КолонкаФлірт, обійми та питання про заміжжя: з якими проблемами жінки стикаються на роботі
Колонка Жанни Стрельникової
Боротьба за рівноправність триває, слово «фемінізм» уже не так лякає суспільство. 2020 рік став проривним для жінок у політиці. Уперше в історії посаду віцепрезидентки США обійняла жінка – Камала Харріс, а президенткою Молдови стала Майя Санду (до цього пост глави держави обіймали тільки чоловіки).
Але є й не зовсім втішні новини: згідно зі звітом Global Gender Gap Report 2020, досягти рівноправності між чоловіками й жінками вдасться тільки через 99,5 років.
Жанна Стрельникова
маркетинг-консультантка
У політиці 75% посад обіймають чоловіки, і лише 25% – жінки
Показник нерівності між чоловіками й жінками, він же gender gap, показує гендерний розрив між статями. Цей рейтинг щорічно публікує Всесвітній економічний форум для того, щоб відстежити зміни в гендерній нерівності в 14 різних показниках, які об’єднані в чотири основні сфери: економічну участь і кар’єрні можливості; освіта; здоров’я та виживання; політичні права й можливості.
У 2019 році в рейтингу зі 153 країн Україна посіла 59 місце з показником 72,1%. Перше місце дісталося Ісландії, де показник рівності чоловіків і жінок становить 87,7%. У 2018 році в аналогічному рейтингу наша країна займала 65 місце з 149 країн.
Згідно з дослідженням Global Gender Gap Report 2020, у політиці 75% посад обіймають чоловіки, і лише 25% – жінки. Серед міністрів – усього 21% жінок, а є країни, у яких жінки зовсім не представлені в політиці.
Що стосується економічної участі, то, за даними Всесвітнього економічного форуму, для того, щоб усунути гендерний розрив знадобиться 257 років. У 72 країнах світу жінкам досі заборонено отримувати кредити або відкривати банківські рахунки. І все ще гостро стоїть проблема рівної оплати праці.
Коли я почала працювати як незалежна маркетинг-консультантка, уперше зіткнулася з тим, що чоловіки-роботодавці максимально занижували вартість моїх послуг проти чоловіків, які пропонують ті ж самі послуги. Чомусь саме жінці потрібно доводити, що її послуги коштують стільки ж, скільки й чоловічі?
Наприклад, декілька ділових зустрічей завершувалися переходом на особисте або ж повідомленнями без відповіді. На жаль, замість того, аби прямо сказати, що дорого, чоловіки починають вигадувати різні причини. А ще краще, коли «кидають» пил в очі, запрошуючи на зустріч у дорогий ресторан, вважаючи, що цим вони здивують і таким способом «випросять» знижку. Це наче в поганому кіно «продатися за коктейль на барі».
Питання про декрет і заміжжя не зникають зі співбесід
Показники у звіті Global Gender Gap Report 2020 говорять про те, що зараз на ринку праці працевлаштовані 55% жінок у віці від 15 до 64 років і 78% чоловіків. Водночас жінки витрачають набагато більше часу на неоплачувану працю: прибирання, приготування їжі, домашні обов’язки.
У хмарних обчисленнях представлені всього 12% жінок. Та й у принципі заведено стереотипно вважати, що ІТ-сфера більше «чоловіча», оскільки, за даними онлайн-ресурсу DOU, наразі в Україні три чверті спеціалістів галузі – чоловіки.
Коли мені було 23, я пробувалася на місце аналітика в одну міжнародну тютюнову компанію. Пам’ятаю, що до останнього все було ок, поки в мене не сталася співбесіда з директором із продажів. Він уточнив, скільки мені років, і на відповідь «двадцять три» сказав: «Зрозуміло, значить скоро заміж підеш і народжувати». У компанії так і не змогли пояснити, чому я не підходжу на цю посаду. Але фразу запам’ятала надовго.
Заведено вважати, що з жінками на роботі можна обніматися та фліртувати
Зізнання багатьох відомих жінок, рух #MeTоо доводять, що жінкам часто доводиться стикатися з сексуальними домаганнями на роботі. Це стосується й легких на перший погляд проявів: погладжувань, некоректних жартів на адресу дівчат, поглядів або листувань.
З огляду на той факт, що більшість керівних посад обіймають чоловіки, дівчатам складно протистояти в таких ситуаціях. Багато випадків сексуальних домагань починаються з флірту, тих самих жартів або фраз у листуванні. Але потім ситуації виходять за межі.
СЕО однієї компанії, у якій я працювала, дуже любив обійматися. Особисто мені не комфортно від того, що до мене торкаються чужі люди. Але, оскільки він директор, я нічого не могла сказати, тому що незрозуміла його реакція на зауваження. Я вважала, якщо хочеш працювати в цій компанії, доведеться терпіти постійні «обнімашки», «тримання за плечі» тощо. Це страшно дратувало.
Чому рівноправність важлива?
Жінки докладають максимальних зусиль, щоб на рівні з чоловіками бути представленими в політиці, обіймати керівні посади, отримувати рівну оплату праці. Адже те, що ти жінка, не робить тебе слабшою або менш успішною, і невиправдано пропонувати менший гонорар, платити меншу заробітну плату тільки через стать.
Коли я працювала в корпораціях, то завжди боялася захворіти або пропустити роботу, щоб не подумали, що я слабка. А коли на зустрічі сидять сім чоловіків і я, одна дівчина, то доводиться складно: їм постійно потрібно було щось доводити. Адже за кожного мають говорити його професійні досягнення та результати, а не приналежність до статі.
текст:
Жанна Стрельникова
Редакторка:
Анна Хаєцька
Коментарі
Підписатись