Власний досвід«Серце калатало через те, що було страшно». Жінки про досвід першого сексу

 Чимало моїх знайомих і подруг-одноліток вже вийшли заміж, а деякі народили дітей. Водночас мій перший секс відбувся минулого місяця. Я очікувала, що він пройде дуже мило й романтично та водночас звільнить від комплексів. Мені завжди казали, що це допоможе. Я спокійно ставлюся до себе в повсякденному житті, але не люблю своє оголене тіло. Здається, що я товста, а мої груди завеликі.

Тож перед першим сексом думала: «О, зараз роздягнуся перед коханою людиною, і всі мої комплекси «вжух» і зникнуть». [усміхається] Але цього не сталося. Серце калатало, але не через збудження, а через те, що було страшно. У голові роїлися думки, що партнер побачить мене без одягу й перехоче. І хоч під час прелюдії він був дуже уважним і турботливим, я так і не змогла розслабитися, тож повноцінне проникнення не відбулося.

Перед наступним сексом я почувалася вільніше, але однаково переживала, чи вийде цього разу. Партнер запропонував мені рішення – зав’язати йому очі, а мені залишитися в оверсайз-футболці. Розуміння того, що тепер я «захищена» й він 100% не побачить мого тіла, повністю розслабило мене. Секс відбувся так, як нам обом того хотілося. Тому стався хепі-енд.

Думаю, що перший секс не чарівна пігулка від комплексів, як мені часто казали. Навіть, якщо партнер чи партнерка повністю приймає ваше тіло й обожнює його. Важливо пам’ятати, що завжди можна знайти спосіб створити комфортні умови та перехитрити свої комплекси, замість того, щоб намагатися щоразу перебороти їх.

Мій перший досвід мені сподобався, адже я відчула, що кохана людина хоче мене, незважаючи на мої упередження про фігуру. І зрозуміла, що не треба бути «ідеальною» за мірками суспільства, адже я вже така для важливої для мене людини. І те какао із маршмелоу після першого, не зовсім вдалого разу, було дуже смачне та зроблене з любов’ю.

 Перед першим сексом я почувалася ніяково й не розуміла, як усе має проходити з дівчиною. Вважається лесбійський секс узагалі за секс, чи для цього треба проникнення. У нас жахлива секс-просвіта навіть щодо гетеросексу, тому доводилося шукати інформацію самотужки. Але це не так легко: ти вбиваєш у Google і всі результати пошуку, які ти отримуєш, – це порно. І роби з тими роликами, що хочеш.

Окрім того, я дуже стресувала через волосся на тілі. Не хотіла його видаляти, але мені здавалося, що партнерці не сподобається. Коли я в цьому зізналася, вона відповіла: «Сонечко, ти в курсі, що ти не зобов’язана нічого робити з цим?» Я була шокована, що не треба голитися. Відчула одразу полегшення, що вона мене повністю приймає.

Перед сексом ми багато розмовляли, але всього не обговориш. Я хвилювалася, тому перший раз поводилася дещо дивно. Кожна моя дія супроводжувалася запитаннями: «Тобі окей? А так нормально?» Пам’ятаю, як уперше легенько торкнулася її грудей й одразу запитала: «Тобі не боляче?» Було незручно через це, адже в порно ніколи не показують розмови між партнерами в процесі. Усі й так знають, що робити. Тож я сумнівалася, чи так нормально взагалі робити. Тоді я настільки не звикла до ще чийогось тіла, що боялася зробити боляче навіть мінімальними рухами.

У мене було відчуття, що я повний профан у сексі, на відміну від партнерки, яка вже мала досвід гетеросексу. Це мене теж не підбадьорювало: я думала, що налажаю, і вона повернеться до хлопця.

Але в самому процесі мені було спокійно, адже це відбувалося з людиною, якій я довіряю. Партнерка казала, що зробить усе комфортно, наскільки це можливо взагалі. І правда, було дуже ніжно й чуттєво. Наступні рази я почувалася набагато вільнішою, хоча залишалася проблема: я не могла отримати оргазм. Нам треба було трошки часу, щоб вивчити вподобання одна одної. У цьому допомогли й розмови під час сексу.

Інколи ми могли робити боляче одна одній. Здавалося, якщо щось приємно мені, то буде приємно і їй (і навпаки). Та виявилося, що в нас різні ерогенні зони, тому ми враховували надалі й це.

Перед першим сексом я б хотіла мати можливість поговорити з кимось й поставити всі питання, які мене цікавлять. Наприклад, щодо того ж волосся чи запаху тіла. Мені не вистачало людини, яка скаже мені, що це все окей.

 Мій перший секс відбувся в 19 років. Деякий час мені здавалося, що це дуже пізно, бо я була готова до нього раніше. З подружками ми дуже романтизували й чекали на цю подію. А ще мріяли, що все станеться в прекрасних стосунках.

