Є питанняЄ питання: як війна вплинула на сімейне життя українських жінок

Gradus Research спеціально для Університету Східної Англії (University of East Anglia) провели дослідження, щоб з’ясувати, як війна вплинула на сімейне життя жінок. Дослідження охопило три цільові групи: переселенок, дружин військовослужбовців і жінок, які перебували в тимчасовій міграції за кордоном і вже повернулися.

Зростання обов’язків

Дослідження показало, що війна змінила й розширила функціонал усіх без винятку жінок і збільшила навантаження на них. Серед трьох груп респонденток життя дружин військовослужбовців змінилося найбільше: 54% з них повідомили про зростання фінансових обов’язків, 62% відчули більшу відповідальність за виховання дітей і 63% почали активніше планувати життя родини.

Для жінок, які повернулися з-за кордону, зміни виявилися менш відчутними: 19% з них почали ухвалювати більше рішень щодо фінансових питань, 34% активізували свою роль у вихованні дітей і 38% стали більше планувати сімейне життя.

Працевлаштованість і фінансовий стан

Усі цільові групи відчули негативний вплив у фінансовому становищі. Найбільше – жінки, які виїхали за кордон і вже повернулися, а також переселенки. Серед перших частка тих, чий рівень сімейного доходу є низьким або нижчим середнього, зросла втричі (з 17% до 50%), а серед других – удвічі (з 37% до 70%).

Дослідження також показало, що лише у 36% опитаних внутрішньо переміщених жінок основне житло не зазнало руйнувань чи пошкоджень. Водночас серед дружин військовослужбовців і жінок, що повернулися з-за кордону, цей показник становить 81% і 88% відповідно.

Рівень працевлаштованості від початку повномасштабного вторгнення дещо знизився у всіх досліджуваних групах. Імовірно, це слугує одним із факторів погіршення фінансового становища родин, зазначають у дослідженні.

Зміни у вихованні

Згідно з даними дослідження, найбільше змінився вплив авторитету у вихованні дітей серед опитаних жінок-ВПО й дружин військовослужбовців.

Внутрішньо переміщені жінки частіше за інших бачать зменшення авторитету дідусів і бабусь у вихованні своїх дітей. Натомість у таких родинах значно зростає вплив матері: 40% опитаних жінок повідомили про підвищення свого авторитету у вихованні дітей до 12 років, і 58% – дітей віком від 13 років.

Роль батька в родинах ВПО переважно залишається такою ж, як на початку повномасштабної війни: 36% і 42% опитаних зазначили про це для дітей до 12 й від 13 років відповідно.

Водночас у родинах дружин військовослужбовців авторитет зріс в обох батьків. 48% опитаних жінок вказують на збільшення впливу батька у вихованні дітей до 12 років, і 42% – у вихованні дітей від 13 років. Щодо авторитету матері, то 53% й 44% респонденток зазначили про його підвищення для дітей віком до 12 й від 13 років відповідно.

Задоволеність особистим життям

Дослідження виявило високий рівень задоволеності стосунками в шлюбі чи партнерстві, а також сімейним життям серед усіх категорій опитаних. Жінки, які повернулися з-за кордону, виявилися найщасливішою групою в цьому контексті: 87% з них відчувають задоволеність своїми стосунками. Для внутрішньо переміщених жінок цей показник сягає 72%, для дружин військовослужбовців – 81%.

«Незважаючи на очевидні труднощі й виклики, які війна ставить перед українськими жінками і їхніми родинами, цей період 2022–2023 років більше половини респонденток схильні вважати часом, що змусив українські родини стати більш злагодженими й підтримувати одне одного», – зауважила соціологиня, засновниця й директорка Gradus Research Євгенія Близнюк.

Дослідження проводили з використанням методу самозаповнення анкети в мобільному застосунку. Цільовою групою дослідження були жінки, які мають дітей до 18 років і на момент проведення дослідження проживають в Україні, водночас до початку війни проживали разом з дитиною (дітьми) і партнером (незалежно від того, чи це був офіційний або неофіційний шлюб). 

Усього було проведено 356 результативних інтерв’ю. Період проведення опитування тривав з 18 серпня до 31 серпня 2023 року.

Ілюстрація: Freepik