ЖиттяЯк в Україні реагують на сексуальне насильство, пов'язане з війною. Розмова з Іриною Заляловою
Співробітниця Нацполіції про виявлення та документування сексуальних злочинів
Після деокупації українських земель правоохоронці почали фіксувати велику кількість злочинів, учинених військовослужбовцями РФ проти цивільного населення. Серед цих злочинів особливо вражають злочини сексуального характеру. Міжнародна термінологія визначає їх як сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, використовуючи абревіатуру СНПК.
Говоримо з начальницею відділу Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України Іриною Заляловою про те, як українське законодавство регулює сексуальне насильство, повʼязане з конфліктом, хто документує ці злочини, куди можна звернутися в разі сексуального насильства і як спілкуватися з постраждалими від СНПК.
Тренінги відбулися в межах проєкту «Розбудова демократичного, мирного та гендерно рівноправного суспільства в Україні», що впроваджується ООН Жінки в Україні в партнерстві з Женевським центром із питань урядування в секторі безпеки (DCAF), Міністерством внутрішніх справ України та Національною поліцією України за підтримки уряду Норвегії, який має на меті підтримати локалізацію, впровадження та моніторинг виконання Національного плану дій України з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325.
Ірина Залялова
начальниця відділу Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України
Необхідно оновлювати наше законодавство, імплементувати більше європейських норм, і держава вже почала цим займатися
Документування та розслідування СНПК в Україні
Багато різних інституцій в Україні зараз займаються документуванням СНПК. Тема сенситивна, зрозуміло, що про неї дуже важко говорити, але потрібно. Це воєнні злочини, і в межах міжнародного кримінального права залежно від обставин їх можуть кваліфікувати і як злочини геноциду, і як злочини проти людяності.
Що стосується безпосереднього виявлення, фіксації, документування цих злочинів, то це можуть робити як поліцейські, так і інші правоохоронці. Ми кваліфікуємо такі діяння за статтею 438 Кримінального кодексу України – порушення законів і звичаїв війни. І згідно з Кримінальним процесуальним кодексом розслідує такі злочини Служба безпеки України. Офіс Генерального прокурора організовує процес досудового розслідування, задає політику й темп, як рухатися, що робити, як документувати злочини, як спілкуватися з постраждалими.
Кримінальне провадження може розпочинатися різними органами досудового розслідування, зокрема й Національною поліцією.
Наше завдання як Нацполіції, зокрема, говорити про це явище, розповідати, як ми можемо допомогти постраждалим і чому це важливо
СНПК у законодавстві
У нашому законодавстві є стаття 438 Кримінального кодексу, де не прописано чітко, що вчинене злочинне діяння є сексуальним насильством. Це бланкетна норма, яка відсилає нас до інших міжнародних документів, і вже на підставі цих міжнародних документів ми розуміємо, що таке сексуальне насильство, які є його форми. Українське законодавство стосовно сексуального насильства містить інші норми та термінологію. Це розділ про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, і вони не пов'язані з війною. Зокрема, стаття 152 про зґвалтування, 153 – про сексуальне насильство.
З війною поки що має звʼязок тільки 438 стаття. З цього приводу були дискусії, і вони досі тривають. Необхідно оновлювати наше законодавство, імплементувати більше європейських норм, і держава вже почала цим займатися.
На які норми ми взагалі посилаємося? Звідки ми знаємо, що таке сексуальне насильство? По-перше, треба згадати положення Міжнародного гуманітарного права, зокрема Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року та Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій, Конвенції про поводження з військовополоненими. Так само вони містять питання, що окремо стосуються сексуального насильства.
Є міжнародний протокол документування СНПК, і ним користуються безпосередньо ті, хто розслідує такі випадки. Цивільним громадянам варто ознайомитися саме з кодексом правозахисниці Наді Мурад, щоби знати, як поводитися з постраждалими до того моменту, коли людина вже повідомить про випадок, який пережила, правоохоронним органам.
Статистика випадків сексуального насильства, повʼязаного з війною
Статистика щодо випадків сексуального насильства, повʼязаного з війною, постійно оприлюднюється на сайті Національної поліції України. Там є кількість кримінальних проваджень, які розпочали або розслідували в Національній поліції. На сьогодні це 70 кримінальних проваджень стосовно СНПК. Якщо брати офіційну статистику, яку ми зараз маємо по всій державі, то вона міститься в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР). За даними Офісу Генпрокурора, сьогодні це вже близько 200 кримінальних проваджень.
Число змінюється постійно, і станом на 25 травня 2023 року по Україні офіційно зафіксовано 195 фактів СНПК. Ми чудово розуміємо, що це число, яке не показує тієї реальності, котра насправді відбувається. СНПК – доволі латентний злочин, і, звісно, не кожен наважиться повідомити про нього. Наше завдання як Нацполіції, зокрема, говорити про це явище, розповідати, як ми можемо допомогти постраждалим і чому це важливо. Поліцейські постійно й самі вчаться, як доречно й коректно спілкуватися з постраждалою особою для того, щоб їй допомогти.
