Є питанняЄ питання: що таке індикатори тону в листуванні і як ними користуватися

Іноді під час спілкування через текстові повідомлення буває складно зрозуміти, з якою інтонацією пише людина. Наприклад, сарказм можна сплутати із серйозними намірами, а жарт сприйняти як образу. У такому разі, зазвичай, можна попросити іншу людину пояснити, що вона мала на увазі. Або ж розтлумачувати свої повідомлення, якщо їх не зрозуміли ваші співрозмовники.

Утім, щоб уникнути частих пояснень, можна використовувати індикатори тону, або тональні теги. Це скорочене слово, яке ставлять наприкінці повідомлення, щоб означити його характер. Індикатори тону можна використовувати в приватних повідомленнях, публікаціях у соцмережах й інших текстових комунікаціях. 

Наприклад, людина пише, що прочитала «неймовірно цікаву книжку», але має на увазі із сарказмом. Щоб це можна було легко зрозуміти, наприкінці речення варто додати тональний тег:

• Прочитала неймовірно цікаву книжку /сарк

Або ж людина пише, що книжка була настільки поганою, що вона збирається повернути її видавництву й вимагати назад витрачені кошті. Але насправді це лише жарт, який у листуванні не кожному буде легко зрозуміти. Тоді можна використати такий тонтег:

• Я збираюся повернути цю книжку видавництву й вимагати назад свої гроші /ж

Літера «ж» позначає, що ці слова – жарт. У цій ситуації можна використати й інші тональні теги, наприклад, «гіп/гіперб» (гіперболізація, перебільшення), «нсрз» (несерйозно). Список індикаторів тону українською поширювала в соцмережі X користувачка @hchrhyd. Переглянути його можна за посиланням.

Чому індикатори тону важливі

Індикатори тону в різних формах існують давно, але розвиватися й набирати популярності почали 2020 року серед користувачів Twitter, Reddit, Tumblr. Тонтеги роблять спілкування більш інклюзивним і простим. Найчастіше їх використовують нейровідмінні люди, як-от ті, хто мають розлади аутистичного спектру (РАС) або дислексію. Їм часто може бути складно зрозуміти емоційний характер текстових повідомлень, тому індикатори тону допомагають уникнути непорозумінь.

Прописування тональних тегів наприкінці речень вважають виявом поваги до людей, які мають різний досвід спілкування. Не обов’язково використовувати тонтеги після кожного повідомлення. Це можна робити в разі, якщо ви сумніваєтеся, чи ваші слова сприймуть із правильною інтонацією.