НовиниВикористали фемінітиви. Суддя Конституційного суду сумнівається в легітимності нового уряду Польщі
Бо дві міністерки під час присяги використали жіночий рід своєї посади, а не чоловічий
Суддя Конституційного суду Маріуш Мушинський поставив під сумнів легітимність нового польського уряду. Усе через те, що дві міністерки під час присяги використовували жіночий рід своєї посади, чим змінили формулювання присяги, зазначене в Конституції (у якій використовується чоловічий рід). Про це пише Notes From Poland.
У статті «Чи має Польща законний уряд?» для видання Rzeczpospolita Мушинський зазначає, що коли минулого тижня новий уряд складав присягу, дві міністерки, Барбара Новацька й Катажина Котула, використовували жіночий рід ministra замість чоловічого minister.
Це викликало в Мушинського «серйозні сумніви щодо того, чи був сформований [уряд] законним чином», адже в присязі, передбаченій Конституцією, зазначена форма чоловічого роду. Суддя стверджує, що «такі помилки під час міністерської присяги не є несуттєвими», оскільки присяга є «елементом процедури призначення», а також «обіцянкою конкретної поведінки з боку особи, яка її складає».
Мушинський запевняє, що оскільки Новацька й Котула «склали присягу на виконання функцій, невідомих конституції й польському законодавству», вони не були призначені законно, а їхні рішення не мають юридичної сили. Він додав, що тепер можна сумніватися й у рішеннях уряду загалом, адже деякі його члени не були призначенні законно.
Аргументи Мушинського висміяв учений-юрист Ягеллонського університету Вітольд Зонтек. Він саркастично звернувся до Rzeczpospolita з питанням, чому вона опублікувала «сатиричний текст» і припустив, що Мушинський не був «серйозним автором».
Останнє, ймовірно, є відсилкою на той факт, що Мушинський був одним із трьох суддів, яких у 2015 році призначила колишня провідна партія «Право і справедливість» і президент Анджей Дуда замість трьох кандидатів, обраних за правління попереднього уряду. Ці призначення були визнані нелегітимними.
Як з фемінітивами в Польщі
Використання фемінітивів – суперечливе питання в Польщі. Багато професій заведено називати лише в чоловічому роді, навіть якщо посаду обіймає жінка. Однак в останні роки спостерігається пожвавлення руху за використання фемінітивів, зокрема для політичних титулів. Деякі жінки вважають за краще використовувати фемінітиви, стверджуючи, що такі форми є вираженням гендерної рівності.
У 2019 році депутатка Ванда Новацька зазначала: «[Фемінітиви] мають величезне символічне значення, оскільки це підкреслює видимість жінок у політиці. Це не лише допоможе нам у роботі, але й підвищить рівень суспільної свідомості, щоб молоді дівчата й жінки... думали про те, що вони мають право функціонувати на рівних у публічному просторі».
Представляючи свій новий уряд у парламенті, нинішній прем'єр-міністр Дональд Туск використав як чоловічу, так і жіночу форми слова «міністр», підкресливши, що «в нас немає догми».
Утім, фемінітиви також стали об’єктом критики й глузувань, а дехто навіть вбачав у них небезпечний виклик загальноприйнятим нормам. Наприклад, колишня прем’єр-міністерка Беата Шидло називала фемінітиви «небезпечним явищем» і «лівацьким новоязом»
«Це реалізація неомарксистських теорій, які передбачають захоплення мови. Ліві хочуть контролювати суспільство, контролюючи мову», – заявляла вона.
Pani Kotula nazywa siebie „ministerką”, pani Dziemanowicz-Bąk „ministrą”. Jeśli już psujecie język polski swoją lewacką nowomową, to bądźcie chociaż w tym konsekwentne, szanowne Panie. To raz.
— Beata Szydło (@BeataSzydlo) December 14, 2023
A dwa, że możemy sobie żartować, ale to co obserwujemy, czyli wprowadzanie nowomowy do…
Колишній президент Польщі Броніслав Коморовський сказав, що хоча він поважає використання фемінітивів, у формальних ситуаціях він очікує дотримання конституційних положень. «Не можна сказати, що ми підтримуємо конституцію й посилаємося на неї в усіх інших питаннях, але не в мовних», – стверджує він.
На думку експертів, фемінітиви природні для польської мови й були широко поширені до комуністичної епохи. Письменник Яцек Денель стверджує, що граматичні дебати насправді стосуються «місця жінки в суспільстві». Він зауважує, що фемінітиви нікому не заважають, коли їх застосовують для позначення професій, як-от «прибиральниця» чи «прислуга». Але у випадку з уживанням фемінітивів для посад, як-от «професорка» чи «прем’єр-міністерка», все навпаки.
Коментарі
Підписатись