Ми намагаємося не нашкодити постраждалій особі, щоб не травмувати її повторно
Що таке підхід, орієнтований на потреби постраждалої особи
Ми намагаємося не нашкодити постраждалій особі, щоб не травмувати її повторно. Для нас це є дуже важливим. Якщо людина вже звернулася до правоохоронних органів, у нас просто немає права для того, щоб не допомогти їй, не підтримати, і найгірше – це якщо людина втратить довіру до правоохоронних органів. Тоді вона вже ніколи не прийде наступного разу.
Критерії до підходу, орієнтованого на постраждалу особу, ми всі виробляємо прямо зараз. Є деякі напрацювання інших країн. На сьогодні ми насамперед керуємося кодексом Мурад. Це документ, який містить рекомендації для тих, хто збирає й використовує інформацію щодо сексуального насильства, повʼязаного з війною. Там є короткі правила й принципи, як поводитися з постраждалими від сексуального насильства. Надія Мурад – це іракська правозахисниця, яка у 2018 році отримала Нобелівську премію миру за свою боротьбу із сексуальним насильством, повʼязаним з війною.
У міжнародному праві ми використовуємо термін СНПК – сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом, але в Україні говоримо «пов'язане з війною», бо не можемо приймати слово «конфлікт». Адже це війна, якої світ не бачив уже дуже давно, тому й видозмінюємо цей термін. Надія Мурад тривалий час перебувала в сексуальному рабстві. Кодекс, який вона написала, змінювався з часом, доповнювався. Він справді дуже корисний і допомагає нам сьогодні. На нього ми й орієнтуємося.
Усі положення кодексу ґрунтуються на людиноцентричному підході. Окремо до нього ми формулюємо допоміжні рекомендації для поліцейських про те, як краще спілкуватися з постраждалими, як встановлювати контакт із ними.
Головне, щоб людина сама була готова розповісти про злочин, учинений стосовно неї
Захист персональних даних постраждалих
Щоби не було стигматизації, людина повинна відчувати себе в безпеці. Вона не довірятиме нікому, якщо знатиме, що про неї завтра почнуть усі говорити, усім стане відомо про те, що вона пережила. Бувають такі випадки, коли хтось із рідних зазнав СНПК, і про це не знають навіть їхні близькі, тож важливо зберегти цю інформацію в таємниці.
У межах кримінального провадження виносять постанову, і персональні дані, наприклад, прізвище чи ім'я людини, повністю змінюються. Коли офіційно оприлюднюється підозра на сайті Генпрокурора, там також змінюють дані. Ідентифікувати постраждалу особу буде неможливо. Ми намагаємося також мінімізувати контакти з постраждалими в разі потреби, щоб уникнути повторної травматизації. Наприклад, допитуємо людину лише один раз. Постраждалі також можуть вибирати, з особою якої статі вони хочуть спілкуватися.
До кого звернутися
Постраждала особа може звернутися до Національної поліції. Далі провадження передадуть до слідчих головного слідчого управління Національної поліції або до іншого органу досудового розслідування відповідно до вказівки прокурора.
Але звертатися справді дуже важливо. Коли ми працюємо зі зверненнями, на першому місці в нас завжди стоїть людина. Людина як особистість, до якої завжди повинні ставитися з повагою. Увага й повага до людини – це ті цінності, за які сьогодні й воюємо. Якщо людина не готова говорити, не потрібно й не варто змушувати її це робити. Вона може повідомити про випадок СНПК через будь-який проміжок часу, адже це воєнний злочин і він не має строку давності.
Головне, щоб людина сама була готова розповісти про злочин, учинений стосовно неї. На будь-якій стадії кримінального провадження людина може все припинити, відмовитися говорити, і в такому випадку треба прислухатися до її бажань. Це і є підхід, орієнтований на постраждалу особу.
Звісно, дуже важливо, щоб правосуддя було встановлено, щоб винних притягнули до відповідальності й призначили їм покарання. Людина, яка постраждала від воєнних злочинів РФ, надалі зможе отримати відшкодування, репарації. Коли поліцейські дізнаються про випадки СНПК, крім юридичного супроводження й розслідування, вони можуть поінформувати постраждалих, куди звернутися по медичну, психологічну чи правову допомогу, адже на сьогодні постраждалі від СНПК мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги.
В Україні є велика кількість громадських організацій, з якими співпрацює Національна поліція і які надають абсолютно різні послуги постраждалим, мають свої шелтери, де можуть розмістити людей, чи займаються їхньою реабілітацією. Ми взаємодіємо з такими організаціями. Наприклад, співпрацюємо з організацією Eleos, які мають шелтери на заході України та допомагають таким постраждалим.