Зізнаюся, перед першим разом було трошки боязко, адже нам розповідали про біль, кров і неприємні відчуття. Тож я переймалася й не знала, як усе пройде насправді. До сексу я нічого не обговорювала з хлопцем. Та й партнером він мені не був, просто краш. [усміхається] Ми були в одній компанії і якось поїхали відпочивати на дачу. Усе сталося спонтанно, але, звісно, я мріяла, що все відбудеться з ним. Зараз той секс згадується як романтична комедія про підлітків. Тоді в кімнаті була дуже романтична атмосфера, а неочікуваним сюрпризом стало те, що не було крові й болю. Навпаки, було приємно й комфортно. Можливо, після сексу було трошки образ на хлопця, що в нас не склалися стосунки, але я б не хотіла нічого змінювати.

Хіба що хотілося б знати, що найважливіше бути готовою морально й фізично до сексу. І робити це тоді, коли ти цього хочеш, а не через соціальний тиск «уже час» й «уже всі це роблять».

 Я не можу сказати, що в мене був перший секс. Зважаючи, що рахувати за секс. На початку стосунків ми з партнером були незаймані, тому звикали одне до одного й разом переживали всі досвіди. Перші пів року ми експериментували й дізнавалися, кому що подобається. Однак мені потрібен був час, щоб зайнятися сексом із проникненням. Інколи здавалося, що я затягую з цим, але не могла переступити через себе.

Поки ми все пробували, я читала інформацію, що може бути ок, а що ні. Це допомагало краще зрозуміти себе й свої відчуття. Стереотипних уявлень щодо сексу я не мала ніколи. За це дуже вдячна мамі, тому що вона ще в 11 років посадила мене з бананом і презервативом і почала лекцію. [усміхається] Я знала, що не повинно бути боляче та що «дівочу пліву» не треба пробивати.

Перший секс із проникненням не був запланований. У нас завжди були презервативи на випадок, якщо я відчую, що готова. Тож це відбулося плавно й за відчуттями. Не було болю, все пройшло чудово. Із захистом і лубрикантом. Я завжди почувалася розслабленою поруч зі своїм хлопцем і довіряла йому.

 За місяць до мого 14-річчя я була в подружки на ночівлі. Удома не було батьків, тому до нас прийшли ще троє хлопців. Ми пили алкоголь, курили й веселилися. І в якийсь момент я опинилися в кімнаті з одним із хлопців. Йому було 18 чи 19 років. Ми обнімалися, цілувалися, а потім почали займатися сексом. Але я не розуміла, що відбувається. Він дивився на мене й запитував: «Ти розумієш, що зараз буде?» Я начебто відповідала й так, і ні, усе було дуже змішано. У процесі не відчувалося ні фізичного болю, ні дискомфорту. Між нами не було емоційного зв’язку, той секс – максимально не свідомий процес. Нам не заважали, та й не знаю, чи хтось з компанії взагалі помітив нашу відсутність.

Наступного дня я пішла на заняття з танців. У нас був великий колектив, тому, коли йшла до будинку культури, уже розуміла, про кого всі перешіптуються. Виявилося, той хлопець розповів усім про наш секс і сказав, що в мене не було крові, а отже, я не була цнотлива. Одна зі старший дівчат підійшла до мене й спитала: «Ти що, учора з ним переспала?» Я ствердно кивнула, і на цьому все закінчилося. Не скажу, що я чекала на підтримку, але її реакція була дуже холодна й байдужа.

Тоді вчинок хлопця ніяк не задівав мене. Я була настільки відчужена, наче це все відбулося не зі мною. Це саме та ситуація, коли підступає сором і страх, а ти відмовляєшся від цих відчуттів і закриваєш їх глибоко в собі. Зараз я розумію: те, що відбулося, було дуже жахливим і болісним. Але мене врятувало внутрішнє відторження або середовище, у якому я росла. Я народилася в 90-х у маленькому промисловому місті, де не було заведено говорити про свої почуття абощо. З батьками я не мала міцного зв’язку, тому не відчувала, що можу поділитися з ними переживаннями чи просто порадитися. Я була сама собою.

За пів року в мене з’явився хлопець. У нас було багато сексу, але вже з емоціями й закоханістю, мені було нестрашно й легко. Однак багато років секс був недостатньо усвідомленим і сприймався, як щось потрібне й незавжди приємне. Я росла з переконанням, що він буде таким завжди.

За життя я мала багато травматичного досвіду, який навчив мене боронити себе й свої кордони. Моя закритість призвела до того, що я не могла нікому нічого розповідати. Навіть коли мене намагався вбити чоловік, я змовчала. Поговорила про це тільки через 10 років із психологом.

У 27 років я вирішила розбиратися з усіма страхами. У 31 я повністю відчула своє тіло, почала по-іншому ставитися до сексу й проживання емоцій. Якби мене запитали про секс, який маю зараз, я б розказала про почуття, усвідомленість і розуміння тілесності. А в 14 років це все було сповнено відстороненості.

З тим хлопцем я більше не спілкувалася ніколи. Мені хотілося б його побити й пояснити, що секс – це інтимний процес, який не варто було обговорювати на загал без мого відома. Тим паче виносити вироки про мою цнотливість.