне сексуальне життя». Вони можуть потерпати як від гомофобії, так і від не дуже приязного ставлення ЛГБТ-спільноти. Це описують терміном «біфобія». Через це бісексуали, у порівнянні з гетеросексуалами, удвічі частіше страждають від депресії, можуть вдаватися до селфхарму. «Бісексуалкам прилітає з усіх сторін», – ділиться героїня нашого тексту Тая.

Ми розпитали двох дівчат про те, як вони усвідомили й прийняли свою бісексуальність, як до цього ставляться їхні партнери та чому це не просто «період експериментів».

Дівчина, у яку я закохалася, багато в чому на мене вплинула. Вона була мисткинею, тому сприймала естетику жіночого тіла так само, як і чоловічого. Не скажу, що в неї було прям секс-позитивне оточення, але точно було більше прийняття тілесності. Багато в чому я просто копіювала те, як вона приймає свої бажання.

Не можу сказати, що спокійно ставилася до того, що вона мені подобається. Але не переконувала себе в тому, що мені насправді подобаються хлопці. Імовірно, просто хотілося прийняти те, що це нормально. Паралельно з цим родичі мене запитували: «Ну що, є в тебе хлопець?». І я не могла сказати, що є дівчина, тому що знала, що мене не зрозуміють.

В інтернеті я знайшла подругу, яка жила в іншій країні й теж мала стосунки з дівчиною. Ми обговорювали це, і як же круто було розуміти, що в людей теж бувають такі проблеми, як й у мене. На мене також вплинуло те, що я дивилася серіал про лесбійські стосунки. Принаймні там я могла побачити, що жінки так живуть, до того ж жінки старшого віку. Коли тобі 16, усі навколо кажуть: «Ти просто пограєшся, а потім у тебе з’явиться чоловік і ти про це все забудеш». Але неприємно ставитися до себе як до легковажної дівчини, яка зараз погралася, а потім у майбутньому забуде це як страшний сон. Це знецінює досвід.

Якось два роки я зустрічалася з хлопцем, який вважав, що всі мої попередні стосунки з дівчатами були тому, що я тоді ще не зустріла його. І взагалі дівчатам подобаються дівчата тому, що в них немає такого хлопця, як він. [сміється] Я смішно про це розповідаю, бо сама так і ставилася до цього. Я передбачаю, що в людей може бути інша думка на важливі для мене питання й вважаю, що це ок.

Також я зустрічалася з хлопцем з дуже радикального середовища. Для нього взагалі було дикістю, що я зустрічалася з дівчатами. Його друзі намагалися підколоти мене на цю тему. Але це не зачіпало. Я ставлюся до цього так: у людей можуть бути приховані бажання, які вони реалізують через таку агресію.

Бісексуальність вважають «періодом експериментів». Наче потім ти попустишся, станеш серйозною людиною й будеш будувати сім’ю з чоловіком

Самоідентифікація

Зараз я рідко користуюся словом «бісексуалка». Це просто термін, який зрозумілий більшості людей, аби пояснити, що я можу відчувати потяг до різних людей, незалежно від їхньої статі.

Нещодавно я дивилася серіал «Ейфорія», і там одна з головних героїнь – трансгендерка (акторка й модель Хантер Шафер – ред.). Я дивилася на неї й зрозуміла, що вона подобається мені. Якщо раніше я думала, що мені подобаються чоловіки й дівчата, а зараз розумію, що стать і гендер для мене не мають значення. Можливо, ближчим мені є термін «пансексуальність» (сексуальна орієнтація, що характеризується можливістю потягу до людей незалежно від їхньої гендерної ідентичності й біологічної статі – ред.).

Стереотипи

Навіть у дівчат, з якими я зустрічалася, було уявлення, що такі стосунки точно не можуть бути тривалими й включати створення сім’ї з дитиною. Наче можуть бути ще більш серйозні стосунки – з чоловіками. І якщо в жінки в житті з’явиться чоловік, то вона вибере його.

Ще один поширений стереотип: коли ти молодий, бісексуальність вважають «періодом експериментів». Наче потім ти попустишся, станеш серйозною людиною й будеш будувати сім’ю з чоловіком.

Я прочитала книжку «Історія тіла в середні віки» й зрозуміла, звідки взялися більшість стереотипів, які стосуються сексуальності, коли виникли й хто був автором цих коментарів, які й зараз в обвинувачувальному тоні закидають ЛГБТ-спільноті. Коли ти розумієш, які соціально-економічні чинники сприяли тому, чому зараз модно чи не модно народжувати дітей, то перестаєш ставитися до світу занадто серйозно. Я можу придумати для себе власні елементи світогляду. І через них у мене вже не буде неприйняття себе.