У спілкуванні з постраждалими (і це корисно не тільки для поліцейських, а й для цивільних людей, які можуть стати свідками СНПК) у жодному випадку, ніколи не можна звинувачувати постраждалу особу. Що б не відбулося. Те, що вона не виїхала з тимчасово окупованої території, не в той час була на вулиці, одягнулася так, як їй подобається, – усе це не має жодного значення й узагалі ніколи не повинно звучати, тому що винний завжди кривдник. Винний завжди той, хто вчиняє насильство, бо він вибрав, вчиняти це чи не вчиняти.
Запобігання СНПК
Важко зрозуміти, як запобігати СНПК, коли в нас немає влади на окупованих територіях, але інформаційна кампанія стосовно СНПК дуже важлива. Крім того, навіть коли людина перебуває на окупованій території, ми радимо повідомляти про це через соціальні мережі чи інтернет-зв'язок, що так сталося, – щоби цей випадок зафіксували.
Ми постійно збираємо докази для Міжнародного кримінального суду. Я все ж таки впевнена, що створять спеціальний трибунал, і фіксація злочинів справді матиме значення. Необхідно поширювати цю інформацію в засобах медіа, щоби люди знали, куди вони можуть звернутися по допомогу, розуміли, як працює система. Варто усвідомлювати те, що повідомлення про СНПК – це частина процесу відновлення справедливості для постраждалої особи. Адже винного притягнуть до відповідальності.
Сьогодні ми бачимо, що російські агресори використовують сексуальне насильство як зброю. Є випадки не лише безпосередньо сексуального насильства, а й випадки, коли військові російської федерації вчиняють інші види гендерно зумовленого насильства: катують, погрожують, особливо жінкам, матерям військовослужбовців ЗСУ, щоби так впливати на них.
Вважаю, що все ж таки треба заохочувати повідомляти про випадки СНПК, фіксувати їх. Наше завдання – відновити справедливість, але водночас безпека постраждалої особи, безпека свідків – це пріоритет.
Необхідно поширювати цю інформацію в засобах медіа, щоби люди знали, куди вони можуть звернутися по допомогу, розуміли, як працює система
Тренінги з протидії СНПК
За підтримки наших міжнародних партнерів – ООН Жінки та DCAF – Міністерство внутрішніх справ і Національна поліція проводили тренінги для Нацполіції з протидії СНПК. Серед їхніх учасників і учасниць – слідчі, дільничні офіцери поліції, поліцейські офіцери громад, поліцейські ювенальної превенції, патрульні поліцейські. Постраждалі або свідки СНПК можуть звернутися до будь-якого поліцейського, і кожен має знати, як діяти.
Важливо проводити такі тренінги для якомога ширшої аудиторії, якомога частіше, пояснювати, як краще спілкуватися з постраждалими, щоби цивільні були максимально обізнані стосовно допомоги, яку можуть отримати й надати. Не всі розуміють і знають, як комунікувати з постраждалими. Ми часто хочемо підійти до постраждалого, обійняти його, але в деяких людей це може викликати огиду чи біль, краще цього не робити. Постраждалим потрібен час, на них не можна тиснути, якщо вони не поспішають відповідати на питання, не треба їх квапити.
Навіть якщо постраждалі повідомляють інформацію, яка не потрібна слідчому, не варто їх перебивати. Їм потрібно, щоб вони це все висловили. Не треба вживати формулювань на кшталт «я вас чудово розумію». Навряд чи ми розуміємо ситуацію, яка з нами не траплялася. Не варто також порівнювати злочини з іншими злочинами, про які відомо людині. У кожного свій досвід, і він індивідуальний.
Головним нашим завданням є притягнення винних до відповідальності та відновлення справедливості
Чи готові українські правоохоронні органи до боротьби із СНПК
Поліцейських навчань із протидії СНПК має бути набагато більше. Приходять нові поліцейські, відбуваються ротації, напрями діяльності поліцейських можуть змінюватися. Необхідно проводити такі навчання для тих поліцейських, які вирушають у складі зведених загонів до прифронтових областей, де ведуться активні бойові дії, а також на ті території, які звільняються.
Нам іноді не вистачає обміну досвідом між поліцейськими. Поліцейські, які зайшли першими на деокуповані території, імовірно, мають більше досвіду роботи із СНПК, ніж поліцейські, які перебувають у західних областях України. На заході також фіксують випадки СНПК, але там люди повідомляють про це, коли вже морально готові. На деокупованих же територіях люди часто звертаються, навіть коли ще самі не розуміють, чи готові до цього взагалі. Це ніби перша автоматична стресова реакція. Такий обмін досвідом із різних областей України – дуже важливий, щоби ми могли спільно напрацьовувати шляхи роботи, аналізувати, які з наших методів спрацювали, а які ні в тій чи тій ситуації.
Поліцейські готові до будь-яких викликів. Головним нашим завданням є притягнення винних до відповідальності та відновлення справедливості.
Номер екстреного виклику поліції – 102 (цілодобово).
текст: Ольга Дуденко
Коментарі
Підписатись