НовиниПрофесора літератури Далекого Сходу звинуватили в привласненні роботи своєї аспірантки

Професора кафедри мов і літератур Далеко Сходу й Південно‑Східної Азії КНУ ім. Тараса Шевченка Івана Бондаренка звинуватили в порушенні авторських прав на переклад.

Колишня аспірантка Інституту філології Ганна Вознюк у своєму Facebook повідомила, що Бондаренко привласнив її перекладів віршів танка «Скуйовджене волосся» японської поетки Йосано Акіко. Перекладені Ганною поезії Акіко були основою її дисертації «Поетична спадщина Йосано Акіко: проблеми традиції та новаторства», яку вона захистила 2021 року. Іван Бондаренко був її науковим керівником.

А у 2023 році у видавничому домі Дмитра Бураго вийшла збірка «Скуйовджене волосся» з перекладом авторства Івана Бондаренка. За словами Ганни Вознюк, вона сама готувалася видати збірку, але плани змінилися через війну.

«Я особисто обговорювала з Іваном Петровичем свої плани на видання цієї книги й той факт, що я працюю над покращенням перекладу, щоб зробити його максимально вдалим перед публікацією. Проте Іван Петрович, скориставшись моїм перекладом і коментарями до віршів як підрядником, вирішив зробити це швидше, не вважаючи за потрібне згадати моє ім’я навіть побіжно», – написала Вознюк.

У коментарі для «Читомо» Бондаренко назвав звинувачення неправдивими. Він зауважив, що перекладав з японськомовного оригіналу, а в збірці він навів роботу Ганни Вознюк і кілька її статей у списку літератури.

За словами Бондаренка, він почав перекладати вірші Йосано Акіко 2010 року, а 2016-го вийшла збірка японської жіночої поезії, де міститься близько 100 віршів поетки. Бондаренко стверджує, що Ганна Вознюк ображається, бо він порадив надрукувати їй ці переклади, але випередив її.

Вознюк зауважила, що Бондаренко додав до списку використаної літератури посилання на її статті та вказав її рецензентом книги. Науковиця зазначила, що вона ніколи не писала рецензії, не давала дозвіл на таке використання, її не інформували про плани професора на таке видання.

За словами Вознюк, вона запитала в Бондаренка, чому той не повідомив її про наміри видати збірку, і він сказав, що «не зобов’язаний був цього робити». 

«Я маю право вільно вирішувати, як використовувати свою роботу, і відсутність мого дозволу в цьому разі є порушенням моїх прав… Я обурена, а особливо побачивши ці «переклади», у яких неозброєним оком помітні мої авторські епітети. Не можна просто «процитувати» всю мою роботу, переставивши рядки місцями для рими й назвати переклад своїм», – сказала Вознюк.