Мені здається, люди можуть навіть не підозрювати того, хто їм насправді подобається. Коли я вже прийняла свою сексуальність, почала аналізувати, з якого моменту взагалі почала задивлятися й на дівчат теж. Це не сталося в 16 років. Я звертала увагу на дівчат і до того, просто як дитина ще не дуже розуміла, що це за потяг. Тому вважаю, що секс-освіта дуже важлива, щоб навчитися розуміти, що з тобою відбувається. Якщо в тебе немає розуміння свого тіла, то потім, у 16 років, ти думаєш: «Я жахлива людина, бо мені подобається дівчина». А якби мені в дитинстві показали приклади різних стосунків і пояснили, що мені можуть подобатися різні люди, то внутрішніх конфліктів не було б.

Так було до зустрічі з моєю подругою, з якою ми вже зараз більше 10 років спілкуємося. Вона дала мені більше інформації, я почала активно читати про це в ЖЖ. Якщо раніше могли бути думки, що це просто через молодість, то коли я почала підкріплювати свої відчуття теоретичною базою, усе почало ставати на свої місця.

Я почала більш усвідомлено ставитися до своєї сексуальної орієнтації, уже коли закінчувала університет, мені був 21 рік. Мабуть, вплинуло те, що в мене почало змінюватися коло спілкування. Я не з тих людей, які будуть терпіти хамство, особливо, коли починаю помічати сексизм, мізогінію, гомофобію. Якщо людина не розуміє зауважень, з нею просто більше не хочеться спілкуватися. У той час я стала волонтеркою ГО «Інсайт». Поряд зі мною з’явилися люди, які займаються активізмом, гендерними дослідженнями. Мені було, з ким про це поговорити.

Камінг-аут

В «Інсайті» я допомагала організувати першу фотовиставку про лесбійок, бісексуалок і трансгендерних жінок. Серед фото було одне зі мною. Я розповідала про виставку мамі, і вона захотіла прийти зі мною на відкриття. Я до останнього тягнула, аби їй розповісти. Й ось ми п’ємо каву перед тим, як вийти на виставку, і я розумію, що краще зараз про це сказати, ніж уже там. І ми з нею поговорили. Перша реакція була: «Це пройде». Це типова реакція на камінг-аути, особливо бісексуальні.

Вона довгий час так думала, але зараз знає про мої стосунки й нормально до них ставиться. Важливо ще сказати, що я вела певну «підготовчу роботу» з мамою й до камінг-ауту. Розповідала їй про ЛГБТ, пояснювала. Мені здається, старше покоління треба поступово готувати перед тим, як розповісти про себе.

Усвідомлення сексуальності

Не було якогось конкретного дня, у який я подумала, що бісексуальна. Це справа певного шляху й досвіду. Можливо, я зрозуміла, що бісексуальна, коли прочитала цей термін в інтернеті. Але для себе цей момент не фіксувала.

Вагомі зміни почалися тоді, коли в мене з’явилися серйозні стосунки з дівчиною, а не захоплення. Ми стали жити разом. Звісно, я не приховувала від партнерки те, що бісексуальна. Тоді вона ідентифікувала себе як лесбійка, а зараз у неї чоловік й дитина. Сексуальність дуже гнучка. Думаю, це стосується багатьох аспектів життя, і сексуальності теж.

У мене були партнери-чоловіки, я не заперечую цей досвід. Але зрозуміла, що будувати стосунки з жінками мені вдається набагато краще, ніж з чоловіками.

Внутрішня гомофобія

Я думаю, люди мого покоління не можуть не стикатися з внутрішньою гомофобією. Цього надто багато в нашій культурі. Навіть якщо батьки не проговорювали дітям якісь стереотипи, вони однаково були в соціумі. Мені доводилося довго вирощувати в собі усвідомлення того, що всі люди рівні й що певна сексуальна орієнтація не є недоліком. У гомофобному суспільстві це досить тяжко робити. Тому так багато людей приховує це від своїх батьків чи на роботі. Якраз тому, що ми ще не позбулися патріархальних і гетеронормативних засад.

Самоідентифікація

Бісексуальність апелює до бінарної системи: є чоловіки й жінки, а всі, хто випадає, трансгендерні й небінарні люди, наче не розглядаються. Тому я радше назвала би себе пансексуалкою: мене можуть приваблювати й трансгендерні, і небінарні, дуже різні люди.

Проте називаю себе «бісексуалкою», щоб трохи спростити це для широкої аудиторії. А також тому, що ВООЗ виділяє три сексуальні орієнтації: гетеро-, гомо- й бісексуальність. А я не з тих, хто любить плодити терміни.