Життя«Для нас час зупинився»: AP розповів про життя українських переселенок

Американське медіа Associated Press опублікувало матеріал, присвячений українським жінкам, які були змушені залишити Україну з початку повномасштабної війни. У тексті розповіли про переселенців у Польщі й Німеччині, які прийняли найбільше українців.

Журналісти розповіли про Таїсію, які виїхала з рідного Запоріжжя до Польщі разом зі своїм сином, якому ще немає року. Жінка вірила, що війна закінчиться швидко й до травня вона повернеться вдома. Тепер сподівається повернутися до зими. «Мені здається, що не тільки для мене, а й для всіх українців час зупинився. Ми всі живемо в якомусь підвішеному стані», – поділилася Таїсія.

У тексті зазначили, що хоча сотні тисяч українців уже повернулися в Україну, деякі поки не можуть цього зробити, якщо їм узагалі є, куди повертатися. Тож ці люди чекають перемоги України, сумують за домом і відмовляються заглядати далеко в майбутнє.

Галина, яка в березня виїхала до Польщі з Дніпра разом з 11-річним сином, ділиться, що не хоче їхати далі, оскільки вони прагнуть бути якнайближче до дому. «Мамо, якщо ми поїдемо далі, нам знадобиться більше часу, щоб повернутися додому», – сказав син Галини.

У тексті додають, що завдяки допомозі поляків, які приймали незнайомців у себе вдома, у країні ніколи не було великої потреби в таборах для біженців. Але те, що очікувалося як коротке перебування, перетворилося на тривале і, як й очікувалося, «гостинність слабшає». Водночас у країні досі пропонують робочі місця для українців. Зокрема, із житлом і роботою можуть допомогти українські емігранти.

Олег із Хмельницького приїхав до Польщі шість років тому й разом із дружиною створив франшизу кав’ярні. Із початку повномасштабної війни чоловік зміг найняти на роботу українок. «Половина з них планує повернутися, тому навіть не намагаються вчити польську. Вони просто шукають просту роботу без додаткових проблем», – поділився підприємець.

Журналісти також розповіли історію Марини, вчительки інформатики, яка покинула Маріуполь зі своїм 13-річним сином наприкінці березня. Вона вільна від жахів і втрат, від яких втекла: тіла на вулицях, вода з талого снігу, бо не було водопроводу. І все ж вона почувається пригніченою смутком, думаючи про сім’ю, яку залишили позаду», – зазначає AP.