КолонкаВідчепіться від нового покоління. Мій найкращий досвід роботи стався саме з ними
Про плюси Generation gap
Анна Хаєцька
головна редакторка Wonderzine Україна
Моя інформаційна бульбашка вже скоро лусне від критики нового покоління. То вони безвідповідальні, то не хочуть працювати, то занадто багато вимагають, то їм одразу подавай професійне зростання. Мій досвід ущент зруйнував ці міфи та навчив кількох основних речей. Але все за порядком.
Коли я прийшла у Wonderzine Україна, уся редакція виявилася молодшою за мене мінімум на 17 років: наприклад, нашій редакторці новин Насті взагалі 20. Розрив поколінь суттєвий. Перший час я не могла позбутися тривоги, як ми знайдемо спільну мову, як спрацюємося? Що робити з цими дівчатами, які не набагато старші за мого сина?
Але минув рік, і зараз я можу з упевненістю поділитися уроками, які засвоїла, працюючи в команді прогресивних колег.
Принцип «фейр-плей»
Після першої стратегічної сесії «Вандера» я підсумувала зустріч фразою: «Беремо подушки, ковдри та будемо ночувати в офісі». Усі посміялися. Але я досить серйозно була налаштована на те, що буду жити в офісі, і вже придумувала, чим зайняти сина вечорами. Із власного досвіду я не знала, що буває інакше. У мене був чіткий алгоритм: якщо хочеш зробити хороший продукт, треба фігачити 24/7. Як каже моя подруга: «Узяв м’яч – фігач». Минуло два тижні, й оголосили карантин. І вже не подушки та ковдри переїхали до офісу, а офіс – додому.
Запуск запланували на 21 квітня. Пам’ятаю, як подумки говорила: «Ну давайте вже після свят» Мій внутрішній перфекціоніст не міг заспокоїтися: контенту мало, ми не встигаємо, потрібно ще трошки, ще хоча б тиждень! Та дива не сталося :) І ми запустилися вчасно.
І в перші ж вихідні після запуску я наступила на власні граблі. Це те, що можна назвати непрокомунікованими правилами гри або, як я люблю говорити, «фейр-плей». Для мене за замовчуванням є абсолютно нормальним працювати у вихідні або ввечері. Пам’ятаю, як кілька років тому, працюючи в іншій редакції, у п’ятницю ввечері я пішла до косметолога. І тут о 20:00 у робочий чат падає повідомлення, що пішов із життя хтось із відомих культурних діячів. Що робить Аня? Аня просить швидко закінчити процедури та мчить додому писати фічер. Зайвим буде говорити, що «лайф-ворк беленс» у моєму житті відсутній від слова зовсім.
Зайвим буде говорити, що «лайф-ворк беленс» у моєму житті відсутній від слова зовсім
Отже, ми запланували на вихідні тексти, але трафік почав падати. Загалом це трапляється, якщо у вас немає редактора вихідного дня. У суботу зранку я написала дівчатам у чат: «Давайте виходити й писати новини, трафік падає». На що отримала: «Ми так не домовлялися».
Шок і роздратування. Написала кілька новин, випустила пар і сказала собі: «Камон, а хто винен?» Ми дійсно так не домовлятися. Чий провтик? Мій. Я нормально не проговорила правила.
Це для мене абсолютно нормально працювати у вихідні або о 22:00 вечора. Але чи маю я право вимагати цього від людей, яких під час приймання на роботу не запитали, чи погоджуються вони працювати овертайм у свій законний вільний час? Ні, не маю. Ми з дівчатами проговорили цей момент і разом знайшли вихід.
Отже, це був мій перший крок до розуміння того, що правила, які існували ще п’ять років тому, уже не актуальні. Це п’ять років тому було абсолютно нормально працювати на вихідних і вночі обговорювати робочі питання. Нове покоління вміє чітко позначати власні кордони, на які нам потрібно вчитися зважати. І це правильно. Вони й так встигають якісно та професійно виконувати заплановану роботу.
Урок перший: чітко домовляйтеся на старті. Якщо працівник згоден на оверворк, то яку компенсацію отримує? І це необов’язково фінансова компенсація, нове покоління часто обирає додатковий вихідний.
Не роботою єдиною
Днями я в обід гуляла з собакою й гортала стрічку фейсбуку. На очі мені потрапила стаття про те, як нове покоління поводиться на співбесідах, у якій один хлопець поцікавився, чи є можливість частково працювати вдома, щоби проводити більше часу зі своєю собакою. Під статтею були десятки коментарів про втрачене покоління. Ще рік тому я й сама одягла би «біле пальто» та висловила власну думку на таке неподобство. Але зараз, поправляючи дощовик своєму Джеку, раптом подумала: «А що поганого, коли є можливість працювати вдома та бути поруч із тими, кого любиш?» Головне вміти організувати свій робочий графік. І нове покоління з цим справляється набагато краще, ніж моє. Нове покоління так цінує свій вільний час і власну потребу займатися ще чимось, крім роботи, що вміє себе організувати й виконати все вчасно.
Урок другий: якщо справді цінуєш свій вільний час і знаєш, чим його зайняти, то зможеш організуватися та вирішити робочі питання вчасно.
Мене дуже надихає те, що дівчата мають активності, крім роботи. Хтось бере участь у створенні ютуб-шоу, хтось читає лекції. У них немає того, що було раніше в мого покоління: робота – дім – робота. До речі, недавно в тому самому фейсбуці потрапив на очі ще один пост, у якому керівниця компанії висловилася: мовляв, вона не схвалює того, що її підлеглі займаються ще чимось, крім роботи. За її переконанням, у вихідні вони мають займатися йогою й відпочивати, щоби з новими силами ввірватися в робочий тиждень. Йога, спорт – це класно, але мені здається, у сьогоднішньому світі має бути ще щось, крім роботи, що тебе наповнює. Соціальна активність, волонтерство, викладання – що завгодно, аби це приносило радість і давало ресурс. Адже саме ресурс захищає нас від вигоряння та наповнює життя. І я дуже вдячна своїм дівчатам, які допомагають мені бачити світ ширшим, яскравішим.
Та й узагалі, «Вандер» – це найкраще, що трапилося за цей рік. Святкуємо першу річницю та йдемо далі.
Коментарі
Підписатись