НовиниВіра в ЗСУ та щоденна праця: що допомагає українцям зберігати стійкість під час війни

Віра в Збройні Сили України, спілкування з родиною та близькими, а також щоденна праця допомагають українцям зберігати стійкість під час війни з росією. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Національної платформи стійкості та згуртованості.

Серед опитаних 86% відповіли, що зберігати стійкість їм допомагає віра в ЗСУ, 61% – сім’я та близькі, 31% – щоденна праця. До чверті опитаних зазначили, що їм допомагає віра в державу, релігія чи віра в Бога. До 12% зазначили, що їхній стійкості сприяють участь у волонтерстві та зборах коштів, а також міжнародна допомога.

Оцінка країни і її майбутнього

Абсолютна більшість опитаних (82%) вважають Україну успішною державою. Ознакою успішної держави 56% опитаних вважають сильну армію. Третина респондентів вважають такими ознаками розвинуту економіку, верховенство права і єдність суспільства, по 19% – соціальний захист громадян і міжнародний авторитет країни.

77% визначили, що пріоритетом розвитку після війни в Україні має бути розвиток військової промисловості, укріплення кордонів і реформування армії. Також серед опитаних 70% вважають пріоритетом зростання зарплат і пенсій, доступність медицини, матеріальну допомогу малозабезпеченим. Інновації в державі (нові технології, енергозбереження, наука й освіта) пріоритетом вважають 44% опитаних.

Також більшість опитаних (58%) зазначили, що задля перемоги готові терпіти труднощі через війну упродовж кількох років. 11% зазначили, що готові потерпіти приблизно рік, 12% – кілька місяців. Не готові терпіти труднощі 11% опитаних.

Соціальні дистанції

Українськомовні українці, мешканці Євросоюзу, переселенці з інших областей, співгромадяни, які опинилися під окупацією після 24 лютого 2022 року, – це групи, з котрими респонденти найбільше готові взаємодіяти.

З росіянами, які живуть в Україні, готові взаємодіяти дещо менше половини, а не готові – 49%. З мешканцями «днр/лнр» готові взаємодіяти 30%, не готові – 63%. Щодо мешканців Білорусі, то з ними готові співпрацювати лише 22% опитаних. З мешканцями росії не готові взаємодіяти 90%, готові – лише 7%.

Більшість опитаних (понад 75%) не зазнавали особисто критики або несхвалення через свої політичні вподобання, мову спілкування, приналежність до певного регіону чи релігійну або національну приналежність.

Попри це, 21% зазначили, що стикалися з критикою протягом останнього року за свої політичні вподобання, 13% – через мову спілкування, 11% – через регіональну приналежність. Лише 8% зазнавали критики через релігійну приналежність, 6% – через національність.

Оцінка діяльності інституцій

Збройні Сили України – інституція, яку українці вважають сьогодні найефективнішою. Про це зазначили 82% опитаних.

Президента України вважають найефективнішим 68%, волонтерів – 59%. Інші інституції оцінюють як найбільш ефективні значно менше опитаних. Службу безпеки України так оцінюють 38% опитаних, громадські організації – 27%, національну поліцію – 19%, міських/сільських голів – 16%, церкву, обласні військові адміністрації, уряд, загальнонаціональні ЗМІ – по 13–15%, місцеві ЗМІ – 7%. На останніх позиціях у такій оцінці органи прокуратури (5%) та суди (4%).

Загалом опитані відносно добре оцінюють ефективність роботи центральної влади (68% вважають її ефективною) та місцевої влади (56% оцінюють як ефективну).

В опитуванні взяли участь українці віком від 18 років в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок.

Вибірка репрезентативна за віком, статтю й типом поселення. Упродовж 6–11 червня опитали 1200 респондентів. Метод опитування: телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю – не більш як 2,8%.