КолонкаСлабкість і візерунки на тістечках: Foodies про стереотипи навколо жінок-кухарів
Колонка про сексизм у ресторанній сфері
Уже шість років ми працюємо в ресторанній сфері, де кожна з нас обіймала різні позиції та мала можливість почати свій шлях у дуже особливий період – період змін. Самі згадайте – який вигляд мала українська гастрономія 5 років тому? Які тренди були в світі? Усе почало змінюватись. Ресторан – місце, де твориться культура. Команда – це не випадкові люди, які потрапили сюди тому, що не змогли знайти кращого заняття в житті. А кухня – не стіни, в яких підтримують булінг, сексизм і мовне насильство.
Робота в ресторані може бути монотонною та фізично виснажливою, але світова гастрономія працює над тим, щоб виправити цей образ і стати системою, в основі якої – взаємоповага, турбота, чесність і професіоналізм.
Найвідоміші гастрономічні рейтинги створюють окремі номінації для жінок, щоб привернути увагу до проблеми сексизму в гастрономії. Наприклад, The World’s 50 Best Restaurants тримає курс на гендерний баланс та інклюзивність і зобов’язує, щоб у кожному фіналі було не менше трьох жінок.
І в цей самий час в Україні кухарі все ще знімають YouTube-шоу під гаслом «Жінка на кухні – за чи проти?». [UPD: Йдеться про відео шеф-кухаря Миколи Люлька, у якому він та його колеги-чоловіки, шефи київських закладів, обговорюють місце жінки на професійній кухні. На момент повторної публікації матеріалу Люлько видалив цей випуск зі свого YouTube-каналу].
Обговорення, в якому не бере участь жодна з жінок, нагадує роздуми всевладців на тему. Не хочемо бути зайвою мірою іронічними, але уявіть собі, що ви сидите та всерйоз обговорюєте, чи можуть взагалі чоловіки ставати шефами та готувати професійно. Обурює, правда ж?
Уявіть ще таке: ви чоловік-кухар із досвідом і бажанням працювати, а ваші колеги-жінки сприймають вас лише як «окрасу» чи може навіть «джерело натхнення». Ніхто не чекає від вас чогось неймовірного – ви чоловік, ви красивий, ви можете малювати візерунки на тістечках (хоча думати, що всі жінки на це здатні – це також стереотип), а отже, уже всього досягли – які тут можуть бути мрії чи амбіції? Це було б і є неповагою.
Як гендер впливає на бажання вчитися й отримувати досвід? Як гендер впливає на професіоналізм? Ніяк. Тож дискутувати на тему того, чи може жінка працювати шефом, або сприймати її як «окрасу» – це і є сексизм, нерівність та об’єктивація.
З огляду на все, що сколихнуло це відео, ми вирішили спростувати міфи про жінок-кухарів і розповісти про сучасний досвід жінок на кухні.
Міф №1
«Жінкам на кухні важко»
Так, жінкам важко. І чоловікам важко. Усім може бути важко на кухні, якщо робочий день триває 12 годин, якщо в обличчя тобі дме гаряча плита, а в шию – кондиціонер, налаштований на 16 градусів. Робота на кухні – досить важка фізично, але водночас дуже творча. Тож тим, хто нібито «фізично слабший», цей міф обмежує доступ до творчого елементу й професії загалом.
Погодьтесь, це виглядає просто абсурдно, особливо з огляду на рішення, які допоможуть раціоналізувати ці процеси: розумно спланований розклад, робочі зміни по 8 годин, ротацію завдань на процесах (ми впевнені, що розподіл на «гарячників» і «холодників» – атавізм) та купу інноваційної техніки, яка спрощує роботу з погляду фізичного навантаження.
Міф №2
«Через місячний цикл у жінок може бути нестабільний смак»
Тобто кожні кілька днів на місяц жінка перестає бути людиною, яка спроможна працювати. На сприйняття смаку щоденно впливають тисячі факторів. Харчова поведінка формується на основі наших природних і соціальних потреб. Так, наприклад, змінювати сприйняття смаку може дефіцит певних речовин в організмі. А дефіцит виникає через недосипання, стреси, погодні умови, особливості харчування та ще низку явищ, які впливають на людину, незалежно від її гендеру.
Міф №3
«Подивіться, як мало жінок серед відомих шефів – хіба це не показник?»
Ні, не показник. Незважаючи на те, що жінок традиційно багато серед кухарів, справді дуже мала частина стає шеф-кухарками. У США на 2018 рік цей показник становив лише 7% від загальної кількості шефів у країні. Але ця ж проблема, через купу соціальних та історичних передумов, притаманна й іншим сферам: жінок багато на нижчих і середніх ланках і радикально менше на керівних посадах.
Радимо до перегляду фільм A Fine Line – документальну стрічку, яка фокусується на цій проблемі (тут і самі дякуємо координаторці руху HeForShe в Україні Ользі Дячук за пораду). Зазвичай цей міф підкріплюється припущеннями про те, що жінка обирає інші пріоритети – сім’ю, дітей, здоров’я. Але сучасний світ вибудовується навколо інклюзивності. Тож загальне завдання нашої сфери – перетворювати перешкоди, які заважають жінкам реалізувати себе в кар’єрі, на можливості.
Міф №4
«Жінкам треба працювати в кондитерці»
«Ну, це ж жінки можуть робити всілякі там візерунки, рожеві тортики». Цей міф, до речі, принижує також й усіх чоловіків-кондитерів.
Рецепт, смак, подача – усе це в гастрономії має стосунок до страви. Десерт – це також страва. То чим приготування французького тосту чи яловичини «Веллінгтон» відрізняється від випікання «Наполеону»?
Декларація Генеральної Асамблеї ООН від 1948 року стверджує, що «всі люди народжуються вільними й рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю й повинні діяти у ставленні одне до одного в дусі братерства».
Тому, кухарі, які слідують актуальним трендам гастрономії, – якщо на вашій кухні досі подають сексизм і думку про те, що жінка здатна тільки на кондитерку, то ваші тренди спізнюються на 70 років.
Ми, жінки, не маємо робити вибір стати кухаркою під тиском неприйняття нашої статі в цій сфері. Ба більше – не маємо жити в суспільстві, яке змушує нас відчувати, що саме питання вибору досі дискусійне.
Рішення рухатися до мети стати шеф-кухаркою – створювати власну кухню, поширювати свої погляди, цінності та знання, годувати гостей своєю їжею, навчати команду – прекрасне та серйозне водночас. І воно потребує досвіду, професіоналізму та навичок, набуття яких у жодному разі не має сповільнюватися колегами-чоловіками та страхами й стереотипами, які вони поширюють.
Ми раді знати кухарів і кухарок, які докладають зусиль, щоби будувати кухню без стереотипів.
Редакторка:
Таїсія Куденко
редакторка Wonderzine Україна
обкладинка:
олександра серафимович
Коментарі
Підписатись