Колонка«Що ця дівчинка може розповісти?» Я 8 років у фінансах і досі стикаюся з упередженнями

Альона Мисько

CEO та засновниця Fuel Finance

---

«Ти так підеш на зустріч? Тобі краще одягнути костюм або піджак, так ти виглядатимеш серйознішою»

«Та що ця дівчинка може нам розповісти про фінанси? Що, нема нікого постарше й із більшим досвідом?»

«Це фото, яке ти запостила – не дуже окей. Фінансисти мають бути більш серйозними, таке постити тобі не варто на майбутнє»

Мене звати Альона, я CEO-founder компанії Fuel Finance та працюю у фінансах уже понад 8 років.

Я почала працювати ще коли вчилася на магістратурі в «Київській школі економіки» (КSE). Спочатку пішла в податковий відділ у «четвірці» (компанії Deloitte, PwC, EY, KPMG – ред.), потім працювала там аудиторкою і в консалтингу. Далі мене захантили в будівельну компанію – саме там почалися перші упередження.

Тоді мені було 22–23 роки. Я була єдиним фінансистом і наймолодшою серед працівників усієї компанії, середній вік людей був 35–40 років. Я бачила в колег здивування в очах. Мені було складно завоювати їхню довіру саме через свій вік. Звісно, після декількох зустрічей вони починали більше прислухатись і побачили мій професіоналізм.

Але перше враження, яке відіграло роль, це: «Що взагалі розуміє ця 22-річна дівчинка? Про які бюджети може розповісти?». Це продовжувалося – у підколках або несерйозному сприйнятті моїх задач. Наприклад, якщо я ставила завдання, його могли не виконати, хоч було чітке розуміння, що це важливо для бізнесу. 

Декілька разів я їздила на будівництво, щоби подивитися, як усе влаштовано, що стоїть за цифрами. Звісно, коли я ставила багато питань – бо ця сфера нова для мене – то бачила, як підсміювалась наді мною будівельна команда або технагляд. Я на це не зважала й це не зупиняло мене в кількості питань. Бо в мене була мета розібратись у цій сфері, тому все інше на шляху до неї було дріб’язковим, хоч іноді й неприємним.

Наступний етап прийшов із моєю компанією Fuel Financе: ми обрали яскравий колір у брендингу й вирішили, що не будемо ходити в костюмах. Так, у нас немає жодного офіційного дрес-коду в компанії. Таке самовираження й воля дають розкритися й відчути себе впевнено в тому, що в команді всі тебе приймають і підтримують. І хоч наші клієнти прогресивні, я кілька разів чула рекомендації щодо того, що нам потрібно бути серйознішими, не показувати те, що ми молоді, виглядати стриманіше. Адже фінансист обов’язково має бути у сорочці й зі шкіряним портфельчиком! Такі упередження часто заважають на старті роботи з новими клієнтами.

Коли я працювала на курсі «Суперлюди», під рекламою зі мною було багато коментарів: «Що ця дівчинка може розповісти нам про фінанси?». Хоч у моїй компанії я вважаюся «старшою». Якось один клієнт попросив: «Чи можна поспілкуватися з кимось постарше?», і його відправили до мене. Усі фінансисти в нашій компанії молоді, це не заважає їм бути прокачаними у своїй сфері. У деяких із них за плечима десятки проєктів, яких може не бути у фінансиста, якому 40–45 років. Разом із тим кожен із них досі стикається зі словами: «Ми не хочемо з ним працювати, він занадто молодий».

Я теж пропрацьовувала свої упередження, бо думала, що якщо фінансисту 35–40 років – то він звик працювати по-іншому й не підійде нашій компанії. Протягом останніх інтерв’ю ми набираємо людей старших за нас, які мають схожий підхід до роботи. Основним є прогресивність і готовність вчитися нового. А це не залежить від віку взагалі. Я рада, що зараз для мене це не грає ніякої ролі, я завжди дивлюсь на професійність і на те, як людина себе проявляє та який дає результат.

Зараз ми не звертаємо уваги на упередження щодо нашого віку чи вигляду. Головне – показувати своїм розумом, якісною та професійною роботою, що це взагалі не відіграє жодної ролі. Навіть коли ми починаємо працювати з великими компаніями, бухгалтери або фіндиректори дивляться на нас косо, та я не засуджую їх. У мене є повне розуміння, що ми покажемо результат, і це говоритиме про нас більше, ніж наш вік.

Як CEO компанії, де працює вже 23 людини, можу сказати, що кожен член команди різний та проявляє себе по-різному. Комусь зручно в костюмі, комусь просто у джинсах і футболці. Комусь 30 років, а комусь 20. І це аж ніяк не впливає на результат тих завдань, які стоять перед ними. Зараз я помічаю, як клієнти дивуються після першого місяця спільної роботи, що дійсно цей хлопець або ця дівчина 25-ти років можуть видати крутіший результат за внутрішнього фінансового менеджера з більшим досвідом.

Бо справа не у віці, а лише в тому, наскільки ти інвестуєш у свої знання, розвиток, досвід і наскільки твоя швидкість у цьому вища за швидкість інших.