Власний досвід«Було багато сліз і самозвинувачень». Це жінки, чиї інтимні фото та відео поширили без їхньої згоди

Ця історія сталася, коли мені було ще 20. Ми зустрілися на сайті знайомств: декілька тижнів переписувалися, потім сходили на побачення. Він здавався добрим, милим та уважним, я б ніколи не подумала, що він на таке здатен. Та з переписки він чомусь вирішив, що я багата й у мене можна вимагати гроші, тому він заховав телефон і без мого відома зняв наш секс на відео, попередньо впевнившись, що його обличчя не буде видно.

Через деякий час мені написала знайома та сказала, що один хлопець просить, щоб я йому відписала. На той час я уже його заблокувала, бо його поведінка була не дуже адекватна: здавалося, наче він страждав на манію величі. Після цього я відписала йому, і він одразу скинув те відео та сказав, що, якщо я не хочу, щоб він його розіслав усім моїм друзям і знайомим, то маю надіслати йому п’ять тисяч. Там були й погрози, і матюки. Я дивилася на ці повідомлення та думала, що це не зі мною відбувається, це просто не могло статися зі мною. Переказувати нічого не стала, бо, навіть якби я дала гроші, то він би однаково всім усе розіслав або шантажував би далі. У поліцію також не пішла: мені здавалося тоді, що вони нічого не зроблять, хіба що посміються над моєю невдачею.

Після того повідомлення я відразу видалила сторінку в соціальних мережах. Мій знайомий хотів допомогти, знайти його, але з цього нічого не вийшло. Я тиждень не могла піднятися з ліжка та постійно думала, що він розіслав це все моїм одногрупникам, що вони всі це бачили. На пари було дуже страшно повертатися через можливий осуд, тому я покинула університет. Через два роки знову поновилася, зараз маю дві вищі освіти, проте однаково випала на ті два роки. Це був найгірший період усього мого життя.

Як пізніше виявилося, відео він скинув випадковим людям. Деякі мої друзі його бачили, до деяких воно не дійшло. Мені навіть страшно уявити, що подумали мої просто знайомі. Я з ними про це ніколи не розмовляла, і мені хочеться думати, що вони не бачили того відео.

Я почала закритіше одягатися, а друзі почали жартувати, що тепер я схожа на сувору вчительку. У мене також повністю пропала довіра до хлопців – я довго з ними не спілкувалася, а коли почала зустрічатися зі своїм нинішнім, то в нас не було сексу майже рік, я надто боялася, що все повториться. Потім зрозуміла, що він нормальний, але й сьогодні іншим чоловікам не довіряю та досі дивуюся, що знайшла когось нормального.

Я навіть ходила до психолога, але не могла говорити про цю ситуацію. Ми обговорювали все на світі, але ця тема була та лишається для мене надто важкою. Не хочеться все розколупувати наново.

Мені було 23, ми працювали з ним в одній компанії. Ми жили в різних містах, але перетиналися в спільних чатах і конференціях, де збиралися всі колеги. Спочатку я почала з ним активно спілкуватися в мережі, а потім була в його місті, і він запропонував піти на побачення. Усе пройшло нормально. Я повернулася потім додому, а за кілька тижнів він запропонував інтимну переписку. Було спочатку некомфортно, але потім я вирішила спробувати, думала, що це цікаво, так можна підтримати стосунки на відстані. Через деякий час відчула, що він холоднішає, і я відпустила, бо так буває: ви зустрілися, погуляли та потім зрозуміли, що щось не складається.

Пізніше мені зателефонувала двоюрідна сестра, яка також працювала в цій компанії, і розповіла, що цей хлопець показав фото всій компанії своїх друзів-колег. Це було з позиції: «Дивіться, я зміг із нею переспати». Як виявилося, я не єдина, чиїми фото він вихвалявся, він зібрав цілу колекцію фото, любив показати, який він мачо.

Я в той момент наче провалилася крізь землю, відчула таке приниження та сором. Я підійшла по-дорослому до цих стосунків, а він поводився, як маленький хлопчик, який хотів комусь щось довести. У нас половина була спільних знайомих, і я розуміла, що вони на мене дивляться та думають, що колись бачили мою вагіну та груди.

Через сарафанне радіо про цей випадок дізналися всі в компанії. Я відчувала, що всі чоловіки-колеги, які мені писали неформально, бачили мої фото та хочуть мене знову розвести на секс. За кілька тижнів у нас була конференція, там був один із чоловіків, який не був замішаний у це та якому я тоді подобалася. Йому сказав колега, який особисто зі мною не знайомий, але знав про ситуацію: «Фу, не спілкуйся з нею ніколи в житті, вона не варта нічиєї уваги». Удруге сплила ця ситуація, коли ми сиділи в моєї подруги, і її хлопець дзвонив їй що п’ять хвилин і запитував, що ми робимо. Як виявилося, він просто не хотів, щоби вона зі мною спілкувався через те, що сталося. Інший колега запитав у моїх друзів, чому це я розсилаю всім такі фотки.

