НовиниДослідження: росія поширює гендерну дезінформацію щодо українських журналісток

Громадська організація «Жінки в медіа» опублікувала дослідження «Недооцінена загроза: гендерна дезінформація щодо українських журналісток». Його провели з метою дослідити явище гендерної дезінформації в Україні, акцентуючи на специфічних загрозах, що постають перед українськими медійницями під час виконання журналістської роботи.

Авторки дослідження, медіакспертка, голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко й докторка філологічних наук, професорка Національної академії Служби безпеки України Лариса Компанцева, наголошують, що їхня публікація – «одна з перших ґрунтовних спроб дослідити питання гендерної дезінформації, зокрема щодо українських журналісток, під час російської військової агресії в Україні».

«Через відсутність уваги до проблеми гендерної дезінформації як з боку держави, конкретних інституцій, почасти медіа, жінки, які піддаються інформаційним атакам, змушені сам на сам боротися із проблемою і її наслідками, що у довгостроковій перспективі може призвести до зниження рівня залученості жінок у суспільно-політичні процеси. 

Порушуючи важливі теми й виборюючи права інших, медійниці не завжди готові боротися за свої, адже прецеденти публічного виявлення і відповідного реагування на саме гендерну дезінформацію – це поки що окремі кейси, а не систематичне реагування», – ідеться в коментарі авторок дослідження.

У межах дослідження, у період з 24 лютого 2022 року до серпня 2023 провели контент-аналіз інформаційного простору України й росії (медіа, соціальні мережі, радіо, телебачення), який показав наявність гендерної дезінформації щодо українських журналісток.

Загальний контекст інформаційного поля засвідчив, що в російському інформаційному просторі загострилося негативне ставлення до ідей фемінізму й гендерної рівності. Наприклад, російські медіа закріплюють асоціативний ряд: «фемінізм – сексуальні збочення – проукраїнські погляди (націоналізм) – тероризм». 

На противагу в українському інфопросторі складаються асиметричні російським наративи: «Фемінізм – рух сильних жінок», «Історія українського фемінізму набагато давніша за традиції комунізму», «Гендерний підхід – рівність можливостей, загальнолюдські цінності».

Дослідження також показало, що:

• росія використовує стратегію гендерної дезінформації в Україні, щоб примусити журналісток мовчати й сформувати певне негативне уявлення про гендерну рівність і роль жінок у демократичних суспільствах.
• Онлайн-насильство може набувати різних форм: доксинг, секторинг, тролінг, кіберсталкінг, погрози насильства й кібербулінг, а також деяких форм дезінформації й малінформації.
• Фактично відсутні дані й дослідження явища гендерної дезінформації в Україні. Дослідниці припускають, що цю проблему помилково вважають несуттєвою.
• Самостійними агентами поширення гендерної дезінформації є українські праворадикальні групи. Однак вони не роблять мейнстриму та не надто впливають на публічний дискурс, зазначають дослідниці. 

Авторки сподіваються, що дослідження «сприятиме видимості проблеми гендерної дезінформації й допоможе знайти шляхи її подолання». Вони також вважають, що їхні напрацювання можуть бути корисними під час складання програм допомоги й підтримки журналісткам в Україні.

«Важливо на всіх рівнях (держава – поліція – редакція медіа – громадські організації) подбати про створення атмосфери й системи, у яких жінки-журналістки могли б розрізняти факти гендерної дезінформації та повідомляти про них, не боячись відсторонення від виконання майбутніх завдань, і бути впевненими, що зможуть отримати необхідну допомогу та підтримку», – наголосили авторки дослідження.

Прочитати дослідження повністю можна за посиланням. Його підготували в межах проєкту «Голоси України», що був реалізований Європейським Центром свободи преси й медіа (ECPMF) за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.