Узагалі мені пощастило, бо мене підтримала сестра, інакше б я видалила звідусіль свої акаунти, щоб мене забули назавжди. А ще чоловік, якому я подобалася, став на мій захист, сказав, що йому однаково, що про мене говорять, і він буде далі зі мною спілкуватися. Мені це наче дало крила, я вирішила почати заступатися за себе. Я почала говорити з усіма, хто розпускав плітки. Не знаю, чи вони далі це обговорювали, але принаймні намагалися робити це так, щоби до мене це не доходило.

Я досі переживаю цю ситуацію, коли говорю про неї, усередині неначе все закипає. Досі не можу обмінюватися інтимними фото, не надсилала нічого навіть колишньому чоловікові, як би він про це не просив. Зараз я розлучаюся, у мене є залицяльники, але я досі не можу їм довіряти. Думала, цей страх уже пропав, але я досі боюся, що мене знову на щось розведуть, розкажуть усім, яка я, що вмію, а що – не дуже. Працювала з психологом і зараз починаю думати, що, якщо хтось і розкаже щось про мене, то це не моя провина і я зможу поговорити з людиною й розібратися із ситуацією, проте ще треба працювати.

Мені тоді було 17. Сторінку моєї подруги зламали, а через неї – і мою. Через деякий час мені написав злочинець і почав вимагати грошей, бо інакше обіцяв розіслати всім мої інтимні фото, які він знайшов у переписці з моїм партнером. Я відмовилася платити, думала до останнього, що він не виконає свою погрозу, бо навіщо це взагалі комусь потрібно? А потім мені почали писати друзі, що вони таки отримали ті фото.

Я думала, що це кінець світу, що не знайду нормальну роботу. Мій тато проігнорував ситуацію повністю, а мама була дуже зла, казала, що це я в усьому винна. Деякі друзі також засудили та висміяли мене. Загалом було дуже багато сліз, істерик і самозвинувачень.

А потім мої фото розлетілися акаунтами, які спеціалізувалися на продажу інтимних віртуальних послуг. Той, хто зламав мою сторінку, брав із людей гроші за мої фото. Кілька місяців після інциденту мені приходили гнівні повідомлення від чоловіків, які заплатили за них і чекають продовження – відео зі мною, які обіцяли їм зловмисники.

Це було найважче – відбиватися кілька разів на тиждень від хтивих чоловіків, які здійснили «необдуману купівлю». Доводити їм, що це не я продаю фото, що моїм іменем прикриваються. Багато хто погрожував, деякі особисто мені пропонували грошову винагороду за продовження. Мене дуже засмучував той факт, що люди купували мої особисті фотографії, зроблені в безпечному середовищі для коханої людини, а потім реалізовували свої сексуальні фантазії на них.

Повідомлення продовжували приходити десь пів року. Я писала та намагалася достукатися до сторінок, де мої фото продавали, але це такий бізнес, де всім однаково на факти – мене ігнорували та кидали в блок. Потім мої фото змінилися фотографіями сотні інших постраждалих від цих схем, і про мої щасливо забули.

Я пішла до поліції після того, як дізналася, що мої фото монетизують. Там просиділа приблизно чотири години, у подробицях розповідаючи всю ситуацію, показуючи всі сторінки, де були розміщені фотографії, усі листування з погрозами та шантажем. Після цього довелося прикріпити фото до матеріалів справи. Я сиділа поруч із поліцейськими, які видруковували мої голі фото на принтері у відділку. Було дуже соромно та ніяково. Зрештою, через кілька місяців мені надійшов лист із відділення поліції про те, що вони закрили справу через нестачу доказів. Досі пам’ятаю цей день і відчуття цілковитого безсилля.

Зараз я вже пропрацювала цю ситуацію сама та з психологом, можу легко про неї розповідати. Спочатку боялася навіть знімати інтимні фото, не те що відправляти, але це також із часом зникло. Та досі мене дуже дратує, коли в таких випадках звинувачують жертву. Ніхто не застрахований від злому, від неадекватного партнера, який може розіслати від злості чиїсь особисті фото. Стосунки – це також сексуальна близькість, а вона, зі свого боку, означає різні варіанти сексуальної комунікації, зокрема й обмін інтимними фото, якщо ви цього хочете. І ніхто не має права оприлюднити цю інформацію, окрім людини, яка на цих фото зображена. Це порушення особистих кордонів і прав людей.